Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

при секретарі Плотніковій К.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та встановлення факту родинних відносин, -

17.11.2010 року позивач ОСОБА_5 звернувся до Краматорського міського суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та встановлення факту родинних відносин.

Із позову вбачається, що 12 червня 2010 року померла його тітка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті залишилась спадщина: двох кімнатна квартира АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом є позивач та його рідний брат ОСОБА_4, інших спадкоємців попередніх черг за законом не має. У квітні 2009 року спадкодавець склала заповіт на позивача, після смерті ОСОБА_6, позивач звернувся до державного нотаріуса Першої нотаріальної контори ОСОБА_7 із заявою про прийняття спадщини та йому стало відомо, що тітка змінила заповіт і спадкоємцем за заповітом є відповідачка по справі, яка не доводиться родичкою ОСОБА_6 Останні роки стан психічного здоров’я ОСОБА_6 погіршився, оскільки вона час від часу переставала впізнавати його, сусідів та родичів, стала забувати події, постійно губила речи та не орентувалась у часі. Вона постійно лякалась, їй вбачалось, що всі тільки і мріють про її смерть, стала з підозрою відноситись до його опіки, відмовлялась від їжі та таке інше. Вважає, що в такому стані і при такому розладі психіки ОСОБА_6 в достатній мірі не усвідомлювала значимість своїх дій, а тому волевиявлення заповідача не було вільним і не могло відповідати її волі. Цим станом спадкодавця скористалася відповідачка по справі ОСОБА_3, яка увійшла в довіру до ОСОБА_6 та використовуючи її вражений психічний стан умовила скласти заповіт на її користь. Крім того, документи, які підтверджують факт його родинних відносин з померлою ОСОБА_8 знаходяться в іі квартирі, а відповідачка на його прохання ці документи не надає. Згідно документів, які є в позивача, його мати ОСОБА_9 до реєстрації шлюбу у 1957 році мала прізвище ОСОБА_10. Згідно з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження ОСОБА_10 є рідною сестрою ОСОБА_11. ОСОБА_10 у 1947 році одружилась з ОСОБА_12, про що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу зроблено актовий запис № 47 від 23.12.1947 року. Просить суд визнати заповіт, складений ОСОБА_6, недійсним та встановити факт родинних відносин між позивачем і ОСОБА_6 та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов в частині встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_6 визнав в повному обсязі. Позов в частині визнання заповіту не визнав та суду пояснив, що заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок її смерті. 16.04.2009 року померла ОСОБА_6 склала заповіт на ім’я відповідачки, згідно якого після смерті ОСОБА_6 до відповідачки переходить у власність квартира АДРЕСА_2. При складанні заповіту додержані всі вимоги відповідно чинного законодавства. Як вбачається з самого заповіту записи нотаріусу першої державної нотаріальної контори м. Краматорська дієздатність перед підписанням заповіту заповідача перевірено. Померла ОСОБА_6 на момент підписання заповіту не була недієздатною, знаходилася у своєму розумі і розуміла обставини по передачі спадщини, судом не визнана недієздатною, на обліку у психіатричній лікарні не знаходилася, не лікувалася з приводу нервових та психічних захворінь. Просить у задоволенні позовних вимог позивача в частині про визнання заповіту недійсним відмовити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 підтримала заперечення свого представника та суду пояснила, що вона з 1999 року була знайома з померлою ОСОБА_6 Вона дала повідомлення у газету про пошуки роботи та ОСОБА_13 звернувся до неї з тим, що йому необхідна допомога по догляду за хворою дружиною, у той час ОСОБА_13 з дружиною мешкали у квартирі ОСОБА_6 Так вона і познайомилася з ОСОБА_6 Вони почали спілкуватися, розмовляли про політику, вона допомогала ОСОБА_6 прибирати у квартирі. При житті ОСОБА_6 любила підписувати відкритки, читати газети, була спокійною. Біля 7 років вона мешкала у квартирі померлої разом з ОСОБА_13 У них були дуже близькі відносини, вона доглядала за померлою, допомагала їй по господарюванню. В останні роки був слабкий зір у ОСОБА_6, вона носила окуляри, поганий слух. Вони разом ходили у поліклініку, провіряли серце, почки. Похованням померлої ОСОБА_6 займалася вона. Просить суд відмовити в частині позовних вимог про визнання заповіту недійсним у повному обсязі.