Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Партоліної І.П.

при секретарі Довгій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельську цивільну справу за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку " Укрпошта" від імені якого виступає Кіровоградська дирекція УДППЗ "Укрпошта" (третя особа-ВАТ "Кіровоградобленерго" від імені якого виступає Новоархангельська філія) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення збитків спричинених злочином,-

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення збитків спричинених злочином в сумі 3993 грн. 47 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що між Кіровоградською дирекцією УДППЗ " Укрпошта" та Новоархангельською філією ВАТ "Кіровоградобленерго" був укладений договір доручення про приймання платежів від 01 вересня 2002 року від фізичних осіб за спожиту електроенергію.

Під час проведення звірки філією ВАТ "Кіровоградобленерго" по прийнятим платежам за спожиту електроенергію від споживачів с.Кальниболот Новоархангельського району було встановлено, що частина платежів, перерахованих через Кальниболотське відділення зв'язку не надходили, списки за цими платежами не передані, реєстри і квитанції передані з виправленнями.

По даному факту Новоархангельським РВ УМВС було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 КК України відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Дані працівники обвинувачувались в тому, що ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника Кальниболотського відділення зв'язку, в обов'язки якого входила перевірка повноти надходження коштів від населення, а ОСОБА_2, працюючи на посаді оператора Кальниболотського відділення зв'язку, в обов'язки якої входило обслуговування населення, обоє являючись службовими, матеріально-відповідальними особами, в період з 2001 рік по 2002 рік привласнили кошти платежів за спожиту електроенергію, сплачені жителями с.Кальниболот Новоархангельського району, які перебували у їх віданні, шляхом виправлення в сторону зменшення суми сплаченої абонентом та направленої у Новоархангельську філії ВАТ "Кіровоградобленерго", чим заподіяли збитки ВАТ "Кіровоградобленерго" в сумі 3993 грн.47 коп.

Кримінальну справу відносно цих осіб було закрито внаслідок акту амністії.

Підприємством 28.08.2006 року відшкодовано ВАТ "Кіровоградобленерго" шкоду завдану зазначеними особами в сумі 3993 грн.47 коп.

В порядку регресу позивач вимушений звертатись до суду оскільки відповідачі добровільно не бажають сплатити зазначену суму шкоди.

Представник позивача Гуйван І.В.позовні вимоги підтримав у повному обсязі і суду пояснив, що привласнення коштів по Кальниболотському відділу зв'язку сталось з вини начальника відділу ОСОБА_1 та оператора ОСОБА_2 як матеріально-відповідальних осіб шляхом підробки квитанцій за спожиту електроенергію

Перевіркою КРУ була встановлена нестача та неправильність заповнення квитанцій.

За вказаним фактом відносно відповідачів була порушена кримінальна справа але внаслідок акту амністії була закрита. Дана обставина не звільняє відповідачів від сплати заподіяної ними шкоди в сумі 3993 грн.47 коп., яку було сплачено позивачем філії ВАТ "Кіровоградобленерго".

ОСОБА_1 не контролював дії ОСОБА_2, хоча це було його прямим обов'язком як начальника. Його бездіяльність, яка виразилась у тому, що він допустив виправлення у квитанціях і не вжив передбачених законом заходів, призвела до вказаного порушення і тому відповідачі повинні відшкодувати шкоду солідарно.

ОСОБА_1позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що у грудні 2001 року у приміщенні пошти ОСОБА_2 поклала на стіл сумку, з якої випали корінці квитанцій. На запитання чому вони не проведені по формі 47 ОСОБА_2 відповіла, що приїхав її син, їй потрібні були гроші і квитанції вона не виписала.

28.12.2001 року вона гроші повернула, списала по реєстрам і він сказав їй написати пояснювальну.

Про цей випадок він повідомив керівництво району. Після свого звільнення його викликали до начальника з метою розібратись у інцинденті. Він приїхав разом із ОСОБА_2, при перевірці з'ясувалось, що багато не було виписано квитанцій.

