820/5726/13-а Про скасування податкового повідомлення - рішення, яким донарахована сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності - 25.09.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 820/5726/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро"

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

12.07.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" - звернувся до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 000016600 від 27.06.2013р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік - Агро" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 000016600 від 27.06.2013р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30.05.2013р. Нововодолазькою МДПІ Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності (податкової декларації (розрахунку) з плати за землю позивача за квітень 2013 року, за результатами якої податковим органом складено акт перевірки № 44/15-17/34473765 від 30.05.2013р., за висновками якого у податковій декларації (розрахунку) виявлено арифметичну (методологічну) помилку, через яку позивачем занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2013р. на 1879,37 грн., чим порушено п. 49.5 ст. 49, п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. (а.с. 42-44)

На підставі акту перевірки № 44/15-17/34473765 від 30.05.2013р. Нововодолазькою МДПІ Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 000016600 від 27.06.2013 р., яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 2819,06 грн., у тому числі 1879,37 грн. - за основним платежем, 939,69 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.46)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення слугували висновки податкового органу щодо не застосування позивачем коефіцієнту 1, 756 у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі.

Відносини, пов'язані зі обчисленням та справлянням орендної плати за землю, врегульовані Законом України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV (161-14) , Податковим кодексом України (2755-17) від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.1, 2, 3 ст. 21 Закону №161-XIV).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (1185-2011-п) передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Отже, підвищений коефіцієнт 1,756 застосовується у разі проведення грошової оцінки земельних ділянок до 1 липня 1995 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до змісту договорів оренди землі від 28.09.2009р., укладених між Валківською районною державною адміністрацією і ТОВ "Омбілік-Агро", зареєстрованих у Валківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП" Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи: від 18.11.2009р. за № 040968800010; від 18.11.2009р. за № 040968800011; від 18.11.2009р. за № 040968800012; від 18.11.2009р. за № 040968800013; від 18.11.2009р. за № 040968800014; від 18.11.2009р. за № 040968800016; від 18.11.2009р. за № 040968800017; від 18.11.2009р. за № 040968800015; від 18.11.2009р. за № 040968800009, товариством у користування на умовах оренди набуто земельні ділянки за кадастровими номерами: 6321287000-03-000-0552, 6321287000-02-000-0444, 6321287000-02-000-0445, 6321287000-03-000-0554, 6321287000-03-000-0553, 6321287000-03-000-0556, 6321287000-03-000-0557, 6321287000-03-000-0555, 6321287000-03-000-0551, із земель сільськогосподарського призначення державного резервного фонду (рілля), що знаходяться на території Сидоренківської сільської ради за межами населених пунктів.

Згідно з п.4 вказаних договорів нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена станом на 01.01.2009р.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій ДПІ щодо застосування підвищуючого коефіцієнта 1,756 до розрахунку орендної плати ТОВ "Омбілік-Агро".

Крім того, виходячи зі змісту "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок запасу та державного резервного фонду для визначення розміру орендної плати ТОВ "Омбілік-Агро" на території Сидоренківської сільської ради (за межами населеного пункту) Валківського району Харківської області", виготовленої ПП "Геомастер", датою оцінки земельних ділянок та встановлення їх вартості є 01.01.2007р., вказана дата в силу ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" визнається датою нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно з листами Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області № 01-13/11-1615 від 29.05.2012р. та 01-13/11-1607 від 01.06.2012р. у відповідь на запити ТОВ "Омбілік-Агро" про повідомлення дати нормативної грошової оцінки земельних ділянок за кадастровими номерами 6321287000-03-000-0552, 6321287000-02-000-0444, 6321287000-02-000-0445, 6321287000-03-000-0554, 6321287000-03-000-0553, 6321287000-03-000-0556, 6321287000-03-000-0557, 6321287000-03-000-0555, 6321287000-03-000-0551 платника податків проінформовано, що згідно з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельних ділянок запасу та державного резервного фонду на території Сидоренківської сільської ради (за межами населених пунктів) для визначення розміру орендної плати ТОВ "Омбілік-Агро", розробленою ПП "Геомастер", нормативна грошова оцінка земельних ділянок, за вищевказаними кадастровими номерами проведена станом на 01.01.2007р.

З огляду на викладене, при виготовленні нормативної грошової оцінки дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва (рентний дохід), обчислювався за поточними цінами центнера зерна на дату оцінки 01.01.2007р. та відтворений у вартісному виразі станом на 01.01.2007р.

З урахуванням норми ст. 1 Закону України "Про оцінку земель", колегія суддів вважає, що датою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТОВ "Омбілік-агро" за зазначеними вище договорами оренди, є дата, вказана в технічній документації, тобто 01.01.2007 року.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ТОВ "Омбілік-агро" проведений розрахунок орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки земель на 01.01.2007 року за поточними цінами центнера зерна на дату оцінки 01.07.1995 року суперечить вимогам чинного законодавства та про обов'язковість застовування коефіцієнта 1,756 з посиланням на лист Державного агентства земельних ресурсів України Державній податковій службі України від 13.02.2012 р. N 1979/22/4-12 (v1979821-12) "Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року N 1185 (1185-2011-п) ", є необґрунтованими .

Отже, у 2012 році при видачі витягів (довідок) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (незалежно від місця розташування) для справляння земельною податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок показники нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року, перераховуються на коефіцієнт індексації та на коефіцієнт 1,756, крім нормативної грошової оцінки ріллі, при розрахунку якої рентний дохід обчислювався з урахуванням ціни центнера зерна на дату оцінки, пізнішу за 1995 рік.

З урахуванням зазначених норм закону, та враховуючи роз'яснення щодо порядку застосування Постанови Кабінету Міністрів України №1185 від 31.10.2011 року (1185-2011-п) , колегія суддів приходить до висновку, що при обчисленні розміру орендної плати за земельні ділянки позивачем у декларації за червень 2012 року правомірно застосовано показник нормативної грошової оцінки земель, розрахований станом на 01.01.2007 року без застосування коефіцієнту 1,756, оскільки нормативна грошова оцінка ріллі проведена пізніше 01.07.1995 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2013р. по справі № 820/5726/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.