243/687/23 Про визнання недійсним наказу Управління Держгеокадастру про передачу землі у власність, витребування земельної ділянки - 24.07.2024 Прийняття

позивач - Слов`янська окружна прокуратура Донецької області, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на цей час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Донецької обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у складі колегії суддів Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року Слов`янська окружна прокуратура Донецької області, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на цей час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Слов`янською окружною прокуратурою під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42021051720000003 від 06 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України виявлено факт порушення вимог ЗК України (2768-14) при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області протягом 2018 року у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області) від 05 вересня 2018 року № 2650-СГ ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Райгородської селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів площею 2,0 га та надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885.

На підставі вказаного наказу 18 вересня 2018 року державним реєстратором Слов`янської районної державної адміністрації Донецької області Булошник І. О. зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності № 28047778).

Водночас, вказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 05 вересня 2018 року № 2650-СГ видано з порушенням норм земельного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка, яка передана за цим наказом ОСОБА_1 поверненню на користь держави.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 320544826, ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2398-СГ отримала безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:11:000:0770) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності Райгородської селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів.

16 листопада 2016 року державним реєстратором за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану ділянку.

Надалі ОСОБА_1 25 травня 2017 року уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:11:000:0770 з ОСОБА_2 та 25 травня 2017 року приватним нотаріусом право власності ОСОБА_1 припинено, право власності ОСОБА_2 зареєстровано.

Таким чином, ОСОБА_1 у своєму клопотанні, яке зареєстроване в ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 22 серпня 2018 року за № К-4075/0/36-18, всупереч вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України під час звернення до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області приховала той факт, що раніше отримала безоплатно земельну ділянку та використала право на безоплатну приватизацію для ведення особистого селянського господарства та не повідомила про це орган Держгеокадастру.

Таким чином, ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885 (наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 05 вересня 2018 року № 2650-СГ) використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року № 2398-СГ).

Такі дії призвели до вибуття з державної власності земельної ділянки, кадастровий номер 1424256200:06:000:0885 сільськогосподарського призначення площею 2,0 га державної власності, що розташована на території Райгородської селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів (натепер Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що вказана земельна ділянка у подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу передана у приватну власність ОСОБА_2

12 листопада 2018 року приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 2018 року №4500 внесено відомості про вчинений правочин в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885 за ОСОБА_2 .

Виходячи з того, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області підлягає визнанню недійсним, то відсутні правові підстави для збереження цієї земельної ділянки у ОСОБА_2, який придбав вказану земельну ділянку у ОСОБА_1 .

З огляду на подальше відчуження незаконно переданого у приватну власність майна (земельної ділянки з Кадастровим номером 1424256200:06:000:0885), інтереси власника Миколаївської міської територіальної громади порушені, а спір щодо його витребування від нового власника підлягає вирішенню у судовому порядку.

Враховуючи викладене, наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 05 вересня 2018 року № 2650-СГ про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885 площею 2,0 га, підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885, що знаходиться за межами населених пунктів на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району, власником якої натепер є ОСОБА_2, - витребуванню у комунальну власність на користь Миколаївської міської територіальної громади.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 травня 2023 року у складі судді Хаустової Т. А. позовні вимоги Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь власника земельної ділянки відповідно до частини другої статті 83 Земельного Кодексу України - територіальної громади Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої на даний час виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885, що розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що набуваючи у власність спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 повторно скористалася своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності, а тому ГУ Держгеокадастру у Донецькій області допустило порушення вимог земельного законодавства, неправомірно видавши наказ від 05 вересня 2018 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885, а тому цей наказ є незаконним.

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 листопада 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В., відчужила вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 28883132 від 12 листопада 2018 року.

Підставою для застосування механізму, передбаченого статтею 388 ЦК України, є встановлення судом можливості витребувати майно у набувача, незалежно від заперечення про те, що він є добросовісним. Такою умовою є, поряд з іншим, доведення факту вибуття майна з володіння власника чи володіння особи, якій він передав майно, поза їхньої волі.

Звертаючись до органів Держгеокадастру за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_1 діяла неправомірно, неправдиво вказавши, що право на безоплатну приватизацію по вищезазначеному цільовому призначенню вона не використала. Надалі орган Держгеокадастру, видаючи наказ щодо надання дозволу на розроблення документації, її затвердження та передачу землі у власність, не перевірив обставин, необхідних для передачі землі у приватну власність громадян, та вчинив дії, які суперечать закону.

Таким чином, спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника.

Отримавши земельну ділянку на підставі завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 не набула права власності у передбаченому законом порядку, а тому не набув цього права і ОСОБА_2 як покупець за договором купівлі-продажу від 12 листопада 2018 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку Донецькою обласною прокуратурою, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої натепер виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої натепер виконує Миколаївська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 травня 2023 року повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що за правилами пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Апеляційна скарга підписана виконувачем обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторією .

Разом із тим до апеляційної скарги не додано доказів, які б підтверджували повноваження Ткачук Вікторії як виконувача обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури (копія відповідного розпорядчого документа, тощо).

