800/125/17 Про скасування постанови Верховної Ради України про звільнення особи з посади судді апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді - 14.06.2018 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_5 до Верховної Ради України про скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1606-VIII (1606-19) про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді, -

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

26 жовтня 2016 року ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_6) звернулась до Вищого адміністративного суду з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), Верховної Ради України (далі - ВРУ), в якому, з урахуванням уточнень до позову, та ухвали Верховного Суду від 22 березня 2018 року, якою закрито провадження у справі № П/9901/39/18, в частині позовних вимог до Вищої ради правосуддя, просила суд:

- скасувати Постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1606-VIII (1606-19) про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді (том 2 арк. справи 75-81).

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що підставою для скасування Постанови ВРУ від 29.09.2016 року № 1606-VIII (1606-19) , за доводами позивача, є недотримання при її прийнятті ВРУ норм ст. 216-1 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", зокрема в частині:

- порушення процедури повідомлення про розгляд питання про її звільнення з посади судді;

- порушення процедури розгляду питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановленої ч. 3 статті 111 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції від 01.05.2014 року);

- порушення народними депутатами України при голосуванні норм ст. 84 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про статус народного депутата України", ст. 47 Регламенту Верховної Ради України, зокрема щодо недотримання принципу особистого голосування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 вересня 2016 року з інформації по телебаченню та з мережі "інтернет" їй стало відомо, що 29 вересня 2016 року на підставі подання ВРЮ, Верховна рада України прийняла постанову про її звільнення з посади судді Київського апеляційного господарського суду м. Києва за порушення присяги, при цьому питання про звільнення розглядалось за її відсутності, що позбавило можливості реалізувати право на захист.

Також зазначила, що 27.09.2016 року на сайті Верховної Ради України, в розділі новини о 19:15 з'явилось повідомлення від прес служби апарату Верховної Ради України про запрошення (в тому числі і позивача) на пленарне засідання Верховної Ради України 29.09.2016 року.

При цьому зауважила, що жодних повідомлень про розгляд питання про порушення нею присяги судді, ні Вищою радою юстиції, ні Верховною Радою України у встановленому законом порядку їй не надсилалось, що є порушенням порядку повідомлення особи у триденний строк про час і місце проведення пленарного засідання по розгляду питання про її звільнення.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216-1 Регламету Верховної Ради України, тільки у разі повторного неприбуття судді, належним чином повідомленого про розгляд питання про звільнення, таке питання про звільнення може бути розглянуто за його відсутності. Отже в даному випадку ВРУ повинна була перенести розгляд питання про її звільнення, оскільки такий розгляд можливий лише у випадку повторної неявки судді.

Крім цього, позивач вказала, що як вбачається з відеотрансляції пленарного засідання оскаржувана постанова про звільнення прийнята без оголошення головуючим на Пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції. Також позивач вказує на факти, що ставлять під сумнів особисте голосування народних депутатів України при розгляді цього питання, оскільки згідно з відомостями про результати електронної реєстрації народних депутатів України на засіданні 29.09.2016 року прийняло участь 264 народні депутати України, а згідно відомостей поіменного голосування в голосуванні приймали участь 276 народних депутатів (том 1 арк. справи 6-15, том 2 арк. справи 75-81).

Заперечуючи проти позову, Верховна Рада України надіслала відзив на позовну заяву (том 2 арк. справи 173-178), в якому зазначила, що питання про звільнення позивача з посади судді було винесено на позачергове пленарне засідання ВР України, скликане на вимогу Президента України, яка надійшла на адресу парламенту 27.09.2016 року. ВР України вжиті всі дії для повідомлення позивача про розгляд питання про її звільнення на позачерговому пленарному засіданні, зокрема:

- шляхом опублікування на офіційному веб-сайті ВРУ відповідного повідомлення із списком осіб, які запрошувались на розгляд цього питання та зокрема позивача;

- надіслання 27.09.2016 року на адресу суду урядової телеграми, в якій повідомлялось про розгляд 29.09.2016 року подання ВРЮ про її звільнення у зв'язку з порушенням присяги.

Також, Верховна рада України вказала, що у розумінні вимог чинного законодавства, не є органом, який дає оцінку обставинам наявності, або відсутності ознак порушення у діях судді, а лише формально затверджує рішення органу, який такими повноваженнями наділений. Спростовуючи доводи позивача про наявність сумнівів щодо особистого голосування деяких народних депутатів України вказує, що ці обставини не підтверджені жодними доказами, а норми чинного законодавства не позбавляють народного депутата України права голосу у випадку відсутності попередньої реєстрації перед пленарним засіданням. Більш того, Регламентом ВР України визначена процедура зупинення голосування у випадку виявлення фактів порушення вимог Регламенту щодо персонального голосування народним депутатом України, чого на цьому пленарному засіданні встановлено не було (том 1 арк. справи 166-175, том 2 арк. справи 145-150).

