804/4379/16 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 12.06.2018 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 (суддя - Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі №804/4379/16 за позовом Приватного підприємства "Дукат Плюс" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

Приватне підприємство "Дукат Плюс" (далі - ПП "Дукат Плюс") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.01.2016 №110000011/2016/200001 та картки відмови від 29.01.2016 №110100000/2016/00012.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, позовні вимоги задоволено.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог Київська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 55 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків судів про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані ПП "Дукат Плюс" документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а саме щодо маркування товару, що ввозиться, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Дукат Плюс" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 17.09.2015 між ПП "Дукат Плюс" (покупець) та "FRUTTAVIVA" SRL, Італія, (продавець) укладено контракт на поставку продукції №F41-FV/DP.

22.01.2016 на умовах поставки FCA Пшеворськ, Польща, згідно з Інкотермс 2010 на виконання контракту №F41-FV/DP від 17.09.2015 продавцем через Vita Fruit . Z.O.O. було здійснено поставку продукції: ківі Hayward Actinidia chinensis врожаю 2015 року, ґатунок 2 - 1950 карт. коробок/вага нетто 19 500 кг. Призначені для споживання людиною в їжу. Не містить ГМО. Виробник: Fruttaviva S.r.L, Італія. Країна виробництва IT. Торгівельна марка: немає даних.

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту та специфікації №13 ціна товару за контрактом складала 0,58 ЄВРО за кг.; 11 310,00 ЄВРО за партію (19 500 кг нетто).

За наслідками усної консультації із митницею позивач обрав резервний метод визначення митної вартості товару, за яким митна вартість товару дорівнювала 0,84 ЄВРО за кг. на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (рішення про коригування митної вартості від 08.12.2015№110000011/2015/200135/2) та подав відповідачу митну декларацію від 26.01.2016№110100000/2016/201393.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 17.09.2015 №F41-FV/DP; рішення про коригування митної вартості від 08.12.2015 №110000011/2015/200135/2; специфікацію від 21.01.2016 №13; рахунок-фактуру (інвойс) від 21.01.2016 №45; пакувальний лист від 21.01.2016 №13; міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 22.01.2016 №0041607; заяву на страхування від 22.01.2016 №5552; генеральний договір на страхування від 12.04.2012 №043.034006 між ТОВ "АТБ- маркет" та ПрАТ "СК "Альфа Страхування"; внутрішній договір комісії від 22.06.2015 №2206-15 між ТОВ "АТБ-маркет" та ПП "Дукат Плюс"; специфікацію від 21.01.2016 №13FV-K до внутрішнього договору комісії від 22.06.2015 №2206-15; прайс-лист виробника від 28.01.2016б/н; договір на перевезення від 01.06.2015 №0106-15 між ТОВ "АТБ-маркет" та ПП "Транс-Логістик"; заяву на перевезення від 13.01.2016 №40001186; рахунок-проформу від 22.01.2016 року на оплату транспортних послуг; сертифікат якості від 21.01.2016; сертифікат про походження товару від 21.01.2016 №PL/MF/AL 0217360; фітосанітарний сертифікат від 21.01.2016 №EC/PL/0646380.

За результатами митного контролю, митниця дійшла висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, внаслідок чого 26.01.2016 повідомленням (76f4bf71-6064-4880-93ab-6d0ef82dc98f) зобов'язано позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними Договором (угодою, контрактом); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару; 5) ВМД країни відправлення.

28.01.2016 позивач надав митному органу лист виробника Fruttaviva S.r.L. (від 26.01.2016 №1), висновок експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати №ГО-336 від 27.01.2016, прайс-лист виробника б/н, лист ПП "Дукат Плюс" від 27.01.2016 №27-01/16 з ціною роздрібної торгівлі.

Однак, 29.01.2016 Дніпропетровською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110000011/2016/200001/2, яким визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 1,2107 ЄВРО за кг. та видано картку відмови у прийнятті митної декларації №110100000/2016/00012.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

При цьому, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, то судами попередніх інстанцій наведені митницею обставини з'ясовувалися з наданням відповідної оцінки.

Так, судами встановлено, що характеристика поставленого товару зазначена і у Специфікації від 21.01.2016 № 13: "Ківі 2 сорт, cat. II" (а. с.24), і у сертифікаті якості: "KIWI CAT II", що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про неможливість використанням декларантом вартості товару за резервним методом на підставі рішення про коригування митної вартості від 08.12.2015 №110000011/2015/200135/2 через не підтвердження інформації щодо імпорту Ківі Hayward Actinidia chinensis врожаю 2015 року, саме ґатунку 2.

Крім того, на вимогу митного органу ПП "Дукат Плюс" надано лист виробника товаруS.r.l. від 26.01.2016№ 1, в якому останнім зазначається про допущену помилку: в найменуванні товару на маркуванні не вказаний сорт, з проханням вважати вірним найменування - ківі хавард ґатунок 2 (метелик).

На підстави викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за обраним методом. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, що надані позивачем основні документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових заявленої позивачем митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.

З урахуванням вищевказаного рішення судів попередніх інстанцій є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.