Енергодарський міський суд Запорізької області у складі судді Дзямко О.П., при секретарі Клячевій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "УСП Україна"про захист прав споживача, визнання договору про надання послуг недійсним та стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

У січні 2011року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати недійсним договір № 012267 за договором про надання послуг від 27.12.2010р., укладений між ним та відповідачем за договором внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики та як такий, що містить несправедливі умови;

стягнути з відповідача на його користь 8 400, 00 грн., сплачених за договором та відшкодувати завданої моральної шкоди в розмірі 2 000, 00 грн .

Свої вимоги в позові та письмових поясненнях позивач обґрунтовує тим, що 27.12.2010р. він уклав з відповідачем - ТОВ "УСП Україна" договір № 012267, за яким відповідач взяв на себе зобов’язання надати йому послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу вартістю 84 000,00 грн. через програму, організовану за принципом взаємодопомоги клієнтів "УСП Україна".

Учасник даної програми оцінює вигідність придбання товару за попередньо накопичені ним кошти, можливість отримання у власність частково сплаченого ним майна з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для учасника періоду часу з мінімальними витратами.

При підписанні договору він повинен сплатити авансом одноразову комісійну плату, яка визначається у відсотках орієнтовної вартості товару в сумі 8 400грн. Відповідно до умов договору це є плата, що покриває витрати відповідача у зв’язку зі вступом в товариство та реєстрацію як учасника програми. Після надання йому права на отримання товару на розподільчому акті, він має сплатити комісійну плату, що покриває витрати товариства на передачу товару. По умовам договору ці платежі не повертаються позивачеві ні за яких умов.

Також за умовами договору він повинен сплачувати щомісячно чисті платежі, за рахунок яких товариство здійснює купівлю товару, та адміністративні витрати –плата за послуги товариства з організації діяльності програми, що разом становлять повний платіж.

Право на отримання товару надаватиметься учасникам програми шляхом підрахунку внесених ними чистих платежів з віданням переваги тому учаснику, який здійснив найбільшу кількість чистих платежів. Розподільчий акт організовується один раз на місяць.

Вважає умови договору несправедливими відносно позивача як споживача, так як кошти сплачені ним на користь відповідача в якості Комісійної плати отримані останнім безпідставно шляхом включення в договір декларативної умови, яка не має під собою реального виконання товариством будь-яких обов’язків, забезпечених цією оплатою, що також робить нікчемним положення п. 8.2 ст. 8 самого договору щодо дійсності намірів товариства при його укладанні. Крім того, схожу Комісійну плату, за умовами п. 3.1 ст. 3 договору позивач повинен був сплатити після надання йому права на отримання товару на Розподільчому акті, що також є несправедливою умовою договору. Описання відповідачем змісту "Комісійної плати" підкреслює не лише несправедливість його розміру, а й констатує його поняття, не як послугу зі свого боку, а як витрати, які відповідач покладає на плечі учасників УСП, тим самим не тільки не вкладаючи власних коштів у Програму УСП, що робить її пірамідальною схемою, а й у організацію власної діяльності за рахунок споживачів.

Також, передача Товару регулюється ст. 8 Умови діяльності Програми УСП (додаток № 2 до договору), у даній статті не зазначені витрати, які несе відповідач в зв’язку з передачею товару учаснику УСП, поряд з цим, в статті зазначено, що усі витрати, податки і/або мита, необхідні для реєстрації товару та оформлення Гарантій повинен сплатити Учасник УСП. Таким чином, відповідач фактично ніяких витрат не несе, однак учасник УСП повинен сплатити на його користь кошти на покриття витрат –Комісійна плата. Крім того, несправедливими є умова договору, яка передбачає щомісячні адміністративні витрати сплачуючи товариству відповідно до умов договору щомісячні Адміністративні витрати –плату за його послуги, вартість яких ніде не зазначена, в той же час п. 8.3 ст. 8 Умови діяльності Програми УСП (додаток № 2 до договору) передбачено, що право на страхове відшкодування за договором по страхуванню товару належить відповідачу, але, товар, який переданий учаснику УСП, придбаний за кошти все тих же учасників УСП, що також, робить дані умови договору несправедливими по відношенню до споживача.