Крім цього, в відзиві на уточнену позовну заяву представником ВРУ зазначено, що у відповідності до Регламенту ВРУ, обговорення питання про звільнення судді, обраного безстроково хоча і починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні подання Вищої ради юстиції, проте вказана норма не покладає на головуючого обов'язок щодо повного оголошення подання (том 2 арк. справи 173-178).

ІІІ. КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

У відповідності до пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017), у зв'язку з початком роботи Верховного Суду, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 січня 2018 року передана з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду (112), який прийняв справу до провадження, та призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

19 березня 2018 року на адресу суду, через канцелярію, від представника позивача надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог до Вищої ради правосуддя. Позовні вимоги до Верховної ради України підтримав, просив скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1606-VIII (1606-19) Про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді (том 2 арк. справи 188-189).

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року закрито провадження у справі № П/9901/39/18, в частині позовних вимог до Вищої ради правосуддя.

З огляду на викладене суд розглядає виключно вимоги, що заявлені до Верховної ради України.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача та Верховної ради України, дослідивши письмові докази у справі, надіслані відповідачем заперечення та відзиви на позовну заяву встановила наступне.

02.07.1992 року Верховною Радою Автономної Республіки Крим ОСОБА_5 обрано суддею Центрального районного суду м. Сімферополя терміном на 10 років. Згідно з постановою Верховної Ради України від 22.05.2003 року № 881-IV (881-15) ОСОБА_5 було обрано суддею Київського апеляційного господарського суду безстроково.

19.05.2014 року ОСОБА_5 надіслала на адресу Вищої ради юстиції заяви: про звільнення з посади судді Київського апеляційного господарського суду у відставку відповідно до п. 9 частини 5 статті 126 Конституції України, та заяву про внесення ВРЮ до Верховної ради України у відповідності до частини 3 статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 1 частини 1 статті 131 Конституції України подання про її звільнення з посади судді у відставку (том 2 арк. справи 10-11).

Заяви надійшли на адресу ВРЮ 20.05.2014 року (том 2 арк. справи 9).

ВРЮ відновила свою діяльність у новому складі 04.06.2015 року, а заяву позивача було передано члену ВРЮ ОСОБА_11 згідно з розпорядженням голови ВРЮ від 17.06.2015 року, проте, у зв'язку з наявною у ВРЮ довідки члена ВРЮ ОСОБА_12 за результатами перевірки відомостей, викладених у депутатському зверненні народного депутата України ОСОБА_13 і зверненні директора ТОВ "УН МОМЕНТО" ОСОБА_14 про відсутність порушень щодо вимог несумісності (вх. Від 19 березня 2014 року); рішення ВККС України про направлення рекомендації щодо винесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги судді (від 30.06.2015 року) та інших скарг на дії ОСОБА_6, секцією ВРЮ з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, 14 липня 2015 року складений висновок про відкладення розгляду матеріалів про внесення подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_5 з посади судді, у зв'язку з поданням заяви про відставку від 19.05.2014 року (том 2 арк. справи 22-23).

Як встановлено колегією суддів, 09.06.2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення № 1779/дп-15 про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_5 з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 ст. 126 Конституції України (за порушення присяги) (том 1 арк. справи 195-199).

Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 всупереч нормам частини 2 ст. 53, частини 4 ст. 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 1 та 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, перебуваючи на посаді голови правління ОСББ "Тарасівська, 21А" у складі колегії суддів приймала участь при розгляді заяви ОСББ про поновлення строку на апеляційне оскарження та вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду. За наслідками цього розгляду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року поновлений строк на подання апеляційної скарги і скаргу прийнято до розгляду апеляційним судом. Отже, суддею були порушені вимоги щодо несумісності діяльності на посаді судді із роботою на посаді голови правління ОСББ "Тарасівська, 21А"; при розгляді питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суддею не було заявлено самовідвід за обставин, що ставлять під сумнів її упередженість при прийнятті ухвали.

