820/818/17 Про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - 19.06.2018 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 (суддя - Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді: Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі № 820/818/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

Головне управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" (далі - ТОВ "КОМ-ФОР"), застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2017 № 887/9/20-40-14-02-16.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що на час звернення позивача до суду адміністративний арешт майна платника податків припинено відповідно до приписів пункту 94.10 статті 94, підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, оскільки з моменту прийняття контролюючим органом рішення про накладення адміністративного арешту минуло 96 годин, що свідчить про сплив строку адміністративного арешту майна, застосованого рішенням ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2017 № 887/9/20-40-14-02-16.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ГУ ДФС у Харківській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що провадження у справі за поданням податкового органу закрито у зв'язку з наявністю спору про право. З урахуванням положень частини шостої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України ДФС у Харківській області звернулось з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна в межах передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) строку.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "КОМ-ФОР" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 02.02.2017 № 215 призначено проведення з 14.02.2017 документальної планової виїзної перевірки ТОВ "КОМ-ФОР" за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2016 тривалістю 20 робочих днів.

На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 13.02.2017 №№ 490, 491, 492, 493, 494, 495, 496 посадовими особами контролюючого органу 14.02.2017 здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "КОМ-ФОР" для проведення вищевказаної перевірки.

Проте, генеральний директор та головний бухгалтер суб'єкта господарювання повідомили про відмову у допуску посадових осіб, про що складено акт від 14.02.2017 № 136/20-40-14-02-07/33337750.

Листом від 14.02.2017 № 41 ТОВ "КОМ-ФОР" подано письмові пояснення щодо причини відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Враховуючи наявність підстав для застосування адміністративного арешту, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 16.02.2017 №887/9/20-40-14-02-16 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

17.02.2017 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло подання ГУ ДФС у Харківській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "КОМ-ФОР", застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2017 №887/9/20-40-14-02-16.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 закрито провадження в адміністративній справі за поданням ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "КОМ-ФОР" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, на підставі наявності між сторонами спору про право.

У зв'язку із вищевикладеним ГУ ДФС у Харківській області звернулося з тими самими вимогами до суду в загальному порядку 24.02.2017.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено право звернення органів доходів і зборів до суду з поданням щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною шостою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (частина третя статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Харківській області у справі звернувся до суду з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "КОМ-ФОР" 24.02.2017.

При цьому, станом на час звернення контролюючого органу до суду строк у 96 годин, протягом якого має бути перевірена судом обґрунтованість рішення керівника про накладення арешту на майно платника податків, сплинув, що, в свою чергу, згідно з пунктом 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, свідчить про припинення адміністративного арешту, накладеного рішенням податкового органу від 16.02.2017.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДФС у Харківській області.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.