За таких обставин за відсутності доказів, які б підтверджували повноваження Ткачук Вікторії як виконувача обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури, остання не має процесуального права на представництво, тому суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2023 року Донецька обласна прокуратураподала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що апеляційна скарга на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 травня

2023 року подана тапідписана не виконувачем обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури, а заступником керівника Донецької обласної прокуратури - Ткачук Вікторією, що прямо передбачено положеннями частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру". Відомості про те, що Ткачук Вікторія обіймає посаду заступника керівника Донецької обласної прокуратури є публічно доступними.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу, не пересвідчився чи має заступник керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторія процесуальну дієздатність та чи мала вона право підписувати подану апеляційну скаргу.

Провадження у суді касаційної інстанції

17 липня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

02 серпня 2023 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_4, у касаційному провадженні № 61-9838св23, на підставі службової записки секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Стрільчука В. А. та Фаловську І. М.

17 червня 2024 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду Стрільчука В. А., у касаційному провадженні № 61-9838св23, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О. та Фаловську І. М.

18 червня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 серпня 2016 року ОСОБА_1 подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (№ К-3797/0/5-16) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га сільськогосподарських угідь - рілля, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

07 листопада 2016 року ОСОБА_1 подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (№ К-4859/0/5-16) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів площею 2,0000 га ріллі (кадастровий номер 1424256200:11:000:0770).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області№ 1926-СГ від 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, безоплатно у власність на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовним розміром 2,0 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області№ 2398-СГ від 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:11:000:0770).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 січня 2023 року ОСОБА_1 16 листопада 2016 року на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11 листопада 2016 року за № 2398-СГ зареєструвала право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1424256200:11:000:0770).

25 травня 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2273, відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 1424256200:11:000:0770, що розташована за адресою: Донецька область, Слов`янський район, на території Райгородоцької селищної ради, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 січня 2023 року № 320544826.

26 червня 2018 року ОСОБА_1 подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (№ К-2960/0/36-18) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га сільськогосподарських угідь - ріллі, із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

22 серпня 2018 року ОСОБА_1 подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області (№ К-4075/0/36-18) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів загальною площею 2,0 га (кадастровим номер 1424256200:06:000:0885).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області№ 2056-СГ від 25 липня 2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, безоплатно у власність на території Райгородоцької селищної ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовним розміром 2,0 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 2650-СГ від 05 вересня 2018 року ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та повторно надано безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:06:000:0885).

18 вересня 2018 року ОСОБА_1 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області № 2650-СГ від 05 вересня 2018 року зареєструвала своє право власності на земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 1424256200:06:000:0885), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 січня 2023 року № 320545209.

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 листопада 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 4500, відчужила ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 1424256200:06:000:0885, що розташована за адресою: Донецька область, Слов`янський район, на території Райгородоцької селищної ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 січня 2023 року № 320545209.

Відповідно до наказу № 1 від 22 червня 2012 року ОСОБА_2 з 22 червня 2012 року приступив до виконання обов`язків голови фермерського господарства "Агросенс-13" (далі - ФГ "Агросенс-13").

Представником відповідача, ОСОБА_9, надано суду податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи ФГ "Агросенс-13" за 2022 рік, де в додатку № 1 до податкової декларації у відомостях про наявність земельних ділянок зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 1424256200:06:000:0885, а також надано журнал-ордер № 5А с.-г., відомість по рахунках на добрива, журнал-ордер № 5А с.-г., відомість по рахунках на паливо, журнал-ордер № 5А с.-г. та відомість по рахунках на виробничі запаси, використані ФГ "Агросенс-13" у своїй діяльності.

Під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42021051720000003, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 06 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України виявлено факт порушення вимог ЗК України (2768-14) при наданні ГУ Держгеокадастру у Донецькій області протягом 2018 року у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Беллє проти Франції" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 (va11p710-07) ).

Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, заступник керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторіяподала апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, виходив з того, що апеляційна скарга підписана виконувачем обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторією.Разом із тим до апеляційної скарги не додано доказів, які б підтверджували повноваження Ткачук Вікторії як виконувача обов`язків керівника Донецької обласної прокуратури (копія відповідного розпорядчого документа, тощо).

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із вказаним висновком апеляційного суду з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої, частиною другою статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України (254к/96-ВР) функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Право на подання процесуальних документів при реалізації конституційної функції представництва інтересів держави визначено статтею 24 Закону України "Про прокуратуру". Частиною третьою статті 24 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами, перелік посад яких зазначено у статті 15 цього Закону.

Крім того, межі повноважень прокурора передбачені статтею 56 ЦПК України, згідно з частиною третьою якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з інформацією, яка розміщена на офіційному веб-сайті Донецької обласної прокуратури, Ткачук Вікторія є заступником керівника Донецької обласної прокуратури та відповідно до положень статті 24 Закону України "Про прокуратуру" має повноваження на підписання, зокрема й апеляційної скарги.

Апеляційний суд, вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, викладеного вище не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про визнання апеляційної скарги не поданою та повернення її заявнику, оскільки апеляційна скарга була подана особою, яка відповідно до положень чинного законодавства має повноваження на підписання, зокрема апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 201/5677/22, провадження № 61-43св24.

Враховуючи викладене, у справі, яка переглядається, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, поданої заступником керівника Донецької обласної прокуратури Ткачук Вікторією не може вважатися законною та обґрунтованою.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.