445/1090/20 Про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити дії - 16.09.2024 Прийняття

Короткий зміст позовних вимогУ червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області, правонаступником якої є Золочівська міська рада Львівської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов?язання вчинити дії.Позов мотивований тим, що 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Ясеновецької сільської ради про надання йому дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ясенівці Золочівського району Львівської області, яка примикає до присадибної ділянки його сина і якою багато років користується його родина, однак у місячний строк сільська рада дозволу або вмотивованої відмови у його наданні не надала.Вказував, що на його замовлення розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який підписано усіма суміжними землекористувачами, в тому числі Ясеновецькою сільською радою, на підставі якого проведено реєстрацію земельної ділянки площею 0,0287 га та присвоєно кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, після чого він подав до Ясеновецької сільської ради заяву про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки.Зазначав, що ОСОБА_3 також розробила проєкт землеустрою щодо відведення цієї самої земельної ділянки площею 0,0287 га. Рішенням Ясеновецької сільської ради від 12 червня 2020 року № 864 "Про затвердження проєкту землеустрою ОСОБА_3" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0287 га, та присвоєно кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 та передано їй у власність зазначену земельну ділянку. Вказував, що Ясеновецька сільська рада, ухваливши рішення про затвердження проєкту землеустрою та передання земельної ділянки у власність ОСОБА_3, і не ухваливши при цьому рішення по суті його звернення щодо затвердження проєкту землеустрою, грубо порушила норми земельного законодавства, а також його переважне право на отримання у власність спірної земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні. З наведених підстав, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення XXXVI сесії VII демократичного скликання Ясеновецької сільської ради від 12 червня 2020 року № 864 про затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0287 га, кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства; зобов`язати Золочівську міську раду затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, за адресою: с. Ясенівці, Золочівський район, Львівська область для передання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 .Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 липня 2023 року до участі у справі як правонаступника ОСОБА_5 залучено ОСОБА_6 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанційРішенням Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року позовні вимоги задоволено.Визнано незаконним та скасовано рішення ХХХУІ сесії VІІ демократичного скликання Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 12 червня 2020 року № 864 про затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0287 га, кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.Зобов`язано Золочівську міську раду Львівської області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181 за адресою: АДРЕСА_1, розробник -ФОП ОСОБА_7, для передання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 .Вирішено питання про розподіл судових витрат.Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 першим подав заяву про затвердження проєкту землеустрою на спірну земельну ділянку, тому він першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проєкту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність. При цьому заява позивача взагалі не була розглянута. Водночас відповідач затвердив проєкт землеустрою іншій особі, заява якої була зареєстрована пізніше за заяву ОСОБА_5 . Постановою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - Шала Р. М. задоволено частково.Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року в частині зобов`язання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, (згідно КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181 за адресою: с. Ясенівці, Золочівський район, Львівська область для передання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким цю позовну вимогу задоволено частково.Зобов`язано Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області розглянути на сесії міської ради питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, (згідно з КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, за адресою: с. Ясенівці, Золочівський район, Львівська область для передання цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_2, та прийняти за результатом розгляду відповідне рішення. В іншій частині рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року залишено без змін.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, задовольняючи позовну вимогу про зобов`язання Золочівської міської ради Львівської області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, за адресою: с. Ясенівці, Золочівський район, Львівська область для передання земельної ділянки у власність ОСОБА_5, суд першої інстанції не врахував, що Ясеновецька сільська рада не приймала рішення про відмову ОСОБА_5 в затвердженні проєкту землеустрою на спірну земельну ділянку, а тому апеляційний суд вважав, що для захисту порушених прав позивача слід зобов?язати відповідача розглянути на сесії міської ради питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, за адресою: с. Ясенівці, Золочівський район, Львівська область та передання її у власність правонаступнику ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та прийняти з цього питання рішення відповідно до компетенції, передбаченої статтею 118 ЗК України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) .В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.Оскільки позивач фактично оспорює майнове право ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка оскаржуваним рішенням сільської ради передана їй у власність, суди зробили висновок що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги03 листопада 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Шала Р. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Золочівського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року і постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі.Касаційна скарга мотивована тим, що спір щодо оскарження рішення про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передання її у власність і рішення про затвердження такого проєкту відноситься до адміністративної юрисдикції, оскільки допоки на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення щодо передання земельної ділянки у власність, особа не зареєструвала відповідне речове право на цю ділянку, за участі такого суб`єкта існує публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративного суду, крім випадку, якщо певне речове право на ту саму ділянку чи на її частину на момент прийняття вказаного рішення належить іншій особіПідставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 617/1315/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи інших учасників справи20 січня 2024 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.Відзив мотивований тим, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили доводи відповідачки щодо юрисдикції спору, врахували правові висновки Верховного Суду щодо визначення юрисдикції у подібних правовідносинах, та дійшли законного і обґрунтованого висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рух касаційної скарги та матеріалів справиУхвалою Верховного Суду від 30 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Золочівського районного суду Львівської області.Зупинено дію постанови Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року до закінчення касаційного провадження.15 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУЗгідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи24 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,02 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ясенівці, яку сесія сільської ради не розглянула по суті, рішення сільської ради щодо задоволення чи відмови в наданні ОСОБА_5 такого дозволу не приймалося. 