2-678/10 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок - 12.10.2010 Прийняття

Позивачі звернулися з позовною заявою до ТОВ "Агропрайм", в якій просять винести рішення про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Вознесенсько-Першої сільської ради Арцизького району Одеської області, що укладені між позивачам та відповідачем в січні 2006 року та що зареєстровані 03.04.2006 р. в Одеському філіалі Центру Державного земельного кадастру. При цьому позивачі посилаються на те, що вони є власниками та орендодавцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Вознесенсько-Першої сільської ради Арцизького району Одеської області, що підтверджуються відповідними державними актами на право приватної власності на земельні ділянки та договорами оренди землі, що укладені в січні 2006 року та що зареєстровані у встановленому законодавством порядку 03.04.2006 р. Відповідач є орендарем вказаних земельних ділянок. Строк чинності зазначених договорів становить 10 років, орендна плата встановлена в розмірі 1,5 % від номінальної грошової оцінки земельної частки. Позивачі зазначають, що Указом Президента України № 725/2008 від 19.08.2008 р. "Про невідкладні заходи по захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" (725/2008) (далі – Указ Президента України №725/2008) внесені зміни до п. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. №92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" (92/2002) (далі – Указ Президента України №92/2002) та встановлена плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) в розмірі 3 % визначеної у відповідності до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Отже, позивачі зазначають, що цим нормативним актом встановлений обов’язковий мінімальний розмір плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток (паїв). Однак в порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 638 ЦК України відповідач, як у 2008 р., так і в 2009 р. здійснював виплату орендної плати позивачам в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Позивачі зазначають, що відповідач відмовляється від зміни розміру орендної плати та приведення його у відповідність до вимог вищезазначеного Указу Президента України, чим порушуються їх права на отримання орендної плати в розмірі не нижче встановленого чинним законодавством. Крім того, позивачі зазначають, що як вбачається з умов договорів оренди по орендній платі, в них не зазначена форма внесення орендної плати, що є одним із суттєвих умов договору.

Таким чином, позивачі зазначають, що внаслідок невиконання відповідачем своїх обов’язків по виплаті орендної плати у розмірі не нижчому встановленого чинним законодавством, у них виникло право вимагати про дострокове розірвання договорів оренди землі з відповідачем.

Представник відповідача Лубенський Ю.А., що є директором ВАТ "Агропрайм", подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі. При цьому представник відповідача зазначає, що відповідно до ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" розмір. Форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодо сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ЗУ "Про плату за землю" (2535-12) . Укладаючи договори оренди земельних ділянок ТОВ "Агропрайм" та позивачі погодили розмір орендної плати за землю в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Представник відповідача зазначає, що жоден чинний нормативно-правовий акт України не забороняє цього, навіть Укази Президента, на які посилаються позивачі, звертаючи при цьому увагу на те, що у вказаних Указах йдеться про необхідність визнання одним із пріоритетних напрямків реформування аграрного сектору підвищення орендної плати за земельні ділянки до 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже представник відповідача зазначає, що жодним чинним нормативно-правовим актом України не встановлений обов’язок для орендарів земельних ділянок сплачувати оренду плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі. Представник відповідача також зазначає, що на сьогоднішній день ТОВ "Агропрайм" добросовісно виконує визначені договорами оренди землі зобов’язання по виплаті орендної плати, у зв’язку з чим вимоги позивачі про розірвання договорів оренди землі є безпідставними. Крім того, у додаткових письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що вказані Укази Президента України не містять імперативної норми, яка б зобов’язувала орендарів сплачувати орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказаними Указами дається завдання державним органам здійснити заходи щодо підвищення орендної плати, а не юридичним особам приватного права.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_17, що виступали від свого імені та від імені інших позивачів за довіреностями, представник ОСОБА_9 за довіреністю ОСОБА_19, а також представник за довіреністю усіх позивачів, за виключенням ОСОБА_9, ОСОБА_1 позов підтримали, просили задовольнити його в повному обсязі.

Представники відповідача за довіреністю Драганов Д.М. та Смоков М.Д. позовну заяву не визнали, просили в її задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи державних актів на право приватної власності на землю позивачам на праві приватної власності належать земельні ділянки, що передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та що розташовані на території Вознесенсько-Першої сільської ради Арцизького району Одеської області (а.с. 6, 12, 20, 26, 31 а, 37, 43, 49, 50, 57, 63, 70, 76, 83, 90).

Відповідно до договорів оренди землі, що укладені в січні 2006 року, між позивачами, з одного боку, та ТОВ Агропрайм", з іншого, вищезазначені земельні ділянки були передані позивачами ТОВ "Агропрайм" в оренду (а.с. 7 – 8, 13 – 14, 21 – 22, 27 – 28, 32 – 33, 38 – 39, 44 – 45, 51 – 52, 58 – 59, 64 – 65, 71 – 72, 77 – 78, 84 – 85, 91 – 92).

Із зазначених договорів оренди землі вбачається, що вони зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства в Одеській філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи від 03.04.2006 р.

Відповідно до п. 1 розділу "Орендна плата" вказаних договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельного паю.

Пунктом 1 розділу "Зміна умов договору і припинення його дії" договорів оренди землі передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Крім того, п. 3 зазначеного розділу договорів оренди землі визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін і за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Частинами 1 та 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Статті 24 і 25 ЗУ "Про оренду землі" передбачають права та обов’язки орендодавця та орендаря.

Ані ст. 25 ЗУ "Про оренду землі", яка передбачає права та обов’язки орендаря, ані вищенаведеними договорами оренди землі не передбачений обов’язок орендаря виплачувати орендну плату саме в розмірі не нижче встановленого чинним законодавством, про що зазначають позивачі.

Тому твердження позивачів про те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх обов’язків по виплаті орендної плати у розмірі не нижчому встановленого чинним законодавством, у них виникло право вимагати про дострокове розірвання договорів оренди землі з відповідачем, є безпідставними.

Крім того, позивачі не довели те, що відповідачем не виконуються обов’язки, передбачені ст.25 ЗУ "Про оренду землі" та договорами оренди землі, а також те, що відповідачем були істотно порушені договори оренди землі, що у відповідності до наведених ч. 1 ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 ЦК України було б підставою для достроково розірвання договорів оренди, у зв’язку з чим позивачі не виконали вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і (або) заперечень.

Твердження позивачів про те, що розмір орендної плати за оренду належних їм земельних ділянок протягом 2008 – 2009 рр. мав визначатись не на підставі укладених між сторонами договорів, а на підставі Указу Президента України №92/2002 (92/2002) (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №725/2008 (725/2008) ) не ґрунтується па вимогах закону.

Так, як було вище наведено, у судовому засіданні встановлено, що договорами оренди земельних ділянок передбачена орендна плата в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону "Про плату за землю" (2535-12) ).

У відповідності до наведеної норми ЗУ "Про оренду землі" (161-14) і був встановлений розмір орендної плати за згодою сторін, що відображений у зазначених договорах.

Таким чином, укладені договори оренди землі не суперечать вимогам чинного законодавства в частині встановленого розміру орендної плати. Крім того, відмова однієї із сторін від зміни розміру орендної плати не суперечить чинному законодавству, зокрема, ч. 1 ст. 651 ЦК України, а також умовам укладених договорів, тому така відмова відповідача від зміни розміру орендної плати також не може бути підставою для дострокового розірвання договорів оренди землі.

Пунктом 1 Указу Президента України №92/2002 (92/2002) (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №725/2008 (725/2008) ) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Тобто, ця норма указу, яка була змінена після укладення сторонами договорів (до укладення договорів – не менше 1,5 %, після укладання договорів – 3 %), має рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для зміни умов договорів оренди, за яким сторони досягли домовленості під час їх укладення.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин положення нормативно-правового акта, дія якого на спірні правовідносини не поширюється.

Крім того, договори оренди землі не можуть бути розірваними і з тих підстав, що в них не зазначена форма внесення орендної плати.

Так, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату віднесена до істотних умов договору оренди землі.

Частиною 2 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 – 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Таким чином із зазначеної ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" випливає, що відсутність у договорах оренди землі відомостей про форму внесення орендної плати тягне за собою зазначені в ній наслідки і не може бути підставою для дострокового розірвання договорів.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 638, 640, 651 ЦК України, ст. ст. 93, 125, ч. 5 ст. 126 ЗК України,

ст. ст. 13 – 15, 18 – 20, 21 – 23 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV (161-14) , ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 – 215 ЦПК України (1618-15) , суд –

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрайм" про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Вознесенсько-Першої сільської ради Арцизького району Одеської області, що укладені між позивачами та відповідачем у січні 2006 року та зареєстрованих 03 квітня 2006 року в Одеському філіалі Центру Державного земельного кадастру, – відмовити.