АПЕЛЯЦIЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16  листопада  2006  року
Колегія  суддів  судової  палати  з  цивільних  справ  апеляційного суду  Одеської  області  у  складі  :
Головуючого-  Фадєєнко  А.Ф. Суддів-  Ващенко  Л.Г.,  Вадовської  Л.М. При  секретарі  -  Матяш  Т.Л. Розглянула  у  відкритому  судовому  засідання  в  м.  Одесі цивільну  справу  за  апеляційною  скаргою  Підприємства  з  іноземною інвестицією  "Айронімпекс-Україна"  на  рішення  Приморського районного  суду  м.  Одеси  від  02  листопада  2005  року  у  справі  за позовом  ОСОБА_1  до  Підприємства  з  іноземною інвестицією  "Айронімпекс Україна"  про  стягнення  заборгованості по  зарплаті,-
ВСТАНОВИЛА:
14.03.05р. ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по зарплаті посилаючись на те,  що  у  період  з  01.10.03р.  по  01.10.04р. відповідач змінив  діючи  на  підприємстві  умови  оплати  праці  і  знизив тарифні  ставки.
Внаслідок цього зарплата позивача зменшилась на 10 коп., що за весь період складає 500 грн. Крім того, у цей період відповідач не нарахував та не виплатив премію, передбачену колективним договором і положенням про оплату праці у розмірі 20%,  тобто  2000  грн.
Справа № 22-137/2006р.  Головуючий у I інстанції:
Категорія 41 ЦПК  Турецька I.О.
Доповідач: Фадєєнко А.Ф.
Оскільки  оплата  праці  нижче встановлених  норм застосовується  тимчасово,  на  строк  не  більше  б  місяців,  а відповідач змінив умови оплати праці без попередження і з порушенням ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , позивач  просив  позов  задовольнити.
Представник  відповідача  позов  не  визнав.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.05р.  позов  задоволено.
З  відповідача  на  користь  позивача  стягнуто  2500  грн. заборгованість  по зарплаті.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати,  ухвалити  нове рішення про  відмову  у  позові, посилаючись  на  порушення  норм процесуального  і  матеріального права.
У засіданні колегії суддів представник апелянта скаргу підтримав,, представник позивача скаргу не визнала, позивач у судове  засідання  не  з'явився.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ст.309 ч.і п.2 ЦПК України (1618-15) через те, що недоведені обставини, що мають значення для справи, які  суд  вважав  встановленими.
ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача 2500 грн.- заборгованість по зарплаті, зазначивши, що у період з 01 жовтня 2003р. по 13 жовтня 2004р. відповідачем змінені діючи умови оплати праці на підприємстві, внаслідок чого розмір зарплати за цей період зменшився, і позивачу недоплачено 500 грн. Крім того, за цей же період позивачу не нарахована і не виплачена  премія  -  20%,  що  складає  2000  грн.
Встановлено, що позивач працював у відповідача докером -механізатором  з  квітня  1998р.  по  13.10.2004р.  (а.с.  4-5).
Згідно Положенню про оплату праці на підприємстві оплата праці докерів-механізаторів - відрядно-преміальна, виходячи з тарифів  і  розцінок,  що  діють  у  порту  (а.с.  9-11).
Наказом №320 від 30.09.03р. на підприємстві змінені діючи умови оплати праці (а.с. 61), а 01.10.03р. затверджено нове Положення про оплату праці працівників ПI I "Айронімпекс-Україна", на період важкого становища підприємства, з 01.10.03р. по  01.04.04р.  (а.с.  12-14).
Зазначеним Положенням тарифні ставки докерів механізаторів на усіх видах робіт були змінені у бік їх зменшення порівняно із Положенням про оплату праці від 01.01.03р.  (а.с.09-11).
Наказом №154 від 23.04.04р. (а.с.6), відповідач пролонгував діюче на підприємстві Положення про оплату праці до 31.12.2004р. та  виклав  деякі  пункти  цього  Положення  у  новій  редакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) норми колективного договору, які допускають оплату праці нижче норм, визначених генеральними, галузевими або регіональним угодами, проте не нижче держаних норм і гарантій по оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства, але терміном не більше ніж шість  місяців.
Згідно висновку судово-економічної експертизи № 6647 від 18.07.0 6р. норми тарифних ставок, визначених у Положеннях про оплату праці від 01.01.03р. і від 01.10.03р. не допускають оплату праці докера-механізатора нижче від норм мінімальної тарифної ставки, визначеної у  Галузевій угоді і не нижче норм тарифних  ставок,  встановлених  законодавством  України.
Тому, відповідно  ДР ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди>>. п. 1,. 5  Колективного договору ПII "Айронімпекс-Україна" (а:. с.56-58) , тарифні ставки, визначені Положенням про оплату праці від 01.10.03р. могли діяти на підприємстві  відповідача  у  період  з  01.04.04р.  по  13.10.04р.
Згідно  із  ч.  З  ст.  10  ЦПК  України (1618-15) ,  виходячи  із  засад змагальності  сторін, кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини,  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх  вимог або  заперечень.
Встановити який розмір тарифних ставок оплати праці докера-механізатора ОСОБА_1 за період з 01.04.04р. по 13.10.04р. та визначити розмір заробітної плати позивача у цей період за тарифними ставками, а також встановити, чи підлягала нарахуванню премія за період з 01.10.03р. по 13.10.04р., неможливо.
Всупереч  ст.  10  ч.  3  ЦПК  України (1618-15)   колегії  суддів  та  експерту сторони  не  надали  розрахункові  документи  по  нарахуванню заробітної плати: баланси; звіти про прибутки та збитки; примітка до фінансової звітності; головні книги за 2003-2004р.p.; оборотно-сальдові відомісті за 01.10.03р.-01.11.04р. ПII "Айронімпекс-Україна"; довідки про об'єм вантажообороту у період з 01.10.03р. по 01.11.04р. погоджені з Одеським МТП; карточки обліку змінних КНВ позивача у період з 01.10.03р. по 01.11.04р.; табелі обліку використання робочого часу та розрахунок зарплати позивача (ТФП-13), наряди на роботу позивача (ТФП 40-П41) (висновок судово-економічної експертизи №6647 від 18.07.06р.).
При цьому, відповідач стверджував, що зазначені розрахункові документи по нарахуванню зарплати працівникам підприємства, зокрема позивачу, у нього відсутні через те, що у грудні 2004р. між ТОВ "Новотех-Термінал" і відповідачем виник конфлікт щодо користування офісним приміщенням, мало місце блокування доступу працівників відповідача до офісів де знаходились установчі, бухгалтерські і інші документи, внаслідок чого  частина  документів  і  майна  підприємства  зникли.
З цього приводу' відповідач' звертався у лютому 2005р. до ТОВ "Новотех-Термінал", а у квітні 2005р. звернувся до прокурора Одеської області, однак частина документації підприємства, у тому числі і розрахункові документи, потрібні експерту, так і не знайдені.
Приведені представником позивача розрахунки заборгованості по недовиплаченій позивачу заробітній платі з жовтня 2003р. по жовтень 2004р. (а.с. 32), не заслуговують на увагу, оскільки у цьому розрахунку визначено: кількість відпрацьованих позивачем часів у місяцях у період з 01.04.04р. по 13.10.04р.; види робіт, які виконував позивач у цей період; середня зарплата позивача у розмірі 10000 грн. і мінімальний розмір премії - 20%, без посилання на первинні документи ( розрахункові документи по нарахуванню  зарплати).
Так,  премія  на  підприємстві  нараховується  при  виконанні бригадою  докерів  -  механізаторів  умов,  визначених  у  розділі  II Положення про оплату праці, а не як обов'язок адміністрації і необов'язково у розмірі - 20%. Згідно записів у трудовій книжці позивача, його стаж на підприємстві склав б років б місяців, а відповідно III розділу Положень про оплату праці, як від 01.01.03р., так і від 01.10.03р., надбавка за такий стаж передбачена  у  розмірі  9  %.
Тому, розрахунки позивача про заборгованість по зарплаті і премії, які зроблені на припущеннях, не можуть бути покладені в основу  рішення  суду.
Таким  чином,  позивач не  довів  своїх  вимог  щодо недонарахування  йому  у  квітні-жовтні  2004р.  500  грн.  зарплати  за тарифною  ставкою  та  2000  грн.  премії.
Оскільки,  позивач  не  довів  своїх  позовних  вимог, рішення  суду  першої  інстанції  підлягає  скасуванню  з  ухваленням нового  рішення  про  відмову  в  позові.
Керуючись  ст.  ст.  303,  307  ч.  1  п.  2,  309  ч.  1  п.  2,  313, 314,  316,  317,  319  ЦПК  України (1618-15) ,  колегія  суддів,
ВИРIШИЛА:
Апеляційну  скаргу  Підприємства  з  іноземною  інвестицією "Айронімпекс-Україна"  -  задовольнити  частково.
Рішення  Приморського  районного  суду  м.  Одеси  від  02 листопада  2005  року  скасувати.
Відмовити  ОСОБА_1  у  позові до Підприємства  з  іноземною  інвестицією  "Айронімпекс-Україна"  про стягнення  заборгованості  по зарплаті.
Стягнути  із Підприємства з іноземною інвестицією "Айронімпекс-Україна"  на  користь  держави  ЗО  грн.  витрат  з інформаційно-технічного  забезпечення  розгляду  справи.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його  проголошення.
Рішення  апеляційного  суду  може  бути  оскаржено  у касаційному  порядку  до  Верховного  Суду  України протягом  двох місяців,  з  моменту  його  проголошення.
Головуючий  Судді  Л.Г.Ващека
Вірність  копії  засвідчую 
суддя