Вважає, що таким чином, з договору вбачаються явно невигідні одній стороні –споживачу договірні умови, які протилежна сторона правочину – відповідач - сформулював в односторонньому порядку, тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обов’язками сторін за договором на свою користь і не врахував при цьому інтересів споживача.

Також вважає, що порушується його право як споживача і ст..9 Умов діяльності Програми УСП Додатку № 2 до договору, що регламентує порядок розірвання договору, а саме : відповідно до підпункту а) п. 9.2 - при розірванні договору з Учасника УСП утримується штраф у вигляді 3 (трьох) чистих платежів, а також, відповідач не відшкодовує Учаснику УСП сплачені ним Комісійну плату та Адміністративні витрати ні за яких умов, чим порушує п . 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"–надання можливості виконавцю не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від виконавця у зв’язку з розірванням або не виконанням ним договору. Разом з тим, при розірванні договору для самого відповідача будь-яких негативних наслідків взагалі не передбачено.

Але основною підставою для визнання спірного Договору недійсним позивач вважає є здійснення Відповідачем нечесної підприємницької практики, яка відображена в умовах Договору та полягає в наступному: створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою "Програма УСП", що полягає у формуванні Фонду Учасників УСП за рахунок Чистих щомісячних платежів, сплачених Учасниками УСП, тобто, за кошти Учасників. Зазначений Фонд Учасників УСП формується виключно за кошти Учасників УСП (розділ –Терміни та визначення "Чистий платіж", п. 4.1 ст. 4 та п. 5.4 ст. 5 Умови діяльності Програми УСП) Додаток № 2 до Договору, без залучення коштів ТОВ "УСП Україна", а розподіл коштів Фонду Учасників УСП між Учасниками УСП являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме, коли один Учасник УСП за свої власні кошти без інвестування коштів Відповідача оплачує Товар іншому Учаснику УСП. При цьому, надання Права на отримання Товару, що передається у власність Учасника УСП є компенсацією за рахунок коштів інших Учасників УСП, залучених до Умови діяльності Програми УСП.

Позивач просить стягнути і заподіяну йому моральну шкоду, спричинену відповідачем порушенням його прав, як споживача та неправомірному користуванні його коштами, вкладеними у Програмі УСП, що порушує його право власності на ці кошти. Неправомірні дії відповідача, якими спричинено таку шкоду є і залучення його до пірамідальної схеми і укладання ним договору, який є недійсним внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики. Його грошові кошти були залишені відповідачем на своїх рахунках, і, з метою задоволення власних потреб та можливого отримання прибутку за відповідний період, час, він крім того, що поніс витрати при укладенні та виконанні зобов’язань за спірним договором, з 27 грудня 2010 року по теперішній час позбавлений можливості користуватися та вільно розпоряджатися своїми коштами з вини відповідача, чим порушується його право власності. Все це призводить до постійного хвилювання, глибокого обурення і відчуття несправедливості від усвідомлення того, що його просто використали обманним шляхом і від цього він зазнає глибокі душевні страждання, які почалися від дня укладання даного договору та тривають до теперішнього часу.

Посилаючись на Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , статті ЦК України (435-15) , Постанови Пленуму Верховного суду України просить суд позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з’явився, просить справу розглянути без його участі, позов підтримує та доповнив вимогою про відшкодування йому також і судових витрат, про що повідомив суд письмово.

Представник відповідача за довіреністю Пушкарьов О.О. надав письмові заперечення на позов, але у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, тому у відповідності до ч4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, постановив заочне рішення.

У письмових запереченнях (а/с 38) зазначено, що у відповідності до ст..ст. 3, 6, 227, 627- 629 ЦК України в Україні гарантується право свободи договору. Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Про те,що сторони спірного договору обумовили та погодили всі його умови є факт його підписання. Крім того, відповідно до Додатку №3 до Договору, підписанням договору позивач ствердив, що він погоджується з усіма його умовами і даний договір не суперечить вимогам Закону "Про захист прав споживачів" (1023-12) , тобто не включає несправедливі щодо сторін умови; умови договору не мають істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін правочину; жодним чином не обмежує прав сторін; сторони правочину стверджують, що в момент його вчинення,ними були дотримані всі вимоги чинного законодавства України; учасник УСП стверджує,що він мав достатньо часу для всебічного та повного ознайомлення з умовами правочину та прийняття свідомого рішення щодо його укладення. Тобто всі умови встановлені та визначені Договором про надання послуг, сторонами були повністю обумовлені та погоджені. Обгрунтування позивачем позову є перекрученими внаслідок хибної уяви та необізнаності щодо суті договірних відносин.

Щодо здійснення товариством нечесної підприємницької діяльності, яка полягає у створенні та обслуговуванні пірамідальної схеми пояснює, що вид їх діяльності встановлений та йому надана відповідна кваліфікаційна оцінка Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг і куди товариство звернулося з відповідним листом, і відповідно до якої їх діяльність не має жодного відношення до пірамідальності. А з приводу діяльності товариства та відповідності умов Договору до Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , то листом Держспоживстандарт України їм повідомив, що в Договорі та його Додатках відсутні будь які умови, які є несправедливими та обмежують права споживача.

Просять у задоволенні позову відмовити.

Дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні дійсно 27.12.2010р. між ОСОБА_1 та ТОВ "УСП Україна"був укладений договір №012267 з додатками №1, 2, 3.

Відповідно до умов цього договору відповідач надає позивачеві послуги, спрямованих на придбання товариством для ОСОБА_1 транспортного засобу через "Українську соціальну програму", організовану відповідачем. На виконання умов договору, позивач в цей же день перерахував відповідачу 8 400 грн. комісійної плати ( п.3.1 ст. 3 договору №012267), тобто плата яка покриває витрати, що зазнало товариство у зв`язку зі вступом та реєстрацією учасника до УСП, а також покриває витрати, що зазнає товариство у зв’язку з передачею товару учаснику УСП ( додаток №2 "Терміни та визначення").

Крім того, відповідно до умов договору, позивач повинен щомісячно сплачувати чисті щомісячні платежі –часткову оплату вартості товару, за рахунок якої товариство здійснює купівлю товару і розмір якої визначається шляхом ділення ціни товару на кількість платежів, зазначених у графіку платежів та адміністративні витрати - щомісячна плата за послуги товариства з організації діяльності програми УСП, розмір якого складає зазначений у Додатку №1 до Договору відсоток від орієнтованої вартості товару (п.3.2 ст.3 Договору,Додаток №1, Додаток №2 "Терміни та визначення а/с7-9).

Як вбачається із ст..5 Додатку №2 до договору № 012267 від 27.12.2010р. товариство щомісячно організовує і проводить розподільчий акт. Кількість учасників УСП, яким надається право на отримання товару, відповідає кількості товару, що можуть бути придбані на кошти фонду учасників, оформленому в поточному місяці. Фонд учасників УСП формується за рахунок чистих платежів, сплачених учасниками УСП, якому може бути надано таке право(а/с.9обр. стор.)

Із наведеного видно, що один учасник УСП за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача –ТОВ "УСП Україна"оплачує товар іншому учаснику УСП.

Зазначене передбачено і п.1.4 ст.1 Додатку №2 –клієнт доручає товариству використовувати суми чистих платежів для формування фонду для здійснення оплати товару на користь клієнтів УСП.

