ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2018 року
Київ
справа №154/2002/16
адміністративне провадження №К/9901/16725/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області у складі судді Пікули Н.В. від 11 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Яворського І.О., Кухтея Р.В., Носа С.П. від 24 листопада 2016 року у справі №154/2002/16за позовом ОСОБА_3 до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Володимир - Волинського об'єднаного Управлінні Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії. Вказує, що він є пенсіонером та отримує пенсію призначену за пільговими умовами відповідно до Списку № 2 та обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вважає, що відповідачем не проведено перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 98, 99 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки з урахуванням його стажу та заробітної плати розмір пенсії мав би становити 4194 грн., а не такий як він отримує.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного від 24 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що органом пенсійного фонду України невірно проведено нарахування пенсії та протиправно відмовляється в проведенні перерахунку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Володимир - Волинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України і отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
та обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (1058-15)
(далі - Закон №1058-IV (1058-15)
).
З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з власним розміром пенсії, неодноразово звертався до Володимир-Волинського ОУПФ із заявами про проведення правильного, на його думку, обчислення пенсії, на що отримував листи про роз'яснення порядку обчислення пенсії та відсутності підстав для перерахунку.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи в позові, суди виходили з того, що органом Пенсійного фонду України пенсія позивача обчислена відповідно до вимог законодавства, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 98, 99 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-12.
Проте згідно п. 15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
( 1788-12 ) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статті 98 та 99 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулювали питання перерахунку раніше призначених пенсій та визначали заробіток, який враховується при перерахунку пенсій.
Отже, вказані статті Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
втратили чинність, а спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
№ 1058.
ВІдповідно до ч. 1, 2 ст. 43 Закону № 1058 перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Судами встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить 37 років 10 місяців 4 дні, пільговий стаж по Списку № 2 - 10 років 19 днів .
Відповідно до ч. 2 п.1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, та частини першої ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 .10.2008 року величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 . Таким чином коефіцієнт стажу становить 0,37833Х 1,35 = 0,51075 .
Згідно зі статтею 40 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Формула визначення заробітної плати зазначена в пункті 2 статті 40 Закону №1058-IV, а коефіцієнту страхового стажу - в статті 25 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (928-19)
установлено, що з 01 травня 2016 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає 1130 гривень, а з 1 грудня - 1208 гривень.
Для обчислення пенсії позивачу, заробітна плата УПФ взята за період з 01.03.1986 року по 28.02.1991 року (за 60 календарних місяців роботи обчисленого з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1197,91 грн.,
Заробітна плата для обчислення пенсії визначена наступним чином: 1197,91 грн. х 1,10108 = 1318,99 грн., де: 1,10108 - частка від ділення суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць у період роботи з 01.03.1986 року по 28.02.1991 року, визначених як співвідношення місячної заробітної плати до заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний місяць, на кількість місяців у вищезазначеному періоді; 1197,91 грн. - показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік.
Розрахунок пенсії: 1318,99 грн. х 0,51075 = 673,67 грн.
Основний розмір пенсії встановлено в мінімальному розмірі - 1130,00 грн.
Крім того, за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років розмір пенсії збільшено на 1 відсоток від розміру пенсії за віком (673,67 грн. х 12%).
Розмір пенсії станом на 01.05.2016 складає 1361,03 грн., де: 1130,00 грн. - мінімальний розмір пенсії; 80,84 грн. - доплата за понаднормовий стаж; 83,76 грн. - підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту населення" від 23.04.2012 № 327 (327-2012-п)
; 66,43 грн. - підвищення як дитині війни.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не подано жодних додаткових документів, підтверджуючих додатковий, крім врахованого, стаж чи заробітну плату.
Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 основними завданнями територіального органу Пенсійного фонду є призначення, ( перерахунок) і виплата пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Відтак, відповідач є спеціально уповноваженим органом державної влади, що здійснює обчислення та за наявності підстав проводить перерахунок пенсії, а тому суд не може керуватися розрахунками позивача розміру власної пенсії.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про правомірність обчислення пенсії позивача.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз,
Судді Верховного Суду