ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2018 року
Київ
справа №154/1747/14-а
адміністративне провадження №К/9901/7854/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Нововолинського міського суду Волинської області в складі Галушки О.Г. від 08.04.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Онишкевича Т.В., Дяковича В.П., Сеника Р.П. від 15.06.2016 у справі №154/1747/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинський та Володимир-Волинському районі третя особа Публічне акціонерне товариство "Володимир-Волинська птахофабрика" про визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
В липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинський та Володимир-Волинському районі Волинської області (далі - УПФУ), в якому просив визнати протиправною відмову відповідача у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати УПФУ призначити пенсію на пільгових умовах.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 08 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасовано постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 08 квітня 2016 року, а провадження у справі закрито.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини вказаної справи. А суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження у справі, оскільки позивач оскаржував дії відповідача щодо яких немає судових рішень, які набрали законної сили, а відтак звернувся до суду з позовом не з тих самих підстав і не з тим самим предметом.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки факт перебування позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах не підтверджено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з тих самих підстав і з тим самим предметом позову, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до УПФУ про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язанні призначити таку пенсію.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 19.08.2005 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_2 до УПФУ, третя особа: ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2007 року скасовано постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ, третя особа: ВАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити зазначену пенсію, а провадження у справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.
02 червня 2014 року позивач звернувся до УПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Листом № 122/к-02 від 10.06.2014 року відповідач повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав для призначення вказаної пенсії.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
З огляду на вищенаведене, відмова УПФУ у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", викладена у листі № 122/к-02 від 10.06.2014 року не була (і не могла бути) предметом дослідження у справах, які розглядалися у 2005 та 2007 роках.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
За таких обставин, коли немає таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду з того самого спору і між тими самими сторонами, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Вимога касаційної скарги щодо скасування постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 08 квітня 2016 року є передчасною, оскільки зазначена постанова суду першої інстанції не була переглянута по суті в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року скасувати.
Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз,
Судді Верховного Суду