Крім того, згідно з відповіддю ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 05.05.2014 року, перебуваючи на посаді судді, отримала паспорт громадянина Росії серії НОМЕР_1, проживає в АР Крим та перебуває на посаді директора Кримської філії Федеральної державної бюджетної установи Вищого професійного утворення "Російська академія правосуддя". Ці обставини, за висновком ВККС, свідчать про порушення ОСОБА_5 присяги (вчинення нею дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів) (том 1 арк. справи 195-199).

Рішенням Вищої ради юстиції від 15.10.2015 року № 744/0/15-15, за наслідками розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09.06.2015 № 1779/дп-15 та матеріалів щодо внесення подання про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду за порушення присяги судді, вирішено внести подання до Верховної ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду за порушення присяги (том 2 арк. справи 27-30).

За наслідками цього рішення на адресу Верховної ради України, ВРЮ було направлено подання від 02.12.2015 року № 49/0/12-15 "Про звільнення судді з посади", яким запропоновано звільнити ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду за порушення присяги судді (том 1 арк. справи 187-193).

11.12.2015 року Головою Верховної ради України внесений проект Постанови № 3581-6 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення з посади судді ОСОБА_5 за порушення присяги" (том 1 арк. справи 184).

27.09.2016 року на адресу ВР України надійшла вимога Президента України Про скликання позачергового пленарного засідання ВР України не пізніше 29.09.2016 року, на виконання якого Голова ВР України видав розпорядження від 27.09.2016 року № 352 "Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання" на 29.09.2016 року об 10:00. На веб-сайті ВР України було розміщено електронне оголошення, в якому повідомлялось, що 29.09.2016 року на пленарному засіданні заплановано розгляд подань ВРЮ про звільнення суддів та розміщено список суддів, запрошених для участі у розгляді цього питання (том 1 арк. справи 207).

27.09.2016 року на адресу Київського апеляційного господарського суду було направлено урядову телеграму, якою ОСОБА_5 повідомлялось про розгляд 29.09.2016 року ВР України подання ВРЮ про її звільнення з посади судді. Постановою Верховної ради України від 29.09.2016 року № 1606-VІІІ (1606-19) ОСОБА_5 звільнено з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді (арк. справи 63).

У зв'язку з прийняттям Верховною радою України вищенаведеної постанови про звільнення за порушення присяги судді, 15 грудня 2016 року відповідно до пункту 54 регламенту Вищої ради юстиції, секцією ВРЮ (з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад) рекомендовано Вищій раді юстиції залишити без розгляду заяву ОСОБА_6 про звільнення з посади судді у відставку від 19.05.2014 року, про що складений відповідний висновок (том 2 арк. справи 23).

На підставі викладеного, 19 грудня 2016 року Вищою радою юстиції прийнято рішення № 3392/0/15-16 про залишення без розгляду заяви ОСОБА_6 про звільнення з посади судді Київського апеляційного господарського суду у відставку від 19.05.2014 року (том 2 арк. справи 25).

Як вказувалось судом вище, позивач, посилається на те, що ВРУ порушений порядок розгляду подання про звільнення з посади, встановлений Регламентом ВРУ, в тому числі, щодо неналежного повідомлення про розгляд питання про звільнення, не перенесення розгляду питання про звільнення на іншу дату, у зв'язку з першою неявкою судді, та порушення порядку особистого голосування народними депутатами за проект постанови про звільнення.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Колегія суддів зазначає, що п. 5 статті 126 Конституції України, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, окрім іншого передбачала, що суддя, звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 Конституції України, законів України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) та "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада звільняє: 1) суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою; 2) суддів, обраних Верховною Радою безстроково.

Подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 Конституції України.

Порядок розгляду питань про звільнення суддів передбачений статтею 216-1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року №1861-VI (1861-17) .

Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.

Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.

Відповідно до п. 5 цієї статті, при звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов'язковою.

Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника.

У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

Відповідно до п. 8 цієї статті, рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо. У разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів за звільнення з посади судді, обраного безстроково, з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, проводиться повторне голосування.

Згідно з частинами першою, четвертою і п'ятою статті 9 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії є чергові та позачергові. Сесії Верховної Ради складаються, зокрема, із засідань Верховної Ради. Засідання Верховної Ради можуть бути, зокрема, пленарними.

Відповідно до частини першої стаття 11 Регламенту Верховної Ради України позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України відповідно до частини другої статті 83 Конституції України.

За частиною другою статті 83 Конституції України позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Згідно з частиною восьмою статті 19 Регламенту Верховної Ради України у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини чотирнадцятої статті 73 цього Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніш як у триденний строк скликає позачергове пленарне засідання Верховної Ради. До порядку денного такого засідання включаються лише питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання.

За змістом пункту 4 частини першої статті 20 Регламенту Верховної Ради України до порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування питання, розгляд яких є виключним правом Верховної Ради у випадках, передбачених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, зокрема, про звільнення з посад.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 3 Регламенту Верховної Ради засідання Верховної Ради є відкритими і гласними, крім випадків, установлених Конституцією України (254к/96-ВР) та цим Регламентом. Гласність засідань Верховної Ради забезпечується шляхом, зокрема, розміщення інформації на офіційному веб-сайті Верховної Ради.

Відповідно до пунктів 1 і 5 статті 26 Регламенту Верховної Ради України перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом. У залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою. Пленарні засідання Верховної Ради відкриває, веде і закриває Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України, крім випадків, передбачених цим Регламентом.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.

За частиною шостою статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.

Згідно з частиною сьомою статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України за наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.

Відповідно до частини восьмої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради. Голосування про звільнення суддів може проводитися списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - щодо кожного судді окремо.

Відповідно до частини першої статті 56 Регламенту Верховної Ради України протокол, стенограма, стенографічний бюлетень пленарного засідання Верховної Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення і прийняття рішень Верховною Радою. Вони надаються народним депутатам для ознайомлення за їх письмовими зверненнями до керівника Апарату Верховної Ради.

VI. ОЦІНКА СУДУ

У справі щодо оскарження дій та акта суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, установлення невідповідності діяльності органу державної влади хоча б одному із визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерію може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій/рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

1.Щодо порушення/дотримання Верховною Радою України процедури звільнення з посади судді, зокрема щодо повідомлення/неповідомлення позивача про проведення засідання та розгляду питання про звільнення з посади судді за його відсутності, суд зазначає наступне.

Аналіз положень статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) дає суду підстави для висновку про те, що присутність судді при першому розгляді клопотання про його звільнення є обов'язковою умовою розгляду Верховною Радою України цього клопотання. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання. Лише повторне неприбуття належно повідомленого судді дозволяє Верховній Раді України розглянути питання про його звільнення за його відсутності.

Частина 8 статті 19 Регламенту Верховної Ради України встановлює, що у невідкладних випадках у період між пленарними засіданнями під час сесії Верховної Ради України на вмотивовану вимогу осіб, які згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) мають право вимагати скликання позачергової сесії Верховної Ради України, а також за пропозицією Погоджувальної ради (пункт 4 частини 14 статті 73 Регламенту) Голова Верховної Ради України не пізніше як у триденний строк скликає позачергове засідання Верховної Ради України.

27.09.2016 року на адресу ВР України надійшла вимога Президента України Про скликання позачергового пленарного засідання ВР України до 29.09.2016 року (арк. справи 185), на виконання якого Голова ВР України видав розпорядження від 27.09.2016 року № 352 "Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України восьмого скликання" на 29.09.2016 року об 10:00 (арк. справи 64) .

Відповідне розпорядження розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в цей же день о 18:39 год. На веб-сайті ВР України було розміщено електронне оголошення, в якому повідомлялось, що 29.09.2016 року на пленарному засіданні заплановано розгляд подань ВРЮ про звільнення суддів та розміщено список суддів, запрошених для участі у розгляді цього питання.

Оцінку правомірності процедури проведення позачергового пленарного засідання п'ятої сесії восьмого скликання надано у справі № 800/114/17 (постанова ВСУ від 26.09.2017 року).

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2016 року о 8:00 год. від голови Київського апеляційного господарського суду надійшов лист, про неможливість повідомлення ОСОБА_6 про присутність на позачерговому засіданні ВРУ, оскільки ОСОБА_6 з 31.07.2014 року відсутня на робочому місці, а на телефонні дзвінки не відповідає (том 1 арк. справи 206).

Позивач жодним чином не спростувала неможливість прибути на засідання ради, окрім того, що її ВРУ повинна була повідомити не менш, ніж на три дні до засідання. Причин поважності неявки на засідання та попередження про ці причини безпосередньо ВРУ, позивач суду не надав, а ВРУ здійснила усі належні від неї дії щодо повідомлення позивача про засідання Ради.

2. Щодо доводів необхідності оголошення подання про звільнення.

Посилання ОСОБА_6 на те, що при прийнятті Верховною радою України оскаржуваної Постанови про звільнення головуючий не оголосив на Пленарному засіданні подання Вищої ради юстиції про звільнення, спростовуються наявним в матеріалах справи витягом із стенограми позачергового засідання, а також відеозаписом з трансляції пленарного засідання ради, відповідно до якого, після оголошення позачергового пленарного засідання відкритим, головуючим оголошено: "Шановні народні депутати, до Верховної Ради України надійшли подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів на підставі порушення присяги судді".

3.Щодо доводів про порушення порядку обговорення питання про звільнення.

Суд вважає доречними посилання ВРУ в відзиві на уточнену позовну заяву, що у відповідності до регламенту, обговорення питання про звільнення судді, обраного безстроково хоча і починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні подання Вищої ради юстиції, проте вказана норма не покладає на головуючого обов'язок щодо повного оголошення подання (том 2 арк. справи 173-178).

4. Щодо доводів про порушення Порядку голосування.

Посилання позивача на те, що згідно з відомостями про результати електронної реєстрації народних депутатів України на засіданні 29.09.2016 року прийняло участь 264 народних депутатів України, тоді, як згідно відомостей поіменного голосування приймали участь 276, спростовуються витягом із стенограми позачергового засідання, відповідно до якого, за звільнення позивача проголосувало 226 народних депутатів (том 1 арк. справи 178-183).

Отже постанова про звільнення прийнята відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, як то передбачає Регламент ВРУ.

Тобто колегія суддів також вважає, що ВРУ дотриманий порядок голосування про звільнення судді, встановлений Регламентом ВРУ.

При цьому, суд звертає увагу, що внесенню ВРЮ подання від 2 грудня 2015 року про звільнення судді передувало рішення Вищої ради юстиції від 15.10.2015 року № 744/0/15-15, прийняте за наслідками розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09.06.2015 № 1779/дп-15 та матеріалів щодо внесення подання про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду за порушення присяги судді.

Зокрема рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 всупереч нормам частини 2 ст. 53, частини 4 ст. 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 1 та 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, перебуваючи на посаді голови правління ОСББ "Тарасівська, 21А" у складі колегії суддів приймала участь при розгляді заяви ОСББ про поновлення строку на апеляційне оскарження та вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду. За наслідками цього розгляду ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 року поновлений строк на подання апеляційної скарги і скаргу прийнято до розгляду апеляційним судом. Отже, суддею були порушені вимоги щодо несумісності діяльності на посаді судді із роботою на посаді голови правління ОСББ "Тарасівська, 21А"; при розгляді питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суддею не було заявлено самовідвід за обставин, що ставлять під сумнів її упередженість при прийнятті ухвали.

З приводу цього Суд зауважує, що частина шоста статті 126 Конституції України окремо визначає перелік підстав для звільнення судді з посади, до яких зокрема віднесено вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3 частини шостої статті 126 Конституції України).

Водночас частина сьома статті 126 Конституції України визначає перелік підстав припинення повноважень судді, ними є: 1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років; 2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину. Слід зазначити, що з урахуванням частини шостої статті 126 Конституції України, звільнення судді з передбачених законом підстав, у свою чергу є підставою для припинення повноважень судді.

Законодавство про статус суддів передбачає, що суддя, який подав заяву про відставку або про звільнення за власним бажанням, здійснює свої повноваження до прийняття/ухвалення рішення про його звільнення (частина четверта статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453).

Суд зазначає, що суддя повинен додержуватися присяги і зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики (частина четверта-п'ята статті 55 Закону № 2453).

Проте рішенням ВРЮ встановлені протилежні підставі, яких не дотрималась позивач перебуваючи на посаді судді, оскільки не дочекавшись вирішення питання по поданій нею заяві про звільнення з посади судді у відставку, при цьому працюючи в іншій державі, набувши в ній громадянство, з врахуванням листа голови Київського апеляційного господарського суду про неможливість повідомлення ОСОБА_6 про присутність на позачерговому засіданні ВРУ, оскільки вона з 31.07.2014 року відсутня на робочому місці, а на телефонні дзвінки не відповідає, доводить фактичну неможливість особистого повідомлення Верховною Радою України позивача.

Таким чином, зазначені вище обставини справи, свідчать про те, що приймаючи постанову на позачерговому пленарному засіданні парламенту від 29.09.2016 року № 1606-VIII про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді, Верховна рада України здійснювала свої повноваження відповідно до процедури, яка визначена Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (1861-17) . З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, внаслідок їх необґрунтованості.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241- 246, 255, 262, 266, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Верховної Ради України про скасування постанови Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1606-VIII (1606-19) про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з порушенням присяги судді, - відмовити.

Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.