22ц-6856/2006 Про визнання рішення та ордера недійсними, визнання права на жиле приміщення та зобов'язання повернути речі - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Виконавчого комітету Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2006 року, за позовом ОСОБА_1до Виконавчого комітету Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_3, третя особа КП ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська про визнання рішення та ордера недійсним та визнання права на житлове приміщення і зобов'язання повернути речі , -

встановила:

У жовтні 2005 року позивачка звернулася з зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що в АДРЕСА_1де були прописані і проживали її батьки ОСОБА_4, 07.04.2005 року сталося пожежа, в результаті якої вони загинули. На той же час вона також з двома неповнолітніми дітьми мешкала в спірній квартирі, хоча зареєстрована в АДРЕСА_2, але проживати там не могла, оскільки 01.03.2002 року її чоловік при зловживанні наркотиками здійснив самогубство.

Так як вона з батьками проживала однією сім"ею, разом несла витрати по утриманню житла, вважає, що набула права на спірну квартиру. Оскільки спірна квартира була у не придатному стані, вона була змушена з дітьми повернутися в квартиру по АДРЕСА_2. В зв'язку з цими подіями, вона своєчасно не звернулася до виконкому з заявою про визнання за нею права користування вказаною квартирою, не могла розпочати в ній ремонт, але там залишилися її та дітей речі. У подальшому вона дізналася, що виконкомом був виданий ордер на квартиру по АДРЕСА_1 на ім"я відповідачки. Вважає, що даний ордер повинен бути визнаний недійсним, оскільки вона з дітьми набула права на спірну квартиру, а також просила зобов'язати РЕУ-2 КП ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська повернути їй речі вивезені ними з квартири.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2006 року був визнаний недійсним ордер № НОМЕР_1 серії Б, виданий 15.07.2005 року на ім'я ОСОБА_5 виконавчим комітетом Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради, а також за ОСОБА_1 та її двома неповнолітніми дітьми було визнано право користування АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, а позовні вимоги щодо зобов'язання повернути речі залишені без розгляду. З виконавчого комітету було стягнуто державне мито в розмірі 8,50 грн.

В апеляційній скарзі виконавчий комітет Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові, оскільки судом неповно були з'ясовані обставини по справі, допущені порушення норм процесуального права і висновки не відповідають матеріалам справи.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які в результаті пожежіIНФОРМАЦIЯ_1 загинули. ( а.с.7) Виконавчим комітетом Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради від 15 липня 2005 року зазначена квартира була надана згідно ордеру ОСОБА_5, де та зареєструвалася 15 жовтня 2005 року разом з неповнолітнім сином.

Задовольняючи вимоги позивачки та визнаючи на нею та двома неповнолітніми її дітьми права користування на спірну квартиру, районний суд виходив з положень ст. 65 ЖК України (5464-10) зазначаючи, що ОСОБА_1 з дітьми вселилися в спірну квартиру до своїх батьків, як члени сім"ї наймача, а тому набула права користування цією квартирою оскільки в судовому засіданні не встановлено іншої угоди між ОСОБА_4ми та ОСОБА_1 про порядок користування квартирою.

Між тим, таким висновок суперечить вимогам закону та обставинам по справі.

Судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що з 23 вересня 1995 року ОСОБА_1 є власницеюАДРЕСА_2 м. Дніпропетровська згідно до договору купівлі-продажу.

Роблячи висновок про непридатність проживання в спірній квартирі по АДРЕСА_1, районний не врахував того, що дані питання вирішуються виконкомом райради, а таке рішення відповідачем по справі не приймалося і будь-які матеріали з цього приводу в справі відсутні.

Колегія суддів вважає, що визнаючи ордер № НОМЕР_1 від 15.07.2005 року на спірну квартиру недійсним, районний суд вийшов за межі позову ОСОБА_1, оскільки позивачка просила визнати його недійсним на підставі того, що вона та її неповнолітні діти набули право на житлове приміщення, а суд першої інстанції дійшов висновку що надане ОСОБА_5 житло, не відповідає санітарним та технічним вимогам і є порушенням порядку і умов надання жилих приміщень.

З матеріалів справи видно, що сама ОСОБА_5 з позовною заявою стосовно спірної квартири до суду не зверталася, а в судовому засіданні вказувала, що ніяких порушень законодавства з боку виконкому щодо надання їй цієї квартири допущено не було

Безпідставним і суперечним матеріалам справи є висновок суду про те, що відповідачка не вселялася до спірної квартири, а лише встановила нові двері.

Відповідно до довідки СШ № 75 м. Дніпропетровська стосовно проживання сина позивачки ОСОБА_7, то з 6 квітня 2005 року його адреса значитьсяАДРЕСА_3, що суперечить висновкам суду першої інстанції про те, що мала місце згода наймача та його дружини на вселення до спірної квартири позивачки з дітьми як членів сім'ї'.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.З ст. 309 ЦПК України (1618-15) з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

Керуючись ст.ст. 304, п.2 ст. 307, п.3 ст. 309, 316, 317,319 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2006 року скасувати.

В задоволені позову ОСОБА_1до Виконавчого комітету Кіровської районної в місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_5, третя особа КП ЖРЕП Кіровського району м. Дніпропетровська про визнання рішення і ордера недійсним та визнання права на житлове приміщення і зобов'язання повернути речі - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.