Крюківський районний суд міста Кременчука
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.02.2011 року Справа № 2-110/10
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18634191) )
Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Степури А.А., при секретарях Сизовій Ю.М., Кобзар А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місці Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на 1/3 житлового будинку та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном –житловим будинком та розірвання договору піднайму і виселення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом де просить суд винести рішення, яким визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку №66 по вул. Насосній в м.Кременчуці.
Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з вересня 2002 року склалися сімейні відносини вони почали мешкати разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство мали єдиний сімейний бюджет. Факт проживання тривалий час однією сім’єю як дружини та чоловіка встановлений рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28 квітня 2009 року. Спочатку вони проживали в орендованих квартирах. Через деякий час її дружина отримала в спадщину квартиру АДРЕСА_1, в якій вони почали мешкати та робили там ремонт. По домовленості з рідними його дружини вони продали зазначену квартиру. На частину отриманих коштів від продажу зазначеної квартири та на деякі його зберігання навесні 2007 році вони придбали собі на підставі договору купівлі –продажу будинок за адресою м.Кременчук, вул. Насосна,66. В даному будинку вони почали проживати разом з батьком його дружини ОСОБА_4. В 2008 році він продав належну його дочці та його колишній дружині на праві приватної власності квартиру. Частину отриманих грошей віддав дочці для придбання нею житла, а інші гроші були витрачені ним на ремонт та будівництво прибудови до будинку № 66по вул. Насосній в м.Кременчуці. ОСОБА_3 майже три роки ніде не працювала всю сім’ю фактично утримував він. Під час сумісного проживання за спільні кошти вони придбали в квартиру побутову техніку та інші необхідні речі. За домовленості з ОСОБА_3 він фактично був покупцем житлового будинку у відповідній частці і брав участь у створенні спільної власності на житловий будинок. 2 жовтня 2008 року ОСОБА_3 несподівано померла. В вказаному будинку з 2007 року зареєстровано троє осіб він,ОСОБА_3 та її батько ОСОБА_4 ОСОБА_2 смерті дружини залишилось майно набуте ними під час спільного проживання, а саме житловий будинок № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці. В квітні 2009 року помер батько ОСОБА_3 –ОСОБА_4 ОСОБА_2 його смерті спадкоємицею першої черги за законом є його дочка ОСОБА_2 Згідно чинного законодавства якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або будь –якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності. Тому він вважає, що йому належить Ѕ частина будинку.
15.03.2010 року до суду з позовом звернулася ОСОБА_2 з позовом до суду де просить суд винести рішення, яким зобов’язати відповідача усунути перешкоди в оформленню свідоцтва про право власності на спадкове майно та у користуванні спадковим майном домоволодіння № 66 з господарськими спорудами по вул. Насосній у м.Кременчуці Полтавської області і вселити його в домоволодіння. Виселити ОСОБА_1 з домоволодіння № 66 по вул. Насосній,66 в м.Кременчуці в зв"язку з розірванням договору піднайму. Зобов’язати Кременчуцьке МУ ГУМВС України в Полтавській області скасувати реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: буд.66 по вул. Насосній в м.Кременчуці.
Свої вимоги мотивувала тим, що на підставі договору купівлі –продажу домоволодіння посвідченого 5 вересня 2006 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.10.2006 року ОСОБА_6 її рідній сестрі, належало домоволодіння № 66 з господарськими будівлями, що знаходиться в м.Кременчуці по вул. Насосній та в цілому складається з житлового будинку "А,а, а1", житлового будинку "Б,б,б2,Бп", гаражу –сараю "Г", літньої кухні "Д", літнього душу "Е", вбиральні "Н"колодязю"к", огорожі №1,2, розташований на земельній ділянці державного фонду. 2 жовтня 2008 року ОСОБА_6 померла. ОСОБА_2 смерті відкрилася спадщина, яка складається з вищевказаного домоволодіння № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці. Спадкоємцем першої черги за законом у відповідності зі ст. 1261 ЦК України, після померлої ОСОБА_6 є її батько ОСОБА_4, який фактично і прийняв спадщину після померлої доньки шляхом проживання та користування домоволодінням. 12 квітня 2009 року помер ОСОБА_4. Вона як донька померлого в порядку ст. 1258 ЦК України являється спадкоємицею першої черги за законом. В установлений законом шестимісячний строк відповідно до ст. 1268 ЦК України вона своєчасно звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини де їй було повідомлено про те, що з заявою про прийняття спадщини після смерті її сестри ОСОБА_6 звернувся відповідач ОСОБА_1 ОСОБА_1 з квітня 2007 року зареєстрований у домоволодіння 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці на підставі договору піднайму житлового приміщення від 13 квітня 2007 року за № 571. Договір піднайму житлового приміщення у домоволодінні, яке належало ОСОБА_6 укладений між нею та ОСОБА_1 Тому після її смерті договір припинив дію і вона попередила ОСОБА_1 про звільнення житлового приміщення. ОСОБА_1 відмовився залишити спірне житлове приміщення і звернувся до суду з заявою про встановлення факту знаходження в шлюбних відносинах з померлою. рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 28 квітня 200 року яким було встановлено факт знаходження в шлюбних відносинах ОСОБА_1 з ОСОБА_6 скасовано ухвалою Полтавського апеляційного суду, тому підстав для отримання спадщини після померлої ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не має. Посилаючись на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 28 квітня 2009 року, 27.08.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці. Вона не має можливості ані оформити у встановленому законом порядку документи на спадщину, ані користуватися житловим приміщенням, оскільки відповідач змінив замок на вхідній двері житлового будинку. Тому в теперішній час відповідач чинить перешкоди в оформленні та отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом, в користуванні спадковим майном, а саме не надає можливості проживати в домоволодінні та користуватися ним, він не має можливості проживати в домоволодінні та користуватися ним він не має можливості зайти до житлового будинку з працівником міського бюро технічної інвентаризації та інше. Згідно з довідки про склад сім’ї та прописку в цьому домоволодінні зареєстрований ОСОБА_1 як піднаймач. ОСОБА_2 смерті ОСОБА_6 вона деякий час сподівалася, що відповідач за своєю ініціативою виселиться з домоволодіння та зніматися з реєстрації, але час спливає, а він пробити цього не бажає і порушує закон. Дані обставини понукають її до звернення до суду за захистом її порушених прав та вирішення питання щодо законності дій відповідача в судовому порядку
18.05.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на 1/3 житлового будинку та позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном –житловим будинком та розірвання договору піднайму і виселення об’єднано в одне провадження.
17.08.2010 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, а саме прохав суд винести рішення яким, визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці. Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину житлового будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину житлового будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці.
26.08.2010 року ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, а саме прохав суд винести рішення яким, встановити факт шлюбних відносин, а саме, що він ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом як чоловік та жінка з 1 березня 2003 року. Визнати, що 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями № 66 який знаходиться по вул. Насосній в м.Кременчуці набуті під час спільного проживання з ОСОБА_6 та належать їм на праві спільної власності. Визнати за ним ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями №66 по вул. Насосній в м.Кременчуці.
В судовому засіданні позивач –відповідач ОСОБА_1 та його представник свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі проти позовних вимог ОСОБА_2 заперечували та прохали відмовити їй в позовних вимогах.
Відповідач –позивач ОСОБА_2 та її представник свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечували та прохали відмовити йому в позовних вимогах.
Представник відповідача Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_7 . в судове засідання не з’явився, але завчасно надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.
Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, але завчасно надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи ВГІРФО Крюківського Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилася, але завчасно надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, щодо позовних вимог покладається на розсуд суду.
Третя особа друга Кременчуцька державна нотаріальна контора в судове засідання державного нотаріуса не направили, але завчасно надіслала клопотання про розгляд справи без участі їх представника, щодо позовних вимог вказали, що надати належних пояснень не має можливості, оскільки договір купівлі –продажу від імені ОСОБА_6 друга Кременчуцька державна нотаріальна контора не посвідчувала.
Вислухавши пояснення сторін, пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 5.09.2006 року ОСОБА_6 належить будинок 66 по вулиці Насосній в м.Кременчуці Полтавської області.
Відповідно до довідки про склад сім’ї встановлено, що в даному будинку з 2007 року були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_1 зареєстрований як піднаймач за договором найму № 571.
В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 підтримував з померлою ОСОБА_6 близькі стосунки з 2003 року, а з часу придбання спірного домоволодіння у 2006 році вони проживали однією сім*єю в будинку 66 по вулиці Насосній в м.Кременчуці та вели спільне господарство.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 110760 від 3.10.2008 року ОСОБА_6 померла 2.10.2008 року.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після померлої доньки ОСОБА_6 шляхом проживання та користування домоволодінням.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 126040 від 13 квітня 2009 року ОСОБА_4 помер 12 квітня 2009 року.
Також в судовому засіданні встановлено, що відповідач-позивач у справі ОСОБА_2 є рідною сестрою померлої ОСОБА_6 та рідною дочкою померлого ОСОБА_4 Згідно свідоцтва про одруження серії І-КЕ 092246 встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_2 - "Куцолапська".
Судом встановлено і не заперечувалося позивачем-відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні, що спірний будинок придбано за життя померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на ім*я останньої, за їх спільні кошти, після продажу квартири АДРЕСА_2, де ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також разом проживали, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 09.06.2006 року, реєстраційний номер 3367, показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_9
Також, встановлено та не заперечувалось сторонами, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_6 отримала в порядку спадкування.
У відповідності до ч.1, ч.7 ст. 57 Сімейного кодексу України майно набуте одним із подружжя до шлюбу, майно набуте за час шлюбу в порядку спадкування, або майно набуте на час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Якщо у придбанні майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Пунктом 23 Постанови Пленуму ВС України від 21.12.2007 року за № 11 (v0011700-07) "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя ..." роз’яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставин для звільнення від доказування, згідно ст. 61 ЦПК України, судом не встановлено.
Позивач-відповідач ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог в частині придбання будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці за спільні кошти подружжя під час перебування у сімейних відносинах з померлою ОСОБА_6
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що спірний будинок померла ОСОБА_6 придбала за кошти отримані від продажу квартири отриманої в порядку спадкування, тобто за кошти, які належали їй особисто, суд вважає, що будинок 66 по вулиці Насосній в м.Кременчуці, який відносяться до предмету спору, не може бути визнано об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю померлої ОСОБА_6 і позивач-відповідач ОСОБА_1 не має підстав для отримання спадщини після ОСОБА_6.
Суд також не приймає доводів позивача-відповідача ОСОБА_1 на підтвердження вимог про визнання за ним права власності на 1/3 частину житлового будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці, з тих підстав, що за домовленістю з ОСОБА_6 він фактично був покупцем житлового будинку у відповідній частці і брав участь у створенні спільної власності на житловий будинок, оскільки він у 2008 році продав належну його дочці та його колишній дружині на праві приватної власності квартиру і частина отриманих грошей була витрачена ним на ремонт та будівництво прибудови до будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці. При цьому ОСОБА_3 майже три роки ніде не працювала і всю сім’ю фактично утримував він. Під час сумісного проживання за спільні кошти вони придбали в будинок побутову техніку та інші необхідні речі, з наступних підстав.
Відповідно до наданого сторонами технічного паспорту будинку №66 по вул..Насосній в м.Кременчуці відсутні відомості про створення до будинку нової прибудови і як встановлено в судовому засідання така прибудова належним чином технічно не зареєстрована і право власності на неї не визначено. При цьому сторонами в позовних вимогах не ставилося питання про визнання права власності на дану прибудову, тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, у відповідності до ст..11 ЦПК України (1618-15) .
Сам факт проведення ремонту в спірному будинку та придбання побутової техніки та інших речей, також не може бути визнано судом як підстава для визнання права власності на 1/3 частину будинку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (v0020700-95) , (із змінами за постановами №15 від 25.05.1998 року (v0015700-98) , №7 від 30.05.2008 року (v0007700-08) , №12 від 24.10.2008 року (v0012700-08) ) приватна власність громадян, як одна з рівноправних форм власності, охороняється законом, її захист здійснюється судом. У відповідно до п.5 Постанови (v0020700-95) , спільною сумісною власністю є майно, нажите подружжям за час шлюбу, аба майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об*єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю.
Оскільки, позивач-відповідач ОСОБА_1 у спірному будинку був зареєстрований та проживав, але не являвся співвласником вказаного будинку і згода власника будинку на створення спільної сумісної власності за участю позивача-відповідача ОСОБА_1 померлою ОСОБА_6 не надавалась і письмова угода не укладалась, суд вважає, що у позивача не виникло право спільної сумісної власності на спірний будинок, тому позовні вимоги про визнання права власності на 1/3 частину будинку, у зв*язку з створенням прибудови до будинку та проведенням ремонту.
Позивач вправі вимагати відшкодування у спадкоємців будинку витрат, пов*язаних з матеріальними та фізичними затратами на проведення ремонту в будинку та побудові прибудови до будинку, а також визнання за ним права власності на Ѕ частини спільного майна подружжя. Однак, у відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, тому вимоги про відшкодування відповідних витрат не підлягає розгляду в даному судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.
Таким чином, після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спадкоємицею являється дочка померлого ОСОБА_2, яка є відповідачем-позивачем у справі, тому позовні вимоги позивача-відповідача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/3 частину спірного будинку задоволенню не підлягають.
Оскільки в судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 заявив, що визнання факту шлюбних відносин між ним та ОСОБА_6, тобто їх проживання як чоловіка та дружина з 01 березня 2003 року, необхідно йому саме для визнання права власності на 1/3 частину спірного домоволодіння, а суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності, тому і позовні вимоги в частині встановлення факту шлюбних відносин також задоволенню не підлягають, як з причин відсутності підстав для встановлення відповідного факту, так і за недоведеністю позивачем-відповідачем ОСОБА_1 проживання однією сім*єю з померлою ОСОБА_6 саме з 01 березня 2003 року.
Вирішуючи питання щодо законності позовних вимог відповідача-позивач ОСОБА_2 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 167 ЖК України встановлено, що наймач жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності вправі за згодою членів сім’ї в будь – який час розірвати договір найму.
Статтею 168 ЖК України встановлено, що договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім’ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяця.
Статтею 169 ЖК України встановлено, що у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов’язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Частиною 1 статті 170 ЖК України передбачено, що при переході права власності на жилий будинок (частину будинку, квартиру), в якому знаходиться здане в найм жиле приміщення до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.
Частина 2 статті 170 ЖК України передбачено, що якщо договір найму без зазначення строку, новий власник будинку (квартири) вправі вимагати його розірвання у випадках і порядку передбачених ст. 168 ЖК України.
В судовому засіданні відповідача-позивача ОСОБА_2 вказала, що позивач-відповідач ОСОБА_1 не допускає її в помешкання будинку № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці, вважаючи себе власником будинку. Даний факт підтверджено показання свідка ОСОБА_13 та не заперечувався самим ОСОБА_1
З наведених норм житлового законодавства вбачається, що ОСОБА_1 неправомірно займає будинок №66 по вулиці Насосній в м.Кременчуці та підлягає виселенню, у зв*язку з вимогою спадкоємця відповідача-позивача ОСОБА_2, як нового власника, про звільнення приміщення спірного будинку та її небажанням продовжити договір піднайму жилого приміщення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач-позивач ОСОБА_2, як новий власник спірного будинку, має право вимоги звільнення будинку піднаймачем, тому позовні вимогти відповідача-позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частина 1 статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення суд, присуджує з другої сторони понесенні нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тому, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи - 37 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 223,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи - 7,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 84, 88, 212, 213, 226, 256 ЦПК України, ст.ст. 386,391,1261,1268 ЦК України, ст.ст. 158, 168, 169, 170 ЖК України, ст. 74 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спадковим майном –житловим будинком та розірвання договору піднайму і виселення – задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 з домоволодіння № 66 по вул. Насосній в м.Кременчуці в зв"язку з розірванням договору піднайму.
Зобов’язати Кременчуцьке МУ ГУМВС України в Полтавській області зняти з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: м.Кременчук, вул.Насосна,66.
Зобов’язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в оформлені свідоцтва про право власності на спадкове майно, у користуванні спадковим майном домоволодінням № 66 з господарськими спорудами по вул. Насосній в м.Кременчуці Полтавської області та вселенні ОСОБА_2 в дане домоволодіння.
В задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту та визнання права власності на 1/3 житлового будинку –відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи - 37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 223,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи - 7,00 грн.
Заходи забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 відповідно до ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 19 жовтня 2009 року, про накладення арешту на будинок №66 по вулиці Насосній в м. Кременчуці, що є спадковим майном ОСОБА_4 та про заборону нотаріусу другої Кременчуцької державної нотаріальної контори видавати свідоцтво про право на спадщину на ім’я ОСОБА_2 після померлого 12.04.2009 року батька ОСОБА_4 – скасувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 8.02.2011 року.
Суддя: