ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2018 року
Київ
справа №820/1780/16
адміністративне провадження №К/9901/43787/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 (суддя - Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (головуючий суддя - Ральченко І.М., судді: Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі №820/1780/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,-
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Новий стиль" (далі - ПрАТ "Новий стиль") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000026/2 від 18.02.2016; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.02.2016 №807100000/2016/004349.
Справа судами розглядалась неодноразово.
За наслідками останнього перегляду, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, позовні вимоги задоволено.
Рішення судів мотивовано безпідставністю коригування митницею митної вартості за резервним методом, оскільки позивачем надано митному органу всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару за першим методом.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Харківська міська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Харківська міська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 55 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки з поданих декларантом документів не можливо було встановити суму, яка фактично була сплачена за товар, а тому митницею обґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товару.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ПрАТ "Новий стиль" з метою митного оформлення товару "стілець поворотний NEO-II-LU ST02-CR GTP9-CR ES SM06 SH - 126 шт.; стілець поворотний TAKTIK MESH TS16 R19T ERGON-2L BA-OP24N SE-SM08 SHH - 4 шт.; меблі офісні для сидіння, оббиті тканиною які обертаються з регульованою висотою, каркас з недорогоцінних металів Торгівельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL Виробник: Nowy Styl sp.z.o.o.", ввезеного на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.09.2015 №01092015/VGH, укладеного позивачем з VGH Steel Trading S.A., до митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці ДФС подано митну декларацію типу ІМ-40 від 11.02.2016 №807100000/2016/004349, в якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 274431,63 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом подано: міжнародну автомобільну накладну від 05.02.2016 №А026636; калькуляцію транспортних витрат від 08.02.2016 б/н; рахунок-фактуру від 04.02.2016 №EX/6/02/2016; пакувальний лист від 04.02.2016; додаткову угоду від 25.01.2015 до зовнішньоекономічного контракту; специфікацію від 04.02.2016 №14; зовнішньоекономічний договір від 01.09.2016 №01092015/VGH; договір про перевезення від 01.12.2007 №2007/3263; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 05.02.2016; інформацію про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 05.02.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 05.02.2016; сертифікат з перевезення товару від 08.02.2016; опис від 11.02.2016; страхування від 11.02.2016; копію митної декларації країни відправлення від 08.02.2016 №16PL404010E0009726.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста "Харків - Центральний" спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: товар №1 - 7,07 дол. США/кг.; товар №2 - 7,91 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України (4495-17)
з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України".
Митним органом за результатами перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару по МД №807100000/2016/004349 становила 3,85 євро/кг, що менше ніж за інформацією по фактам митних оформлень Харківською митницею ДФС та іншими митницями України. Мінімальний рівень у максимально наближений час, в тому числі товарів оформлених ПрАТ "Новий Стиль", складав 6,76 євро/кг; вартісні показники в митній декларації країни відправлення від 08.02.2016 №16PL404010E0009726 не відповідають даним, заявленим у МД від 11.02.2016 №807100000/2016/004349. Також, в пакеті документів була відсутня про-форма інвойс, проте її наявність є обов'язковою відповідно до умов контракту, надана декларантом довідка про транспортні витрати від 08.02.2016 б/н, які мають включатися до митної вартості за умови поставки FCA, містить розбіжності щодо місця відправлення: місце відправлення зазначене у довідці про транспортні витрати є місто Кросно (Польша), хоча відповідно до графи 20 митної декларації, у якій зазначені умови поставки товару, місцем відправлення повинно бути місто Ясло (Польша), калькуляція транспортних витрат від 08.02.2016 складена не перевізником, а самим ПрАТ "Новий Стиль", хоча в пакеті документів до митної декларації наявний договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.12.2007 №2007/3263.
З урахуванням наведеного, між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів проведено процедуру консультації шляхом направлення на адресу декларанта електронного повідомлення.
В зв'язку з тим, що, на думку відповідача, документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту (позивачу) було запропоновано надати додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України.
На вимогу митного органу позивачем листами від 18.02.2016 №2016/02-18-1 та №2016/02-18-2 надано поясненням стосовно запитуваної інформації та поставки товару, а також додатково надано: інвойс на закупівлю товарів від 04.02.2016 №VF20160201253; звіт про оцінку майна від 17.02.2016 №17/02/2016/01; прайс відправника від 01.02.2016; калькуляцію виробника від 15.02.2016, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, вважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) та видати рішення про коригування товару.
18.02.2016 Харківською митницею ДФС прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за ціною на рівні 3,85 євро/кг. та коригування задекларованого рівня митної вартості за другорядним (резервним) методом №807100000/2016/000026/2 (джерело: наявна в митного органу цінова інформація щодо фактів митних оформлень подібних товарів - попередні рішення про коригування ідентичних товарів), в зв'язку з відмовою декларанта в наданні додаткових документів.
Також митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2016/004349.
18.02.2016 декларантом до митного органу подано нову митну декларацію №807100000/2016/005218 з коригуванням митної вартості відповідно до наданого митницею рішення про коригування митної вартості від 18.02.2016 №807100000/2016/000026/2.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зокрема встановлено, що при розрахунку коригування митної вартості товару відповідачем його було здійснено з урахуванням одиниці виміру - кілограм, у той час як для розрахунку митної вартості з урахуванням контракту, інвойсів до нього та специфікацій позивач виходив з визначення кількості товару - за одиницю товару.
Відповідачем така обставина зумовлена незаповненням у поданій до митного оформлення митній декларації графи 41 (додаткові одиниці виміру), на підставі чого, з урахуванням Наказу Мінфіну України від 30.05.2012 № 651 (z1372-12)
, митний орган дійшов висновку про необхідність обчислення митної вартості товарів за кілограм.
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, в даному випадку не доведено обґрунтованість визначення одиниці виміру товарів в кілограмах, що також суперечить іншим документам на товар, зокрема зовнішньоекономічній угоді від 01.09.2015 (контракту) № 01092015/VGH та супутнім до нього документам.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
З урахуванням вищевказаного рішення судів попередніх інстанцій є правильними та підлягають залишенню без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна,
Судді Верховного Суду