Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Драбчук М.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 06 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування рішення Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області та прийняття рішення про передачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства,-

15.04.2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області про скасування рішення Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області від 21.03.2008 року №24 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 від 4.03.2008 року" та прийняти рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,126 га в с. Лісопотік Яворівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вона успадкувала житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1, а також земельну частку (пай) розміром 1.20 га, що знаходиться в ПА "Ясени" в с. Ясниська Яворівського району Львівської області та належала спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) сепії ЛВ №0175068, виданого Яворівською райдержадміністрацією 29.01.1991 року за №290 і в тому числі і право користування землею, якою користувалася спадкодавець, а саме земельною ділянкою 0,126 га в с. Лісопотік для ведення особистого селянського господарства. З метою виготовлення державного акту на право власності на вказану земельну ділянку позивач 17.07.2007 року звернулася до відповідача із відповідною заявою та в квітні місяці 2008 року отримала рішення Ясниської сільської ради від 21.03.2008 року за №24 про залишення її заяви без вирішення. Крім того, нею було виявлено оголошення в газеті про продаж спірної земельної ділянки. Так, як нею встановлено, спірна земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_2, який в подальшому змінив її цільове призначення та згідно договору купівлі-продажу продав частину земельної ділянки ОСОБА_4 та іншу частину - ОСОБА_3, які на даний час здійснюють будівельні роботи на спірній земельній ділянці. Вважає, що оскільки вона була законним користувачем вказаної земельної ділянки, справляла плату за землю та немає рішення Ясниської сільської ради про припинення її права користування спірною земельною ділянкою, тому має першочергове право на отримання її у власність.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 06 липня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області про скасування рішення Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області від 21.03.2008 року №24 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 від 4.03.2008 року" та прийняття рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,126 га в с. Лісопотік Яворівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства відмовлено.

ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з пояснень відповідача видно, що земельна ділянка пл. 0,1260 га була надана у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в силу тих обставин, що ОСОБА_1 перестала цією ділянкою користуватись, а згодом було змінено цільове призначення даної ділянки з ведення особистого селянського господарства на обслуговування житлового будинку без знову ж таки акту узгодження меж земельних ділянок, який є обов'язковим при оформленні документів на право власності. За таких обставин вказана спірна земельна ділянка було продана по частинах ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які і розпочали на них будівництво. Судом було встановлено, що згідно запису в господарських книгах за № 345 за мамою ОСОБА_1 ОСОБА_6 рахувалось 0.50 га землі,з яких 0,3973 га було надано ОСОБА_6 у власність а куди ділась решта земля невідомо. Також судом зазначено про те, що ОСОБА_2 було надано дві ділянки для ведення особистого селянського господарства, одна із них пл.0,2465 га, друга - 0,19545 га., що є також порушенням чинного законодавства при наданні одному і тому самому громадянину для одних і тих же цілей земельних ділянок. Відтак документи про право власності видані ОСОБА_2 є сумнівними за відсутності вище зазначених актів погодження меж.

В судовому засіданні позивач та її представник надали пояснення та підтримали доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_4 заперечив проти них.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2001 року ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається із житлового будинку разом з господарськими будівлями за АДРЕСА_1, а також земельної частки (паю) розміром 1.20 га, що знаходиться в ПА "Ясени" в с. Ясниська Яворівського району Львівської області та належала спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0175068, виданого Яворівською райдержадміністрацією 29.01.1991 р. за №290.

17.07.2007 року ОСОБА_1 дійсно зверталася до Ясниської сільської ради із заявою про надання їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,1260 га, що розташована в с. Лісовий потік, якою вона користувалась тривалий час. Однак відповіді вона не отримала.

04.03.2008 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Ясниської сільської ради щодо надавання їй у власність вищевказаної земельної ділянки. Рішенням Ясниської сільської ради під 21.03.2008 року №24 заяву ОСОБА_1 від 04.03.2008 року залишено без вирішення. Із листа Ясниської сільської ради від 06.07.2008 року вих.№32 адресованого ОСОБА_1 вбачається, що на час розпаювання земель за господарством ОСОБА_6 згідно запису у погосподарських книгах за №345 дійсно рахувалося 0,50 га землі. Із Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЛВ №4259 від 29.10.1996 року вбачається, що на підставі рішення Ясниської сільської ради №49 від 28.12.1995 року ОСОБА_6 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,3973 га, що розташована на території с. Лісовий Потік для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЛВ №060633 від 20.08.2004 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,0622 га, що розташована на території Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЛВ №060613 від 20.08.2004 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2240 га, що розташована на території Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак в цих документах не йде мова про спірну земельну ділянку.

Крім того, в матеріалах справи мається рішення Ясниської сільської ради №54 від 26.12.2005 року, згідно якого ОСОБА_2 було надано земельну Ділянку у розмірі 0,2465 га. для ведення особистого селянського господарства площею 0,2465 га. в с. Лісопотік Яворівського району Львівської області. А також земельну ділянку у розмірі 0,1954 га, в т.ч. для ведення особистого селянського господарства площею 0,19545 га. с. Лісопотік Яворівського району Львівської області було надано і дочці позивача ОСОБА_7

У 2008 році ОСОБА_2 було виготовлено та в подальшому затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення під будівництво житлового будинку в с. Лісопотік Ясниської сільської ряди Яворівського району Львівської області. У відповідності до договорів купівлі-продажу частини земельної ділянки від 13.05.2008 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на території Ясниської сільської ради в селі Лісопотік Яворівського району Львівської області, загальною площею 0,1248 га кожна.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що Згідно ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Покликання позивача на те, що відповідачем при винесенні рішення від 21.03.2008 року №24, яким її заяву про надання земельної ділянки площею 0,126 га у приватну власність в с. Лісопотік Яворівського району Львівської області було залишено без вирішення, було порушено її право на спірну земельну ділянку є невірним, оскільки позивачем не було надано суду жодних правовстановлюючих документів на дану ділянку, крім того дана земельна ділянка була передана ОСОБА_2 ще у 2005 році.

Що стосується позовних вимог щодо прийняття рішення про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,126 га в с. Лісопотік Яворівського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства, то у відповідності до вимог ЗУ "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) прийняття таких рішень входить лише до компетенції відповідної ради.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що Ясниська сільська рада, передаючи земельну ділянку ОСОБА_2 із незайнятих земель, діяла в межах повноважень, наданих їй законом. Твердження позивачки, що відповідач розпорядився земельною ділянкою, яка належала їй нічим об'єктивно не доведеною.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Яворівського районного суду Львівської області від 06 липня 2012 року у справі № 2а-9/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.