2а-13258.1/12/0170/29 Про закриття провадження справи з підстав того, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства - 21.08.2013 Прийняття

від позивача (Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С"): не з'явився,

від позивача: ОСОБА_2,

від Прокурора АР Крим: не з'явився,

від Сакського міжрайонного прокурора: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В.) від 04.07.2013 у справі № 2а-13258.1/12/0170/29

за позовом Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" (а/я "ЮСТИ*С", м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97414)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Прокурора АР Крим (вул. Севастопольська, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна 34, м.Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання дій незаконними та спонукання до виконання певних дій, -

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2, члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С", ОСОБА_2 до Сакського міжрайонного прокурора, Прокурора Автономної Республіки Крим, - закрито в порядку пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (арк.с.82-85).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Громадська організація "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судове засідання, призначене на 21.08.2013 позивач (Громадська організація "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С") та відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач (Громадська організація "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С") та відповідачі викликались в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача (Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С") та відповідачів за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Громадська організація Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" та ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду АР Крим адміністративний позов до Сакського міжрайонного прокурора, Прокурора Автономної Республіки Крим про визнання дій відповідачів незаконними та зобов'язання відповідачів за заявою в порядку норм статей 4, 97 Кримінального процесуального кодексу України провести належні заходи юридичного реагування.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами оскаржуються дії відповідачів, пов'язані з нерозглядом в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством, заяви ОСОБА_2 стосовно вчинення злочину.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикція Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, а також дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , оскільки діяльність посадових осіб цих органів має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень частини другої статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Отже, розгляд заяв про злочин та порядок прийняття по ним рішень регулювався нормами Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) (в редакції 1960 року), зокрема, статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України, а тому всі скарги з приводу протиправності оскаржуваних дій повинні розглядатися в порядку Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

При цьому згідно положень статті 98 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції 1960 року) передбачено перелік осіб, а саме прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя, які можуть прийняти постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

У даному випадку прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя при прийнятті рішення не виконують функції суб'єкта владних повноважень, а приймають таке рішення як самостійні процесуальні особи на підставі та в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) .

Аналогічний статус також визначений за прокурором у зв'язку зі здійсненням нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства в порядку, визначеному статтею 227 Кримінально-процесуального кодексу України.

Таким чином, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя при розгляді ними заяв про злочин не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом заяв у відповідності до норм Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

Порядок оскарження дій прокурора в кримінальному провадженні був встановлений статтею 236 Кримінально-процесуального Кодексу України від 28.12.1960, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої скарги на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.

Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Тобто всі дії та бездіяльність відповідачів, пов'язані з їх кримінально-процесуальною діяльністю, можуть бути оскаржені виключно в порядку, визначеному Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

При викладених обставинах, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні відносини, які виникли між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочин підлягали розгляду в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) .

Адміністративний суд не має повноважень на здійснення перевірки чи містять викладені в зверненні обставини ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України (2341-14) та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.

Аналогічна правова позиція (у тому числі і щодо спорів стосовно бездіяльності під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочин) викладено у спільному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2011 № 334/8/13-11 (11.03.2011 № 259/0/4-11).

Згідно пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1.Апеляційну скаргу Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" в інтересах ОСОБА_2 члена Громадської організації "Наукове товариство студентів та аспірантів - юристів "ЮСТІ*С" на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 у справі № 2а-13258.1/12/0170/29 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 у справі № 2а-13258.1/12/0170/29 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.