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позов позивача та суду пояснив, що він є племінником померлої ОСОБА_6 З дитинства він зі своєю тіткою спілкувався. У 1986 року тітка приїхала з ОСОБА_14 до м. Краматорська. ОСОБА_3 проживала у його тітки, року 3 тому тітка попросила за нею доглядати. При житті тітка неодноразово змінювала заповіт на свою квартиру, за останні роки змінювала заповіт 4 рази. Останні роки свого життя тітка часто хворіла. Відповідачка не давала родичам можливості спілкуватися з померлою ОСОБА_6 Знає, що відповідачка поховала тітку на новому цвинтарі безкоштовно, як дитину війни, хоча тітка бажала, щоб її поховали біля її чоловіка, оскільки там було місце. Просить суд задовольнити позов позивача в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду пояснила, що іі чоловік є двоюрідним племінником померлої ОСОБА_6 Померла була дуже доброю людиною. У 1986 році ОСОБА_6 приїхала у м. Краматорськ, у неї були 4 сестри, які вже померли. ОСОБА_6 померла останньою. ОСОБА_6 зверталася до неї з проханням її доглядати. Померла дуже боялася, що всі бажають її вбити, іноді фантазувала та могла вигадати щось таке, чого насправді і не було. На протязі 3 останніх місяців життя ОСОБА_6, коли вона їй дзвонила по телефону, їй відповідав жіночий голос, який не давав їй розмовляти з ОСОБА_6 Померла ОСОБА_6 дуже хворіла, часто зверталася до поліклініки.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні суду пояснила, що померла ОСОБА_6 її тітка, вона сестра її матері. У 2008 році з ОСОБА_6 проживали її батьки, а потім з тіткою стала проживати відповідачка. Тітка все губила, не впізнавала родичів. Потім ОСОБА_6 їх вигнала та привела у квартиру відповідачку. На протязі свого життя ОСОБА_6 змінювала постійно заповіти. Заповіт писала і на її мати, та іншим пропонувала за нею доглядати. В останні часи тітка не впізнавала родичів, боялася, що її отруять, вб’ють. Коли вона померла, то відповідачка не повідомила нікого із родичів про смерть ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду пояснила, що померла ОСОБА_6 є її сестрою. У неї було погане здоров’є: погано бачила, страдала склерозом. З січня 2008 року по травень 2008 року вона проживала разом з ОСОБА_6 Відповідачка дзвонила ОСОБА_6 і завжди її настраювала проти родичів. ОСОБА_6 і на неї складала заповіт. Про її смерть родичі не знали, оскільки відповідачка їх не повідомила про це.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_5 є племінником ОСОБА_6 ОСОБА_5 працює в Москві по 2 місяця, але потім на 1 місяць приїжджає у Краматорськ. ОСОБА_6 дуже хворіла, у 2007 році вони зверталися до психолога по приводу здоров’я тітки. У 2009 році ОСОБА_6 дзвонила їй з проханням прийти до неї, оскільки її замикають у квартирі, не дають розмовляти по телефону. Вона погана вже чула, та її чоловік купував ОСОБА_6 слуховий апарат у Москві. 11.06.2010 року ОСОБА_6 теж їм дзвонила та скаржилася на відповідачку, коли вони з чоловіком прийшли до ОСОБА_6, то сусіди їм сказали, що їх тітки не має, оскільки відповідачка разом з тіткою пішли у лікарню. ОСОБА_6 завжди змінювала заповіт. 28.07.2010 року останній раз бачила ОСОБА_6, оскільки відповідачка не давала їм спілкуватися.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні суду пояснила, що він років 5 є сусідом померлої ОСОБА_6 Відповідачку він знає, оскільки бачив її у ОСОБА_6 та померла їх колись і познайомила. ОСОБА_6 завжди його впізнавала, просила дати почитати газети, була ввічливою людиною. ОСОБА_6 виходила на вулицю разом з відповідачкою, спілкувалися з сусідами. Про те, що у померлої є родичі він не знав, померла ніколи не казала йому про це та взагалі такої розмови про родичів між ними не було. У ОСОБА_6 був поганий слух, але бачила вона гарно.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні суду пояснила, що вона знає відповідачку по справі, для неї це дуже гарна людина. З ОСОБА_6 її познайомила ОСОБА_3 приблизно 3 роки тому. ОСОБА_6 вона бачила біля 5 раз на рік то у лікарні, то на вулиці, ринку. Знала померлу через відповідачку по справі. Померла ніколи їй не казала про те, що в неї є родичі. ОСОБА_6 була здоровою людиною.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду пояснив, що він у 1997-1999 роках мешкав у кімнаті ОСОБА_6 разом з хворою дружиною. ОСОБА_3 доглядала за його хворою дружиною. Він і познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_3 Останній раз бачив померлу ОСОБА_6 у 2004 році.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні суду пояснив, що ОСОБА_6 бачив 3 разу у житті. Перший раз у ател’є, другий –на ринку, третій –на вулиці. В які це було роки не пом’ятає. ОСОБА_6 була веселою жінкою, добре чула. Останній раз він її бачив у 2009 році восені.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним кодексом України (435-15) .