При поверненні додому, ОСОБА_2 сказала, що сама все зробила і сама буду відповідати.

Заперечував, що виправлення у квитанціях робив він, згідно експертиз це робила ОСОБА_2 . Реєстри форми 47, форми 10-п і до них квитанції скріплювались за один день і підписувались ОСОБА_2 . Він не міг виправити реєстри форми 10-п після запису ОСОБА_2.

При здачі звітів все було підшите, все співпадало, розбіжностей між сумами не було. Грошей він не брав, квитанції не підробляв. При розрахунках гроші брала ОСОБА_2, із них 95 % платежів вона приймала.

Він також брав платежі від населення.

ОСОБА_2 приймала платежі і він оприбутковував все по книжці.

Правильність записів у абонентських книжках не перевіряв. Він бачив виправлення, які інколи робила ОСОБА_2, і остання пояснювала, що не було грошей і вона виправляла.

Актів про порушення він не складав і коли бачив виправлення ніяким чином не реагував, так як вони удвох працювали на довірі.

Вважає, що у всьому винна ОСОБА_2 і остання повинна відповідати перед позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги також не визнав і вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена і він не може відповідати за вказаним позовом.

ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що кошти від населення брали вона та ОСОБА_1 разом.

Під час того, як вона приймала платежі від населення за електроенергію у неї не було реєстру і вона відривала корінці від квитанцій, проставляла на них печатку і надівала їх на гачок.

Щоденник заповнювався один раз у місяць, реєстр складався за 3-5 днів і ОСОБА_1 говорив їй, щоб вона його переписувала. Реєстри писала так, як їй говорили.

Усі форми були у ОСОБА_1, які він інколи їй давав.

У кінці кожного дня вона віддавала йому гроші та квитанції під розписку в зошиті.

Коли у неї була книга форми 47, то вона виписувала квитанції, але робила це не завжди, результати не звіряла.

Пояснила також, що у квитанціях виправлення не робила, а робила тільки у реєстрах. За неї виправлення робив ОСОБА_1 і підробляв її підпис.

Бачила, що інколи у квитанціях були виправлення щодо цифр показників лічильника, але з приводу порушень обліку ніде не зверталась.

Розуміла, що як вона, так і ОСОБА_1 вчиняють неправильно, але нікому з вищого керівництва не повідомляла.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги також не визнав і вважає, що вина ОСОБА_2 не доведена, оскільки позивачем не доведено точну суму збитків, які спричинила ОСОБА_2 і вона не може нести солідарну відповідальність, оскільки з нею не було укладено договору про колективну(бригадну) матеріальну відповідальність.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що у 2002 році до неї прибув контролер із РЕМу і виявив заборгованість по сплаті близько 100-120 гривень. Вона звернулась до РЕМу і виявилось, що на корінцях її абонентської книжки наявні виправлення.

З аналогічних підстав з'ясувалось, що є заборгованість зі сплати за електроенергію і у її сина. Але в зв'язку з необхідністю продажу його будинку, заборгованість вони сплатили.

У неї особисто плату за електроенергію брала ОСОБА_2, квитанції не видавала. При зверненні до неї з приводу заборгованості, остання запевняла, що все вияснить.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідка, дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 працював на посаді начальника Кальниболотського відділу зв'язку з 1976 року до 28.06.2002 року, а ОСОБА_2 на посаді оператора Кальниболотського відділу зв'язку з 15.02.2000 року по 20.06.2002 року.

Згідно посадових інструкцій у обов'язки ОСОБА_1 входило забезпечення якісного надання послуг електро та поштового зв'язку населенню, підприємствам, установам, організаціям; забезпечення збереження готівки поштових відправлень, матеріальних цінностей товарів та документації; здійснення правильної тарифікації послуг електро та поштового зв'язку, своєчасно оприбутковувати плату за ці послуги, одержання підкріплень готівки, здавання і відправлення надлімітних залишків грошей до головної каси вузла зв'язку тощо. Крім того, начальник відділення зв'язку несе відповідальність за своєчасне та якісне складання звітів, за достовірність статистичних даних, за правильне ведення касових операцій.