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області лист-повідомлення про те, що відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України він замовив розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу сесією сільської ради та долучено копію договору на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.18 лютого 2020 року позивач звернувся до голови Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області із заявою про погодження меж земельної ділянки відповідно до проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та підписання акта погодження меж земельної ділянки.31 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області із заявою про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 0,0287 га для ведення особистого селянського господарства.З протоколу № 1 засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, сільського господарства, будівництва та екології Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області відомо, що комісія вирішила надати дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проєкту землеустрою на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,02 га на АДРЕСА_1 .Рішенням Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 05 лютого 2019 року № 434 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3" надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,03 га, на АДРЕСА_1 ; визначено розроблений проєкт землеустрою подати на затвердження сесії сільської ради.30 квітня 2020 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області про затвердження проєкту землеустрою на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0287 га, кадастровий номер 4621888500:01:001:0181 на АДРЕСА_2 .12 червня 2020 року Ясеновецька сільська рада Золочівського району Львівської області прийняла рішення № 864 "Про затвердження проєкту землеустрою ОСОБА_3", яким затвердила проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0287 га, кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства та передала у власність земельну ділянку площею 0,0287 га кадастровий номер 4621888500:01:001:0181 на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 .З протоколу ХХХVІ сесії VІІ демократичного скликання Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 12 червня 2020 року відомо, що на розгляд сесії було винесено питання про затвердження проєкту землеустрою на земельну ділянку площею 0,0287 га, кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 чи ОСОБА_10 . У протоколі зафіксовано, що сільський голова на сесії сільської ради озвучив, що на затвердження першою надійшла документація ОСОБА_10, другою - ОСОБА_3 . Голосували щодо ОСОБА_10 : за - 0; проти - 0; утрималися - 12. Депутат Кобелька М. П. у голосуванні участі не брав, рішення не прийняте. Голосували щодо ОСОБА_3 за - 11; проти - 0.Як видно з протоколу ХХХVІ сесії VІІ демократичного скликання Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 12 червня 2020 року, заява ОСОБА_5 про затвердження проєкту землеустрою на спірну земельну ділянку площею 0,0287 га в с. Ясенівці Золочівського району Львівської області, на сесії Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області розглядалася, однак, як вбачається з протоколу сесії, рішення про затвердження ОСОБА_5 проєкту землеустрою чи про відмову в його затвердженні сесія сільської ради не приймала. Тобто, сесія Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області не приймала рішення про відмову ОСОБА_5 в затвердженні проєкту землеустрою на спірну земельну ділянку площею 0,0287 га в с. Ясенівці Золочівського району Львівської області, таке рішення сільської ради відсутнє.

Мотиви, з яких виходить Верховний СудЄдиним аргументом касаційної скарги є те, що ця справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.Інших аргументів щодо незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями касаційна скарга не містить.Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів враховує таке.У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.У поданому до суду в порядку цивільного судочинства позові ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, просив визнати незаконним та скасувати рішення XXXVI сесії VII демократичного скликання Ясеновецької сільської ради Золочівського району Львівської області від 12 червня 2020 року № 864 про затвердження проєкту землеустрою та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0287 га, кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, на АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства та зобов`язати Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, (згідно з КВЦПЗ - А.01.03), кадастровий номер 4621888500:01:001:0181, за адресою: с. Ясенівці, Холочівський район, Львівська область для передання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 .Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядаютьу порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема,з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.У частині першій статті 1 ЦК України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.Разом з тим згідно з нормами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язанихз реалізацією публічної влади.Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язкуз виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.З результату аналізу наведених процесуальних норм випливає, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спорув публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, якщо одинз його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції або владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що маютьв основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається майнового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17 та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 314/1409/21.Водночас визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.Порівняльний аналіз указаних норм у сукупності дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування суто формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень).Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у користування або у власність подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.При цьому оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень поглинається спором про речове приватне право, яке могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування або виникнути в результаті реалізації рішення органу місцевого самоврядування, але захист такого права відбувається у порядку цивільного судочинства.З урахуванням викладеного розгляду в адміністративних судах підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.Тобто якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 442/7672/19.Зі змісту позовної заяви відомо, що предметом позову в цій справі, окрім оспорювання бездіяльності орану місцевого самоврядування щодо нерозгляду заяви ОСОБА_5 про затвердження проєкту землеустрою, є законність надання рішенням сільської ради від 12 червня 2020 року № 864 спірної земельної ділянки.Тому, незважаючи на відсутність у відповідачки зареєстрованих речових прав на спірну земельну ділянку, ця справа має приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.Оспорювання рішення органу місцевого самоврядування як суб`єкта владних повноважень поглинається спором про речове приватне право, яке могло належати особі до звернення до органу місцевого самоврядування або виникнути в результаті реалізації рішення органу місцевого самоврядування, і захист такого права відбувається у порядку цивільного судочинства.З урахуванням наведених норм процесуальних законів здійснення захисту цивільного права, як і встановлення його існування, не належить до компетенції адміністративного суду.З огляду на вказане суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно зазначив, що вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства.