Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Єрмак Н.В.

при секретарі Накеурі І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ВУСО"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. Позивач посилається на те, що 24.09.2009 року в 11-05 год. на перехресті провулку Конюшеного та вулиці Академіка Павлова в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Мазда-6", р.н. НОМЕР_3, під керуванням позивача та "Тойота РАВ-4", р.н. НОМЕР_2, під керуванням відповідача.

Винність відповідача встановлена постановою Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2010 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі 18713,86 грн. Крім того, позивачем було витрачено 510,67 грн. на проведення дослідження спеціаліста-товарознавця. У зв*язку з чим, просить стягнути з відповідача 18713,86 грн. в відшкодування матеріальної шкоди, а також витрати по проведенню експертизи в розмірі 510,67 грн., та оплаті судового збору в сумі 260 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 130 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача в відшкодування моральної шкоди 5000 гр., оскільки через пошкодження автомобілю він переніс душевні страждання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 15.11.2010 року за клопотанням позивача в якості співвідповідача було залучено до участі в справі Приватне акціонерне товариство Страхову компанію "ВУСО".

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "ВУСО" в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що сторони не зверталися до відповідача з належно оформленим пакетом документів для виплати страхового відшкодування, у зв*язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, вважав, що належним відповідачем по справі є Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ВУСО", оскільки обов*язок страхового відшкодування покладений на страховика, оскільки автомобіль "Тойота РАВ-4", р.н. НОМЕР_2, володільцем якого є відповідач, застрахований.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.09.2009 року близько 11-05 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Тойота РАВ-4", р.н. НОМЕР_2, по провулку Конюшинному м. Харкова, з урахуванням дорожних обставин при зміні напрямку руху, не впевнилася в безпеці свого маневру, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем "Мазда-6", р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, яка порушила вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 17.05.2010 року ОСОБА_2 визнана винною в дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Московського районного суду м. Харкова по адміністративній справі, яка набрала законної сили, та не оскаржена ніким із сторін, встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди між сторонами по справі, тому ці обставини не потребують доказування при розгляді даної цивільної справи.

В судовому засіданні встановлено, що під час ДТП цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля "Тойота РАВ-4", р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2 була застрахована полісом обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС\0705013 від 09.10.2008 року.

Із висновку експертного автотоварознавчого дослідження ХНДІСЕ ім. Бокаріуса № 9073 від 04.12.2009 року вбачається, що матеріальна шкода, завдана володільцю автомобіля "Мазда-6", державний номер НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 18713 грн. 86 коп.

Ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Ст. 1188 ч.1 п.1 ЦК України встановлено, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За таких обставин, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 18713 грн. 86 коп.

Суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача ПраТ "ВУСО", оскільки суду не доказано, що у відповідача ПрАТ "ВУСО"виник обов*язок відшкодування спричиненої шкоди відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про обов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Із змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача повинен бути причинний зв*язок.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником позивача не надано суду доказів того, що спричинена діями ОСОБА_2 майнова шкода завдала йому втрат немайнового характеру.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено 260,00 грн. судового збору, 130,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 510,67 грн. витрат, пов*язаних з проведенням судових експертиз, що підтверджено квитанціями.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 711,52 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1188 ЦК України, суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 18713 грн. 86 коп., судові витрати 711 грн. 52 коп., а всього 19425 ( дев*ятнадцять тисяч чотириста двадцять п*ять ) грн. 38 коп.

В іншій частині позову –відмовити.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.