Відповідно до ст.. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) забороняється як такі, що вводять в оману утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість отримання компенсації, яка надається за рахунок залучених інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Суд погоджується з думкою позивача, що діяльність ТОВ "УСП Україна" за своїм характером містить ознаки фінансової піраміди, так як відповідач здійснює операції з фінансовими активами, отримує від учасників програми грошові кошти у вигляді початкового та щомісячних платежів, перерозподіляє отримані таким способом грошові кошти в інтересах третіх осіб, а тому суд приходить до висновку, що договір №012267 від 27.12.2010р є недійсним, оскільки він суперечить ст.. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Ч.1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.6 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"у разі,коли визнання положення договору недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнано недійсним в цілому.

Позивач просить визнати недійсним договір №012267 від 27.12.2010р. про надання послуг також і в наслідок його несправедливих умов, наслідками якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивача.

Згідно ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів"умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема умови договору, які встановлюють жорсткий обов’язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характер продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві, або надання продавцеві можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору.

Згідно п. в) ч.2.1ст. 2 Договору (а/с7) Товариство зобов’язується надавати інформацію щодо результатів Розподільчих актів виключно учаснику УСП по даному Договору, інформація щодо інших Учасників УСП не надається і є конфіденційною. Вказана умова Договору відповідно до положень Закону України "Про захист прав споживачів' (1023-12) є обмеженням прав споживача та є несправедливими.

Крім того, згідно п. а) ч.8.1 ст.8 Додатку №2 до договору –для отримання товару учасник УСП повинен внести комісійну плату відповідно до відсотку, передбаченого у договорі п 3.1 ст. 3 Договору протягом 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення про надання права на отримання товару. У разі не виконання умов ст.. 8 Додатку №2 до Договору - товариство може анулювати надане учаснику УСП право на отримання товару, внаслідок чого комісійні не повертаються.

Також, відповідно до умов договору у разі розірвання договору з ініціативи позивача то у відношенні нього передбачені штрафні санкції, в той час, як відповідачу відповідальність не передбачена (ст..9 Додатка №2а/с10).

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що умови договору не відповідають вимогам ст.. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , так як є несправедливими, наслідками якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позивача.

Тому суд вважає позов в частині визнання договору № 012267 від 27.12.2010р недійсним обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню .

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача в обґрунтування правомірності своєї діяльності на лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (а/с43) та лист Управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області, так як із листів невідомо, що було предметом розгляду відповідних установ і надавати правову оцінку умов договору не входить в їх компетенцію.

Крім визнання договору № 012267 від 27.12.2010р недійсним, позивач просить стягнути з відповідача і моральну шкоду в сумі 2000 грн. Як вбачається з матеріалів справи між позивачем і відповідачем склалися договірні відносини і умовами договору не передбачено сплата моральної шкоди, тому в цій частині вимога позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог п.1 ст. 216 ЦК України у разі визнання недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатив відповідачу 8 400 грн., а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ст.. 88 ЦПК України (1618-15) відповідач повинен відшкодувати позивачеві витрати на оплату інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в суді та сплатити судовий збір на користь держави 84 грн. (1% від ціни позову).

Керуючись ст.. ст.. 10,11, 60,88, ч.4 ст. 169, 215, 224, 228 ЦПК України, ст.. ст. 19, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ч.1 ст203; п1 ст. 216 ЦК України, суд –

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 012267 від 27.12.2010р, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "УСП Україна".

Стягнути з ТОВ "УСП Україна"на користь ОСОБА_1 суму сплаченого внеску в розмірі 8 400 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в суді і на користь держави судовий збір –84 грн.

Заочне рішення може бути може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

14.03.2011р. Енергодарський міський суд Запорізької області у складі судді Дзямко О.П., при секретарі Клячевій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "УСП Україна"про захист прав споживача, визнання договору про надання послуг недійсним та стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 012267 від 27.12.2010р, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "УСП Україна".

Стягнути з ТОВ "УСП Україна"на користь ОСОБА_1 суму сплаченого внеску в розмірі 8 400 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в суді і на користь держави судовий збір –84 грн.

Повне рішення суду буде виготовлено21.03.2011р.

Заочне рішення може бути може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.