Позовні вимоги стосовно встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають задоволенню, оскільки згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 є сином ОСОБА_22 та ОСОБА_9 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про шлюб батько позивача ОСОБА_22 одружився з ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 12).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126 (2947-14|126) , 133 (2947-14|133) , 135 СК України (2947-14|135) мати позивача ОСОБА_23, 08.05.1938 року є донькою ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (а.с.13)

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126 (2947-14|126) , 133 (2947-14|133) , 135 СК України (2947-14|135) померла ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_24 та ОСОБА_26. (а.с.14).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя ОСОБА_27 одружилася з ОСОБА_12 23.12.1947 року. (а.с. 15)

Позивач вважає, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя зроблено помилку, замість правильного прізвища ОСОБА_26, вказано ОСОБА_27.

В судовому засіданні даний факт не оспорювався сторонами, крім того, відповідачка та її представник визнали факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Позовні вимоги стосовно визнання заповіту від 16.04.2009 року, укладеного від імені ОСОБА_6 та зареєстрованого в першій державній нотаріальній конторі м. Краматорська за № 2-2432 недійсним підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт є правочином, тому до нього застосовуються загальні положення про правочин та положення про їх недійсність.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України (435-15) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 с. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст.. 225 ЦК України (435-15) правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті –за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Таким чином, не є актом вільного волевиявлення заповіт, який особа склала, не розуміючи значення своїх дій.

З матеріалів справи встановлено, що 16.04.2009 року ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_3 згідно заповіту, посвідченому державним нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори, зареєстрованому в реєстрі за № 2-2432 (а.с.45)

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори) вбачається, що ОСОБА_6 при житті заповідала квартиру АДРЕСА_3 неодноразова різним особам, всі заповіти були скасовані останнім заповітом, посвідченим 16.04.2009 року № 2-2432. (а.с.74-75)

Згідно акту посмертної судово –психіатричної експертизи № 3 від 04.02.2011 року ОСОБА_6 в період складання заповітів з 01.01.2008 року по день смерті 12.06.2010 року не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними у зв’язку з тим, що вона з 2004 року страждала хронічним психічним захворюванням. (а.с. 84-91).

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9 (v0009700-09) , правила ст.. 225 ЦК України (435-15) поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). При розгляді справ за позовами про визнання недійсними заповітів на підставі статті 225, ч. 2 ст. 1257 ЦК України суд відповідно до ст.. 145 ЦПК за клопотанням хоча б однієї зі сторін зобов’язаний призначити посмертну судово –психіатричну експертизу. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Згідно до ст.. 1257 ЦК України (435-15) –заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог його форми та посвідчення, є нікчемний. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Позивач обґрунтував позов тим, що внаслідок незадовільного стану здоров’я у зв’язку з загальним захворюванням його тітка на момент складання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними.

Для визначення наявності такого стану на момент укладання правочину суд відповідно до ст.. 145 ЦПК України (1618-15) зобов’язаний призначити судово –психіатричну експертизу за клопотанням хоча б одною із сторін. Справи про визначення правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням висновку судово –психіатричної експертизи, так і іншіх доказів відповідно до ст.. 212 ЦПК України (1618-15) . Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Висновок експертизи не викликає сумнівів в його правильності, оскільки експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідною судово –експертною установою, зроблена на підставі медичних документів –амбулаторної картки ОСОБА_6

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України (1618-15) кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позивач довів факт знаходження тітки в момент складання заповіту у такому психічному стані, який давав би підставу припустити, що вона не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно визнання заповіту від 16.04.2009 року, укладений від імені ОСОБА_6 та зареєстрований в першій державній нотаріальній конторі м. Краматорська за № 2-2432 недійсним підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд, вважає вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати, які були понесені позивачем при звернені до суду.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 88 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. та судовий збір у сумі 350 грн. 00 коп., а також витрати, пов’язані з проведенням посмертної судово –психіатричної експертизи у розмірі 2961 грн.

Керуючись ст.ст. 5- 8, 10- 15, 60, 61, 107, 208- 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 225, 1233, 1257 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року (v0009700-09) №, суд, -

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним та встановлення факту родинних відносин –задовольнити у повному обсязі.

Визнати заповіт від 16.04.2009 року, укладений від імені ОСОБА_6 та зареєстрований в першій державній нотаріальній конторі м. Краматорська за № 2-2432 –недійсним..

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 350 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати, пов’язані з проведенням посмертної судово –психіатричної експертизи у розмірі 2961 грн.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

рішення ухвалене й надруковано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі