Святошинський районний суд м.Києва
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року Справа № 2-271/11
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs18633949) )
Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді: Кривов’яза А.П.
при секретарях: Котенко В.С.,
Рудик Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення коштів, суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, із урахуванням подальших уточнень та доповнень позовних вимог, про стягнення з них солідарно на його користь 691 710,64грн., судові витрати та визнання його особою, що виконала обов"язок за договорами поруки. Позивач посилається на ті обставини, що ним, як поручителем на виконання договорів поруки від 22.08.2005р. та 18.05.2006р. у повному обсязі виконано зобов"язання відповідачів перед АКБ "Укрсоцбанк"та сплачено заборгованість за кредитними договорами у розмірі 86 463,83 доларів США, у зв"язку з чим до нього перейшло право вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені та доповнені позовні вимоги та обставини, викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_5 в судовому засіданні стосовно позовних вимог заперечувала та просила відмовити, як безпідставних та необґрунтованих.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з"явилась, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлена належним чином, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 22.08.2005р. між АКБ "Укрсоцбанк"(Кредитор), ОСОБА_3 (Позичальник) та ОСОБА_2 (Поручитель) на забезпечення договору кредиту № 10-29/816 від 22.08.2005р., укладеного між АКБ "Укрсоцбанк"та відповідачем ОСОБА_3 укладено також договір поруки № 02-10/2430. (а.с.8-10)
Відповідно до п.1.1 даного договору поручитель зобов"язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов"язань щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбачених договором кредиту № 10-29/816 від 22.08.2005р.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) . Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відкодування збитків.
Як вбачається із претензії від 4.06.2006р., надісланої АКБ "Укрсоцбанк"позивачу ОСОБА_2, позичальник ОСОБА_3 з 16.01.2007р. припинив виконання зобов"язання належним чином за кредитним договором та станом на 4.06.2006р. його заборгованість перед банком склала суму кредиту у розмірі непогашеного залишку 49 392,12 доларів США, відсотки 1 194,85 доларів США та пеня у розмірі 863,14 грн. (а.с.30-31)
Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_2 після отримання претензії АКБ "Укрсоцбанк"вжив усіх можливих заходів для погашення заборгованості за вказаним кредитним договором та виконання свого зобов"язання як поручителя. Так, з цією метою ним отримано 21.09.2007р. кредит в АКІБ "Укрсиббанк"у сумі 90 000 доларів США та повністю погасив заборгованість ОСОБА_3 перед АКБ "Укрсоцбанк"за кредитним договором.
Зазначені обставини об"єктивно підтверджуються дослідженими та перевіреними у ході судового розгляду доказами, а саме копією кредитного договору від 21.09.2007р., довідкою АКІБ "Укрсиббанк" від 10.09.2010р. про те, що ОСОБА_2 у вересні 2007р. звертався з проханням отримання кредиту у розмірі 90 000 доларів США для погашення кредиту його родича ОСОБА_3, копіями заяв на переказ готівки протягом 24-26.09.2007р. із підписами ОСОБА_2 як платника, оригінали яких також зберігаються у позивача ОСОБА_2 (а.с. 11-17, 18-28, 85)
Крім цього, допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, що працює заступником начальника управління по роботі з "проблемною"заборгованістю ПАТ "Укрсоцбанк"та ОСОБА_7, державний виконавець ВДВС Дніпровського РУЮ м.Києва пояснили, що саме позивач ОСОБА_2 у вересні 2007р. проводив з ними усі необхідні переговори та консультації, вирішував усі питання щодо погашення заборгованості ОСОБА_3 перед банком та особисто сплатив суму заборгованості за кредитним договором.
Згідно з п.3.2.1 укладеного договору поруки від 22.08.2005р. між сторонами, поручитель (ОСОБА_2С.) має право зворотної вимоги до позичальника (ОСОБА_3.) в межах суми виконаного ним зобов"язання, як кредитор, що набув усіх прав по цьому зобов"язанню. (а.с.8-10)
Відповідно до вимог ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 має право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_3 в межах суми виконаного ним зобов"язання за договором поруки від 22.08.2005р., як кредитор, що набув усіх прав по цьому зобов"язанню.
Таким чином, із відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь позивача сума кредиту у розмірі непогашеного залишку 49 392,12 доларів США, відсотки 1 194,85 доларів США та пеня у розмірі 863,14 грн. (49 392, 12 + 1 194,85 Х 7,9415 + 863,14 = 402 572грн. 56коп.)
Також, позивач поніс витрати пов’язані з сплатою судового збору у розмірі 1 700грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120грн., які суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 88 ЦПК України.
Крім того, у частині позовних вимог щодо визнання ОСОБА_2 особою, що виконала обов"язок за договором поруки від 18.05.2006р. та стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно, на користь позивача суми боргу за вказаним договором поруки суд вважає за необхідне відмовити як необґрунтованих, оскільки, як вбачається зі змісту вказаного договору ОСОБА_2 у ньому стороною не був, поручителем виступала ОСОБА_4, а тому відсутні правові підстави, передбачені ст. 556 ЦК України для задоволення позовних вимог у цій частині.
На підставі зазначеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та необхідності їх часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 611, 625, 553- 556 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором поруки № 02-10/2430 від 22.08.2005р. у розмірі 402 572грн. 56коп., сплачений судовий збір у розмірі 1 700грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120грн., а всього стягнути 404 392 (чотириста чотири тисячі триста дев"яносто дві) грн. 56 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: