Подільський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Васильченка О.В.

при секретарі - Кушніренко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-ІЛ" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, повернення майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" про визнання договору купівлі-продажу майнового комплексу дійсним, визнання права власності, визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 добросовісними набувачами,

Згідно уточненої позовної заяви та після вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі з'ясовано, що ТОВ "Легагропромсервіс" в особі директора ОСОБА_4 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ТОВ "Карат-ІЛ" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 13.07.07 та 02.10.07 майнового комплексу площею 283,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, повернення майнового комплексу у володіння позивача (а.с. 120-125).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірний майновий комплекс є власністю позивача на підставі договору від 04.09.1996 за № 000383/30. ОСОБА_3 не набував права власності на зазначене нерухоме майно, оскільки договір купівлі-продажу від 13.07.07 укладений між ним та ТОВ "Карат-ІЛ" є фіктивним, зміст останнього суперечить ст. 658 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, недотримання вимог закону в момент укладення договору, є підставою для визнання цього договору недійсним. З вище викладених правових підстав позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02.10.07 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на підставі якого право власності на спірний майновий комплекс перейшло до останнього. Також, позивач посилався на те, що у ТОВ "Карат-ІЛ" на момент підписання спірного договору не виникло право власності на спірний об'єкт нерухомості в зв'язку з тим, що в порядку господарського судочинства було прийняте рішення щодо визнання недійсним договору купівлі продажу спірного об'єкту нерухомості між ТОВ "Карат-ІЛ" та ТОВ "Світанок"

В попередньому судовому засіданні ухвалою суду від 15.05.08 було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ "Легагропромсервіс" про визнання договору купівлі-продажу майнового комплексу від 02.10.07 дійсним, визнання права власності, визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 добросовісними набувачами (а.с. 79-82).

Обґрунтовуючи зустрічний позов, представник ОСОБА_1 просила суд звернути увагу на те, що її довіритель придбав спірний майновий комплекс у особи, яка станом на 02.10.07, день укладання договору купівлі-продажу, була його власником. ОСОБА_1 не знав і не міг знати про те, що спірне нерухоме майно перебуває у спорі. Підстави для застосування ст. 215 ЦК України до договору купівлі-продажу від 02.10.07 відсутні. Позивач за зустрічним позовом є добросовісним набувачем майнового комплексу площею 283,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Доказів фіктивності догорів позивачем не надано.

В судовому засіданні представники ТОВ "Легагропромсервіс" уточнені позовні вимоги підтримали з викладених вище підстав, просили його задовольнити в повному обсязі. Проти задоволення зустрічного позову заперечували посилаючись на те, що ОСОБА_1 не набув права власності на спірне майно, оскільки його власником є ТОВ "Легагропромсервіс".

Представники ОСОБА_3, ТОВ "Карат-ІЛ" проти задоволення первісного позову заперечували посилаючись на його необґрунтованість, відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на те, що їх довірителі набули права власності на спірний об'єкт у порядку визначеному законом і мали право їм розпоряджатися на власний розсуд.

Представник ОСОБА_1 зустрічний позов підтримала з вище викладених підстав, просила його задовольнити повністю. Проти задоволення первісного позову заперечувала, посилаючись на те, що у ТОВ "Легагропромсервіс" відсутні правові підстави визнавати договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу від 02.10.07 недійсним в порядку ст. 215 ЦК України. Позивач за зустрічним позовом набув право власності на спірне нерухоме майно на підставі й у порядку встановленому законом.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених сторонами позовних вимог, правових підстав позову, надавши їм правову оцінку, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову виходячи з наступного.

ТОВ "Легагропромсервіс", як правонаступник товариства покупців членів трудового колективу Українського монтажно-налагоджувального підприємства, набуло права власності на майновий комплекс загальною площею 283, 9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу укладеного із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву 04.09.1999 (а.с. 7-16).

19.11.03 між ТОВ "Легагропромсервіс" та ЗАТ "Промбуддеталь" укладено договір купівлі-продажу вказаного майнового комплексу, підписано Акт прийому передачі. ЗАТ "Промбуддеталь" набуло права власності на спірний майновий комплекс.

10.12.03 між ЗАТ "Промбуддеталь" та ТОВ "АПФ "Світанок" укладено договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу, внаслідок чого до ТОВ "АПФ "Світанок" перейшло право власності на спірне майно.

31.05.06 ТОВ "Карат-ІЛ" на підставі договору купівлі-продажу придбало у ТОВ "АПФ "Світанок" спірний майновий комплекс, загальною площею 283,90 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і складається з: гараж - складу, загальною площею 151,90 кв. м. літера А, складу, загальною площею 60,70 кв. м. літера Б, гаражу, загальною площею 71,30 кв. м. літера В

6 між сторонами договору було підписано Акт прийому-передачі, договір внесено до Державного реєстру правочинів за № 2451984 від 31.05.06.

7 ТОВ "Карат-ІЛ" на підставі договору купівлі-продажу здійснило відчуження спірного майнового комплексі ОСОБА_3 На виконання договору між його сторонами було підписано відповідний акт прийому-передачі нерухомого майна (а.с. 207-213). Згідно реєстраційного посвідчення зазначений договір зареєстровано в КМБТІ за № 031164 від 23.07.07 (а.с. 207).

02.10.07 за договором купівлі-продажу, укладеним із ОСОБА_3, право власності на майновий комплекс по вул. Сирецькій, 33-Г в м. Києві перейшло до ОСОБА_1 Зазначений договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, видано реєстраційне посвідчення КМБТІ, зазначені обставини визнані сторонами під час судового розгляду справи (а.с. 126-128).

Причиною спору за первісним позовом на думку позивача стало незаконне позбавлення його права власності на спірний майновий комплекс.

Причиною звернення із зустрічним позовом стало невизнання ТОВ "Легагропромсервіс" права власності на майновий комплекс по вул. Сирецькій, 33-Г в м. Києві за ОСОБА_1

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

Момент права набуття права власності за договором визначено у ст. 334 ЦК України. В судовому засіданні було встановлено, що під час укладення спірних догорів купівлі-продажу

нерухомого майна між їх учасниками відбулася передача майна, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, його реєстрація в КМБТІ, що відповідає вимогам ст. 334 ЦК України.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Із укладених договорів купівлі-продажу від 13.07.07 та 02.10.07 вбачається, що їх зміст не суперечить Цивільному кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Всі дії щодо вказаних договорів вчинені в межах діючого законодавства.

Зі змісту спірних договорів купівлі-продажу вбачається те, що їх сторони на час їх укладення мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, що перевірялося нотаріусами.

Волевиявлення учасників договорів купівлі-продажу від 13.07.07 та 02.10.07 було вільним і відповідало їх внутрішній волі, оскільки спорів під час укладання зазначених правочинів не виникало, відсутні вони і до цього часу.

Між сторонами правочинів відбулася передача майна, що підтверджується відповідними актами. Згідно вимог закону об'єкт нерухомості зареєстрований в Державному реєстрі правочинів та має реєстраційне посвідчення КМБТІ, а отже спірні правочини спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Стаття 235 ЦК України встановлює, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Зі змісту спірних правочинів вбачається те, що їх вчинено, як договори купівлі-продажу і інших правочинів вказані договори не приховують.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Письмові докази, які б дали можливість суду зробити висновок, саме про фіктивність договорів купівлі-продажу від 13.07.07 та 02.10.07 позивачем за первісним позовом до суду не надані.

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України представники ТОВ "Легагропромсервіс" не надали суду доказів в обґрунтування уточнених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Легагропромсервіс" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 13.07.07 та 02.10.07 майнового комплексу площею 283,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, повернення майнового комплексу у володіння позивача не знайшли свого доведення у судовому засіданні, не грунтуються на чинному законодавстві, а тому задоволенню не підлягають.

Розглядаючи зустрічний позов, суд встановив що, ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно за договором купівлі-продажу від 02.10.07 у відповідності до ст. 334 ЦК України. Зазначений договір було зареєстровано в Державному реєстрі правочинів та видано реєстраційне посвідчення КМБТІ. Беручи до уваги зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 02.10.07 дійсним.

Судом також встановлено, що ТОВ "Легагропромсервіс" не визнає права власності ОСОБА_1 на спірний майновий комплекс однак, в обґрунтування своїх доводів, письмових доказів до суду не надало. Позивач за зустрічним позовом набув права власності на спірне нерухоме майно в порядку та на підставі визначеному ст.ст. 334, 655- 658, 662- 664, 691, 692 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 добросовісним набувачем не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надав суду доказів, які б дали йому право здійснювати представництво ОСОБА_3 в суді та заявляти від його імені та інтересах позов, а тому він є неналежним позивачем в цій частині позовних вимог.

Суд, також не вбачає підстав для задоволення позовних про визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем спірного майнового комплексу, оскільки вважає, що договір купівлі -продажу від 02.10.07, як зазначено вище було укладено з дотриманням ст. 334 ЦК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з ТОВ "Легагропромсервіс" на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати: 1700 грн. 00 - судового збору, 30 грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 84, 85).

На підставі викладеного ст.ст. 203, 215, 234, 235, 655- 658, 662- 664, 691, 692 ЦК України та керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 88, 169, 212, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-ІЛ" про визнання договорів купівлі-продажу від 13.07.07 та від 02.10.07 недійсними та повернення майна, відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майновий комплекс площею 283,90 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати: 1700 грн. 00 коп. -судового збору, 30 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, при цьому заява про апеляційне оскарження подається до Подільського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження.