810/5724/13-а Про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, скасування припису та постанов про накладення штрафу - 21.06.2018 Прийняття

Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки АТ "Сільпо Рітейл" за адресою: пр-т. Правди, буд. 66-А у Подільському районі м. Києва, за результатами якої складений Акт перевірки від 11 вересня 2013 року та протокол від 26 вересня 2013 року, скасування припису від 11 вересня 2013 року та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 жовтня 2013 року № 436/13, № 437/13.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року позов Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки АТ "Сільпо Рітейл" за результатами якої складений акт перевірки від 11 вересня 2013 року та протокол від 26 вересня 2013 року, скасування припису від 11 вересня 2013 року та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03 жовтня 2013 року № 436/13, № 437/13 - задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві - задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року скасовано та постановлено нову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування припису та постанов про накладення штрафу - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року заяву приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування припису та постанов про накладення штрафу - задоволено, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року - скасовано та ухвалено нову постанову, якою апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві залишено без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року залишено без змін.

Ухвалюючи зазначену постанову Київський апеляційний адміністративний суду виходив з того, що як на нововиявлену обставину заявник посилався на постанову Вищого адміністративний суду України від 11 вересня 2014 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначена обставина є підставою для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року за нововиявленими обставинами, оскільки із наданих позивачем документів вбачається, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №437/13 складена на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту перевірки від 07 серпня 2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 вересня 2013 року та припису від 07 серпня 2013 року, який було скасовано зазначеною постановою Вищого адміністративний суду України від 11 вересня 2014 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, і направити справу на новий на новий розгляд до суду першої інстанції.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 12 березня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі № 810/5724/13-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України (2747-15) касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 06 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу № 810/5724/13-а та призначив її до розгляду ухвалою від 18 червня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 21 червня 2018 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ АПЕЛЯЦІЙНИМ СУДОМ

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування припису від 07 серпня 2013 року та постанов про накладення штрафу (справа № 826/13937/13-а).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено (справа № 826/13937/13-а).

В жовтні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" звернулося в Київський апеляційний адміністративний суд із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного від 05 червня 2014 року за нововиявленими обставинами з посиланням на те, що постановою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року змінено ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 826/13937/13-а. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві по проведенню позапланової перевірки нежитлового будинку за адресою п. Правди, 66, літера А, у Подільському районі м. Києва; визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 серпня 2013 року, відповідно до якого головний державний інспектор Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Мосур С.М. та заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко І.О. вимагають заборонити експлуатацію нежитлової будівлі на пр. Правди, 66, літера А, у Подільському районі м. Києва з 07 серпня 2013 року до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року залишено без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що нововиявленою обставиною, на яку посилався заявник є постанова Вищого адміністративний суду України від 11 вересня 2014 року у справі № 826/13937/13-а

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що скасування Вищим адміністративним судом України припису Інспекції від 07 серпня 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не має наслідком скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері місто будівничої діяльності № 437/13.

Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" подано заперечення (письмові пояснення) від 08 травня 2015 року, в яких позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України повністю, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.

У своїх запереченнях позивач посилається на те, що рішенням Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2014 року не тільки визнано протиправним дії Інспекції від 07 серпня 2013 року, а й визнано протиправним дії Інспекції по проведенню позапланової перевірки, за наслідками якої і було складено акт позапланової перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які були підставою для винесення постанови про накладення штрафу № 437/13.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та висновкам суду апеляційної інстанції, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 КАС України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Аналогічні положення містилися і в пункті 4 частини другої статті 245 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції нововиявленою обставиною, на яку посилався заявник є постанова Вищого адміністративний суду України від 11 вересня 2014 року у справі № 826/13937/13-а, якою змінено ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2013 року у справі № 826/13937/13-а та визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві по проведенню позапланової перевірки нежитлового будинку за адресою п. Правди, 66, літера А, у Подільському районі м. Києва; визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 серпня 2013 року, відповідно до якого головний державний інспектор Інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Мосур С.М. та заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко І.О. вимагають заборонити експлуатацію нежитлової будівлі на пр. Правди, 66, літера А, у Подільському районі м. Києва з 07 серпня 2013 до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи положення статті 361 КАС України, які є аналогічними положенням статті 245 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), що були підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення від 17 лютого 2015 року колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що зазначена обставина є підставою для перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року за нововиявленими обставинами, оскільки із наданих позивачем документів вбачається, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 437/13 складена на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме акту перевірки від 07 серпня 2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 вересня 2013 року та припису від 07 серпня 2013 року, який було скасовано постановою Вищого адміністративний суду України від 11 вересня 2014 року.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції під час перегляду справи за нововиявленими обставинами. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд, також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій у справі.

Тому рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.