826/7495/13-а Про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав порушення строків звернення з позовом до суду - 20.08.2013 Прийняття

Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" до Міністерства охорони здоров"я України, треті особи - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", Приватне акціонерне товариство "Біофарма", Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" про скасування в частині наказу №50 від 02.02.2009 року, -

У травні 2013 року позивач - Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом до Міністерства охорони здоров"я України, треті особи - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", Приватне акціонерне товариство "Біофарма", Закрите акціонерне товариство "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" про скасування в частині наказу №50 від 02.02.2009 року (v0050282-09) , в якому просив скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2009 року № 50 (v0050282-09) "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині внесення змін у реєстраційні матеріали лікарських засобів згідно переліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. На думку апелянта, зазначену ухвалу прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" - підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлений законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України (2747-15) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржено наказ Міністерства охорони здоров'я України № 50 від 02.02.2009 року.

Натомість із позовом до суду Відкрите акціонерне товариство "Київмедпрепарат" звернувся лише 21.05.2013 року (Вх. № 7495), тобто з порушенням строків звернення до суду.

Позивачем зазначено, що строк для оскарження рішення Міністерства охорони здоров'я України ним не пропущено з огляду на те, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише із постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2012 року, оскільки у випадку відсутності вказаного господарського спору та відсутності постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2012 року у справі № 29/158, у позивача не було б правових підстав, в розумінні ст. 2 КАС України (2747-15) , для звернення до адміністративного суду.

Проте з такими доводами позивача не можна погодитись з огляду на наступне.

Вирішальним для визначення початку перебігу строку позовної давності є час. коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Так, в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва зазначено, що 03.07.2013 року представник позивача надав пояснення та зазначив, що про оскаржуваний наказ позивач дізнався ще в 2009 році.

Обгрунтованими також є доводи відповідачів щодо того, що позивач міг дізнатися та фактично знав про оскаржуваний наказ з моменту винесення постанови Київським господарським апеляційним судом від 14.05.2012 року, адже відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Посилання позивача на подальше оскарження постанови в касаційному порядку не може братися до уваги, адже для визначення початку перебігу строку оскарження визначальним є визначення часу з якого позивач є обізнаним про порушення свого права.

Встановлення такого порушення рішенням суду (в тому числі й касаційною інстанцією) не передбачено нормам КАС України (2747-15) .

При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість постановлення ухвали судом першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 196, 199, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київмедпрепарат" - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.