ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     31   січня   2006    року    Вишгородський    районний    суд 
Київської  області  в  складі головуючого  -  судді  Чіркова Г.Є.,

     при  секретарі  Замно Н.М.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  в  м.  Вишгороді
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської
ради   та   адміністративної    комісії    виконавчого    комітету
Вишгородської міської ради, про скасування  постанови   у   справі 
про  притягнення  до  адміністративної  відповідальності,

                            встановив:

     ОСОБА_1 звернулася до суду з даним  позовом,  посилаючись  на
те,   що   її   безпідставно   притягнуто   до    адміністративної
відповідальності за ст. 150 КУпАП з накладенням  адміністративного
стягнення,  а  тому  просить  про  скасування  постанови  суб'єкта
владних повноважень разом із закриттям провадження  у  справі  про
адміністративне  правопорушення.

     У судовому засіданні позивачка підтримала висунуті  вимоги  й
просила  про  їх  задоволення,   обгрунтовуючи    викладеними    в 
позові  доводами.

     Відповідачі  позов   не   визнали   і   доводили   законність
оскаржуваної постанови, про   що   подали   свої   заперечення   і 
відповідні  матеріали.

     Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені  докази,
суд вважає, що висунуті  позовні  вимоги   підлягають   частковому 
задоволенню,  виходячи  з  такого.

     Iз наведеного вбачаються спірні  правовідносини,  що  виникли
між  Вишгородською  міською   радою,   адміністративною   комісією
виконавчого комітету Вишгородської  міської  ради  та  ОСОБА_1   з
приводу рішення суб'єкта  владних  повноважень  у  справі  про  її
притягнення до адміністративної відповідальності та  розглядаються
судом згідно  п.  2  ч.  1  ст.  18  КАС  України ( 2747-15 ) (2747-15)
         .

     Згідно зі ст. 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та  ст.  9
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , суд при розгляді цієї справи, виходить з
принципів верховенства права  й  законності,  відповідно  до  яких
органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані
діяти лише на підставі,  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що
передбачені Конституцією та законами  України.

     З матеріалів справи  вбачається,  що  ОСОБА_1  притягнуто  до
адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП із  накладенням
стягнення та посиланням на  неправильне   встановлення   металевих 
дверей  в  її  квартирі.

     Разом   із   тим,   вирішуючи    справу    про    притягнення 
ОСОБА_1  до адміністративної  відповідальності,   суб'єкт  владних 
повноважень  конкретних  норм  відповідних  правил,  які  порушила
позивачка,  не визначив і часу,  в який було їх  порушено,   також 
не  зазначив.

     У той же час, твердження відповідачів  про  переобладнання  і
перепланування  позивачкою  жилих  приміщень,  з   посиланням   на
перенесення і влаштування дверних прорізів, як порушення п.  1.4.3
Правил утримання жилих будинків та при  будинкових  територій,  на
матеріалах справи про  адміністративне  правопорушення  (протокол,
акт, оскаржувана  постанова)   не   грунтуються,   в   яких   дані 
про  це  відсутні.

     З огляду на зазначене,  судом  виявлено  не  дотримання  суб'
єктом владних повноважень   вимог   статей   256   і   283   КУпАП 
України.

     Обгрунтованим також є твердження позивачки про накладення  на
неї стягнення пізніше 2-х місяців з дня виявлення  правопорушення,
чим порушено ст. 38 КУпАП України.

     Зокрема,   згідно   акту   обстеження   квартири   позивачки,
порушення, на наявності яких наполягали відповідачі,  виявлено  21
червня 2006 року, в той час як стягнення  на   неї   накладено   5 
жовтня  2006  року,  тобто  більше  ніж  через  3  місяці.

     Таким  чином,  права  позивачки  в  сфері   публічно-правових
відносин порушені й підлягають  захисту.

     Що стосується закриття провадження в справі  про  притягнення
до адміністративної відповідальності, то такі вимоги задоволенню в
порядку адміністративного  судочинства  не  підлягають.

     На підставі викладеного та керуючись п. 2  ч.  1  ст.  18  та
статтями 160-163 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
         ,

                           постановив:

     адміністративний  позов  ОСОБА_1  задовольнити  частково.

     Постанову  адміністративної  комісії   виконавчого   комітету
Вишгородської міської ради Київської області  від  5  жовтня  2006
року № 27 щодо ОСОБА_1 про  накладення   штрафу   в   розмірі   51 
грн.  скасувати.

     Врешті позовних вимог, щодо закриття провадження у справі про
притягнення  ОСОБА_1   до    адміністративної    відповідальності, 
відмовити.

     Постанова може бути оскаржена до апеляційного  суду  протягом
10 днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання
заяви  про  її  оскарження  та  протягом  20  днів   після   цього
апеляційної скарги  або  в  порядку  ч.  5  ст.  186  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
         .