11621 Про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, отриманим на виробництві - Текст документа

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Шахтарську

На рішення Шахтарського міськрайонного суду від 30 жовтня 2006 року

За позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві га профзахворювань України в м. Шахтарську про відшкодування моральної шкоди,-

Вказане вище відділення виконавчої дирекції Фонду звернулось в суд з апеляційною скаргою про скасування рішення Шахтарського міськрайонного суду від 30 жовтня 2006 року яким вирішений спір між ОСОБА_1 та відділенням виконавчої дирекції Фонду (надалі Фонд) про відшкодування моральної шкоди.

З відповідача на користь позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 24 000 гр.

В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового- про відмову в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що на думку апелянта, факт заподіяння позивачу моральної шкоди у зв"язку з ушкодженням здоров"я на виробництві не знайшов свого підтвердження. Дія ст. 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасною випадку на виробництві та профзахворювання" (1105-14) , які потягли втрату працездатності в частині відшкодування моральної шкоди призупинена Законом "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) . Позивач пропустив трьохмісячний строк, передбачений ст. 233 КЗпП України (322-08) для звернення в суд за захистом своїх прав. Відповідальність за відшкодування моральної шкоди має покладатися на роботодавця, а не на Фонд.

Заслухавши доповідача, представника Фонду , позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні в частині розміру моральної шкоди, з наступних підстав.

Розглядаючи справу по суті суд встановив, що ОСОБА_1 21 рік працював на підприємствах вугільної промисловості в . небезпечних та шкідливих умовах праці з повним робочим днем на підземних роботах., в якості гірничо-робітника очисного забою (ГРОЗ).

В результаті недосконалості технологічних гірничо-шахтних обладнань, роботи в умовах перевищення локальної вібрації, отримав ушкодження здоров"я-професійне захворювання.

Згідно з висновком МСЕК від 09.08..2006 року йому вперше встановлена стійка втрата працездатності у зв"язку з професійним захворюванням- вібраційною хворобою в розмірі 40% безстроково, згідно з даним висновком потерпілий потребує медикаментозного, санаторно-курортного лікування

ОСОБА_1 звільнено за п.2 ст. 40 КЗпП України (322-08) за станом здоров"я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

Звертаючись в суд позивач посилався на те, що у зв"язку із захворюванням на вібраційну хворобу відчуває біль в руках, тремтіння, функції рук обмежені. Зазначене заважає йому виконувати будь-яку фізичну роботу, в тому числі і по домашньому господарству.

Ушкодженням здоров"я йому заподіяна моральна шкода.

Відповідач відмовився відшкодувати моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров"я на виробництві в добровільному порядку.

Просив стягнути з відповідача на його користь 35000 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд правильно встановив правовідносини по ній і обгрунтовано виходив з того, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв"язку із профзахворюванням , на підставі ст.ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" (1105-14)

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. З, постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) ,- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, які, зокрема, полягають у моральних переживаннях у зв"язу з ушкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків.

Розглядаючи справу суд обгрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв"язку з тим, що він відчуває фізичні та моральні страждання. Ушкодження здоров"я на виробництві потягло негативні зміни в образі життя, потребує додаткових зусиль для організації життя та побуту.

Даний висновок суду підтверджується, обставинами справи та письмовими доказами. Зокрема, з висновку МСЕК від 09.08..2006 року, медичних документів, акту розслідування профзахворювання, трудової книжки вбачається, що у зв"язку з профзахворюванням у потерпілого настала стійка втрата працездатності . Він відчуває фізичні та моральні страждання.. Позивача звільнено за станом здров"я. з роботи , яка забезпечувала його постійним та стабільним заробітком. (а.с. 4-22).

Правовий висновок суду про заподіяння потерпілому моральної шкоди перебуває у відповідності із вказаними вище роз"ясненнями Пленуму, якими дане поняття моральної шкоди.

У зв"язку з цим не можна прийняти до уваги доводи апеляційної скарги. щодо відсутності доказів заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1.

Розмір моральної шкоди, відповідно до п. 9 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, визначається залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, тривалості втрат, можливості їх поновлення, тяжкості вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування даної шкоди в розмірі 24000 грн.

Проте переконливих мотивів на обгрунтування саме такого розміру не привів.

Оцінивши обставини та наслідки ушкодження здоров"я, характер, обсяг моральних страждань: а саме, що позивач є працездатним , отримує відшкодування шкоди в повному обсязі, а саме отримує страхові виплати, пенсію, які дорівнюють розміру втраченого ним заробітку, йому призначена одноразова допомога, а також виходячи з принципів розумності та доцільності, апеляційний суд вважає за можливе визначити розмір грошової компенсації потерпілому на відшкодування моральної шкоди, в сумі 12000 грн.

Доводи апеляційної скарги про неможливість відшкодування моральної шкоди у зв"язку із припиненням дії ст. 34 Закону в даній частині Законом "Про державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , не можна прийняти до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 8.11.2005 по справі "Кечко проти України" - держава може вводити призупинення або закінчити виплату, за умови внесення відповідних змін в законодавство і органи державної влади не можуть відмовити у виплаті належних сум.

Зміни в ст. 34 вказаного вище Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" (1105-14) , відносно відшкодування моральної шкоди на момент вирішення спору не вносились.

Крім того, згідно зі ст. 46 даного Закону, а також звідно із Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричини втрату працездатності" (1105-14) , Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків підприємств, Кошти на здійснення страхування не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем трьохмісячного строку звернення за захистом своїх прав в суд, відповідно до ст. 233 КЗпП України (322-08) , є необгрунтованими.

Правовідносини, що виникли по справі між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем відділенням виконавчої дирекції Фонду регулюються законодавством про страхові та соціальні виплати і на них поширюються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність.

Норми трудового законодавства, в тому числі ст.233 КЗпП України (322-08) , не поширюються на правовідносини, що виникли по справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 268 ЦК України (435-15) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"ю або смертю позовна давність не поширюється.

Не можна прийняти до у ваги і доводи щодо покладання відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди на підприємство, оскільки саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" (1105-14) встановлений прядок відшкодування шкоди потерпшим на виробництві, види і розміри відшкодування шкоди.

Згідно з даним законом всі види відшкодування шкоди, в тому числі і моральної, відшкодовуються спеціально утвореним для цього органом, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України і який фінансується за рахунок внесків підприємств.

Керуючись ст.ст. 308, 309,313-315 ЦПК України (1618-15) , апеляційний суд,-ВИРIШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Шахтарську задовольнити частково.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду від 30 жовтня 2006 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Шахтарську на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію на відшкодування моральної шкоди в розмірі 12000 грн (дванадцяти тисяч) гривнів.