У обов'язки ОСОБА_2 входило здійснювати контроль, а також особисто приймати, обробляти і відправляти від населення оплату за використану електроенергію і щоденно правильно і в повному обсязі відображати рух грошових сум в щоденнику ф-130, перевіряти забезпеченість зберігання поштових відправлень і грошових сум та інше.

Із вказаними особами були укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

Актом перевірки контрольно- ревізійного відділу у Новоархангельському районі від 04.11.2004 року щодо повноти оприбуткування та перерахування коштів за спожиту електроенергію Кальниболотським вузлом зв'язку УДППЗ "Укрпошта" за період 2001-2002 років встановлено, що протягом перевіряємого періоду начальник відділення зв'язку ОСОБА_1 та оператор ОСОБА_2 являлись матеріально-відповідальними особами, з якими було укладено договори про повну матеріальну відповідальність.

Начальник відділу зв'язку ОСОБА_1 вів касовий щоденник ф.130, який є звітним документом відділу зв'язку з веденням касових операцій. У касовому щоденнику відображались дані про наявність і рух знаків поштової оплати та інших матеріальних цінностей, що знаходяться у відділі зв'язку.

Касовий щоденник складався з двох розділів, в якому відображався прибуток і видаток грошових коштів. Прибуткова і видаткова частини касового щоденника відображають підсумки операцій за видами послуг за місяць в цілому, в тому числі в розрізі кожного дня та кожної п'ятиденки.

Не пізніше наступного дня відривний аркуш касового щоденника разом з первинними документами (реєстрами за ф.10 в двох примірниках, бланками оплачених переказів, копіями квитанцій прийнятих поштових відправлень) відправлявся до вузла зв'язку.

Оператор по контролю касових щоденників збирав всі реєстри за ф.10 по відділу зв'язку і складав зведений реєстр за кожні 5 днів.

Згідно зведених реєстрів та відривних квитанцій споживачів електроенергії за кожну п'ятиденку грошові кошти перераховувались філії ВАТ "Кіровоградобленерго" через банк платіжними дорученнями. В абонентних книжках громадян оплата за електроенергію підтверджується підписами начальника Кальниболотського відділу зв'язку та печаткою.

При звірці реєстрів ф.10 з книжками абонентів встановлено, що відривні квитанції абонентних книжок на суму 3032.56 грн в реєстрі ф.10 не включені, та в касовому щоденнику не значаться і надано розрахунок суми платежів прийнятих від фізичних осіб за спожиту електроенергію протягом 2001-2002 років.

Зустрічною перевіркою філії ВАТ "Кіровоградобленерго" під час звірки абонентних книжок зі списками абонентів пред'явлених філією ВАТ "Кіровоградобленерго" встановлено, що протягом 2001-2002 років від 46 споживачів електроенергії повинно поступити грошових коштів в сумі 3492.28 грн, фактично поступило коштів в сумі 459.72 грн.

Встановлено відсутність відривних квитанцій та невідповідність показників лічильника абонентних книжок з відривними квитанціями на загальну суму 3032.56 грн, яка рахується в заборгованості за даними споживачами.

В результаті чого протягом перевіряємого періоду працівниками Кальниболотського відділу зв'язку привласнено коштів, сплачених громадянами за спожиту електроенергію в сумі 3032.56 грн.

За вказаним фактом було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України і за постановами Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 191 КК України, провадження в справі закрито внаслідок акту амністії.

Відповідно до пунктів 1 та 3 ст. 134 КЗпПУ працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей та коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно ст. 135-1 КЗпПУ письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем(відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Роботи по прийманню від населення всіх видів платежів і виплат грошей через касу зазначені у Переліку посад та робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання цінностей, переданих їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевозки або застосуванням у процесі виробництва, який затверджений Постановою Держкомітету Ради Міністрів СРСР по праці та соціальним питанням від 28.12.1977 року № 447/24.

Згідно роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29.12.1992 року № 14 (v0014700-92) з послідуючими змінами, матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається також у випадках, коли шкоду заподіяно діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності з підстав передбачених законом ( пункти 3,4, 8 ст. 6, 7-1, 7-2, 8- 10 КПК України).

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно роз'яснень п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29.12.1992 року № 14 (v0014700-92) з послідуючими змінами, розмір шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і меж матеріальної відповідальності. Солідарна матеріальна відповідальність застосовується лише за умови, якщо судом встановлено, що шкоду підприємству, установі, організації заподіяно спільними умисними діями кількох працівників або працівника та інших осіб.

Крім того, матеріалами кримінальної справи підтверджується неналежне ставлення ОСОБА_2 до своїх обов'язків, а саме пояснювальною запискою, яку остання написала про те, що вона привласнила кошти, які вона отримала від населення за сплату за спожиту електроенергію( висновок почеркознавчої експертизи № 48 від 17.10.2004 року).

З метою уникнення відповідальності ОСОБА_1 Від жіночого імені написана записка про те, що нею були отримані готівкою 1390 грн.94 коп., з яких частину вона оплатила, а частину забрала і дала своєму сину, щоб заплатив за навчання з поясненням, що вона не думала їх красти та що так усе вийде ( висновок почеркознавчої експертизи № 49 від 15.10.2004 року).

Згідно висновку технічної експертизи № 41 від 10.09.2004 року, який наявний у матеріалах кримінальної справи у представлених на дослідження квитанціях-повідомленнях про сплату коштів за спожиту електроенергію вносились зміни в попередні записи і цією ж експертизою встановлено попередні, теперішні, різницю та суму в записах квитанцій.

Судом достовірно встановлено, що відповідачі належним чином не виконували свої посадові обов'язки, порушували вимоги Інструкції про порядок приймання платежів та контролю за повнотою їх оприбуткування, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.1999 року № 130 (z0862-99) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 862/4155 (z0862-99) і їхніми спільними діями позивачу спричинено збитки.

Щодо визначення суми збитків, то суд виходить з наступного.

Згідно акту перевірки КРУ щодо повноти оприбуткування та перерахування коштів за спожиту електроенергію Кальниболотським вузлом зв'язку УДППЗ "Укрпошта" протягом перевіряємого періоду 2001-2002 років працівниками вузла зв'язку привласнено грошових коштів, сплачених громадянами за спожиту електроенергію в сумі 3032 грн.56 коп.

ОСОБА_1 працював на посаді до 28.06.2002 року, а ОСОБА_2- до 20.06.2002 року.

До реєстру сум платежів прийнятих від фізичних осіб за спожиту електроенергію за 2001-2002 роки, який долучений до акту КРУ, внесені дані про сплату ОСОБА_6 за жовтень 2002 року в сумі 35 грн.14 коп. та ОСОБА_7 за грудень 202 року в сумі 28 грн.80 коп. Тобто, у вказаний період відповідачі вже не працювали, прийом платежів не здійснювали, тому вказані суми не можуть бути покладені на них.

Загальна сума збитків, яка спричинена діями відповідачів становить 2968 грн.62 коп. ( 3032 грн.56 коп.- (35 грн.14 коп.- 28 грн.80 коп.)).

Інших доказів щодо спричиненої шкоди позивачем суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.134, 135-1 КзпПУ, ч.1 ст. 1190 ЦК України, ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку" Укрпошта" від імені якого виступає Кіровоградська дирекція УДППЗ " Укрпошта" збитки спричинені злочином в сумі 2968 ( дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн.62 коп. солідарно.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51 грн. солідарно.

Стягнути на користь УДК у Новоархангельському районі Кіровоградської області з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. солідарно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.