370/1604/21 Про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди - 19.02.2024 Прийняття

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 08 квітня 2021 року мала відбутися позачергова сесія Київської обласної ради VIII скликання, яка була скликана за розпорядженням голови Київської обласної ради VIII скликання від 07 квітня 2021 року № 148.

Позивач ОСОБА_1 є депутатом Київської обласної ради VIII скликання, обраний до обласної ради від політичної партії "Європейська солідарність", який, виконуючи свій обов`язок, 08 квітня 2021 року також прибув на сесію Київської обласної ради.

До початку роботи позачергової сесії, близько 16:30 год в сесійній залі з`явився депутат Верховної Ради України ОСОБА_2, як позивачу здалось в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння та почав чіплятись до депутатів Київської обласної ради, використовуючи брутальну нецензурну лайку та безпідставні обвинувачення.

Зокрема ОСОБА_2 почав публічно та голосно ображати позивача, звинувачуючи його в крадіжці бюджетних коштів. Все це супроводжувалось брутальною нецензурною лайкою, безпідставними обвинуваченнями та погрозами.

Озвучені ОСОБА_2 звинувачення та образи почули всі присутні у залі. Крім того, це було знято на відео, розміщено в мережі Інтернет та розповсюджено в багатьох ЗМІ.

ОСОБА_2 є народним депутатом України VI, VII та IX скликання від ВО "Батьківщина" та головою Київської обласної організації ВО "Батьківщина" з червня 2010 року. Така поведінка відповідача є вкрай неприпустимою та такою, що порушує усі норми та принципи етики народного обранця.

Висловлювання ОСОБА_2, на думку позивача, є твердженням фактичних даних та умисним приниженням честі й гідності позивача, що виражене в непристойній формі.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 негативну інформацію, озвучену ОСОБА_2 08 квітня 2021 року в сесійній залі Київської обласної ради, а саме:

"Смотри, вы УКРАЛИ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги сейчас, дружище...";

"ОСОБА_1, ты животное, которое УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги из Киевского областного бюджета";

"Ты назначил туда руководителя, которого курируешь до сегодняшнего дня и УКРАЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) оттуда 15 миллионов гривен";

"Коррупционное животное МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика), коррупционное животное МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика), которое УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) из Киевской области МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги";

"Ты сегодня УКРАЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) у Киевской области деньги 15 миллионов гривен";

"Это животное УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) 15 миллионов гривен";

"А кто назначил эту ОСОБА_4, которая сегодня УКРАЛА (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) с Киевской области, и мы это докажем 15 миллионов гривен";

"Дружище, ты сегодня УКРАЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) из Киевской области 15 миллионов гривен МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика)";

- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати, викладену в усному зверненні до ОСОБА_1 в сесійній залі Київської обласної ради 08 квітня 2021 року, недостовірну інформацію у спосіб, ідентичний способу її поширення, шляхом зачитування резолютивної частини рішення у сесійній залі Київської обласної ради в присутності депутатів Київської обласної ради, перед наступною сесією Київської обласної ради (черговою або позачерговою), що буде скликатися після набрання рішенням законної сили;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, розподілити судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2022 року у складі судді Косенко А. В. позов задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 негативну інформацію, озвучену ОСОБА_2 08 квітня 2021 року в сесійній залі Київської обласної ради, а саме:

"Смотри, вы УКРАЛИ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги сейчас, дружище...";

"Это животное УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) 15 миллионов гривен";

Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати, викладену в усному зверненні до ОСОБА_1 в сесійній залі Київської обласної ради 08 квітня 2021 року, недостовірну інформацію у спосіб, ідентичний способу її поширення, шляхом зачитування резолютивної частини рішення у сесійній залі Київської обласної ради в присутності депутатів Київської обласної ради, перед наступною сесією Київської обласної ради (черговою або позачерговою), що буде скликатися після набрання рішенням законної сили.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 816 грн судового збору.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідач привселюдно звинуватив позивача у крадіжці із обласного бюджету п`ятнадцяти мільйонів гривень, що у свою чергу виключає віднесення слів ОСОБА_2 до оціночних суджень чи критичних зауважень.

Вказана інформація, на переконання суду першої інстанції, є такою, що може бути перевірена на предмет її правдивості, оскільки дії, про які заявляє відповідач підпадають під ознаки кримінально-караного діяння. При цьому, будь-які докази того, що стосовно позивача наявний вирок суду, який набрав законної сили, відсутні.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд врахував те, що поширена інформація має негативний характер, оскільки принижує честь, гідність позивача в громадській думці з точки зору додержання моралі, загальновизнаних правил співжиття, ганьбить його, оскільки спонукає до негативного ставлення до нього, як до людини, яка вчинила негативні дії, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 11 серпня 2022 року скасовано та ухвалено по справі нове судове рішення. В задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6 129 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач є депутатом Київської обласної ради VIII скликання, обраний до обласної ради від політичної партії "Європейська солідарність" і в силу зайняття зазначеної посади та відповідного суспільного інтересу до роботи органу місцевого самоуправління позивач є публічною особою та привертає до себе увагу громадськості. Тому позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Аналіз змісту оспорюваних позивачем висловлювань в їх загальному контексті свідчить про відсутність твердження про конкретні факти, конкретних осіб, конкретні обставини вчинення кримінально-караних діянь (час, спосіб, тощо) і вказує на те, що по суті в них викладені оціночні судження особи у виді критичної оцінки автором висловлювань суспільно-громадської діяльності позивача. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають.

Образлива форма висловлювання не перешкоджає віднесенню його до оціночного судження, а отже образливі висловлювання не можуть бути спростовані за позовом про спростування недостовірної інформації згідно із статтею 277 ЦПК України і, як наслідок, відшкодована моральна шкода за таким позовом, що узгоджується із усталеною судовою практикою у справах з подібними правовідносинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Макарівського районного суду Київської області.

24 березня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 727/8388/17, від 23 грудня 2021 року у справі № 398/3086/19, від 04 травня 2022 року у справі № 757/58351/19-ц та інших.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що висловлювання ОСОБА_2 містить ознаки фактичного твердження та є фактичними твердженнями, а також умисним приниженням честі й гідності позивача. Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив висновок експерта українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України від 31 травня 2021 року № 056/125 та не розглянув позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Доводи інших учасників справи

У січні 2023 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу в якому просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що 08 квітня 2021 року мала відбутися позачергова сесія Київської обласної ради, яка була скликана за розпорядженням голови Київської обласної ради від 07 квітня 2021 року № 148 та яка не відбулась. За розкладом позачергова сесія мала розпочатись о 15:30 год, проте довго не відкривалась головою ради. Водночас, близько 16:30 год в сесійній залі з`явився депутат Верховної Ради України ОСОБА_2 та почав публічно та голосно ображати позивача.

Так, ОСОБА_2 кричав: "Ты юрист ПЛОХОЙ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) изначально...";

ОСОБА_1 : "Вы уже начинаете оскорблять, давайте мы не будем";

ОСОБА_2 : "Я тебя оскорблять начинаю, а не БИТЬ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика), понимаешь? Если б я хотел тебя ИЗБИТЬ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика), я б тебя ИЗБИЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика). А пока, я тебя просто оскорбляю как юриста;

ОСОБА_1 : "Давайте не будем общаться";

ОСОБА_2 : " Смотри, Вы УКРАЛИ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги сейчас, дружище...";

ОСОБА_1 : "Нет, я не хочу даже с Вами общаться";

ОСОБА_2 : " Почему?";

ОСОБА_1 : " Потому что Вы говорите не правду";

ОСОБА_2 : "Ты со мной не хочешь общаться?";

ОСОБА_1 : " Да";

ОСОБА_2 : "Так не общайся";

ОСОБА_1 : " Ну и не общаюсь";

ОСОБА_2 : "Вообще не общайся!";

ОСОБА_1 : "Вообще не общаюсь";

ОСОБА_2 : "ОСОБА_1, ты животное, которое УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги из Киевского областного бюджета";

ОСОБА_1 " Я уже, да? Находясь в оппозиции, да?";

ОСОБА_2 : "Да конечно, конечно. Ты назначил туда руководителя, которого курируешь до сегодняшнего дня и УКРАЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) оттуда 15 миллионов гривен. Дружище, мы это раскопаем и тебя, животное, посадим тоже в тюрьму";

ОСОБА_1 : "Занимайтесь, все в Ваших руках";

ОСОБА_2 : "Слушай, если бы в моих руках все было, я б тебя просто ИЗБИЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) сейчас. А так, мне приходиться тебе говорить, что ты животное, которое коррупционное МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика)";

ОСОБА_1 : " Вы все сказали? Я с Вами не хочу даже общаться!";

ОСОБА_2 : "Коррупционное животное МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика), коррупционное животное МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика), которое УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) из Киевской области МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) деньги. Слушай, ОСОБА_1";

ОСОБА_1 : " Я Вас услышал что Вы сказали. Я не согласен с Вами. Что дальше?";

ОСОБА_2 : "Слушай, ОСОБА_1, ты животное, ты согласен со мной?";

ОСОБА_1 : " Я не согласен с Вами...";

ОСОБА_2 : " Ты животное МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика)... ты животное, просто коррупционное животное. Ты сегодня УКРАЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) у Киевской области деньги 15 миллионов гривен";

ОСОБА_1 : " Я с Вами не согласен!";

ОСОБА_2 : "Слушай дружище";

ОСОБА_1 : " Я Вам не дружище! Мы с Вами не друзья";

ОСОБА_2 : "Это животное (показує на Позивача) УКРАЛО (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) 15 миллионов гривен. Не так было?";

ОСОБА_1 : " Нет!";

ОСОБА_2 : "А кто назначил эту ОСОБА_4, которая сегодня УКРАЛА (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) с Киевской области, и мы это докажем 15 миллионов гривен";

ОСОБА_1 : " Все в Ваших руках";

ОСОБА_2 : "Дружище, ты сегодня УКРАЛ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика) из Киевской области 15 миллионов гривен МЛЯ (слово синонім, в оригіналі нецензурна лексика)";

Озвучене ОСОБА_2 почули присутні у залі. Крім того, це було знято на відео, розміщено в мережі Інтернет та розповсюджено в багатьох ЗМІ.

Висловлювання ОСОБА_3 у відеоматеріалах, оприлюднених в мережі YouTube (режим доступу ІНФОРМАЦІЯ_1 - далі відеоматеріал), містять негативну інформацію про позивача.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною четвертою статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила; спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Закон України "Про інформацію" (2657-12) визначає оціночні судження як висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Таким чином, оціночними судженнями фактично є висновок особи про ту чи іншу подію, ситуацію або особу, який не містить фактичних тверджень. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року в справі № 757/9133/18-ц.

Слід зазначити, що норма частини першої статті 30 Закону України "Про інформацію", яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема стаття 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

У справі № 727/6371/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації вказав, зокрема, таке. Позивачі, будучи політиками, беззаперечно усвідомлювали, що знаходяться під прискіпливою увагою суспільства і, розповсюджуючи інформацію (пости) в соціальних мережах, повинні були розуміти, що кожне їх слово буде викликати обговорення в суспільстві. Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами доказів, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що оспорювана позивачами інформація містить оціночні судження певних фактів, які мали місце, і стосуються суспільного інтересу - діяльності політичних діячів, рівень критики яких є значно ширшим, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації.

У справі № 368/655/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації, зазначив, зокрема, таке. Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Отже, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є депутатом Київської обласної ради VIII скликання, обраний до обласної ради від політичної партії "Європейська солідарність", який виконуючи свій обов`язок 08 квітня 2021 року прибув на сесію Київської обласної ради. В силу зайняття зазначеної посади та відповідного суспільного інтересу до роботи органу місцевого самоуправління позивач є публічною особою та привертає до себе увагу громадськості та інших публічних осіб. Тому позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.

Образлива форма висловлювання не перешкоджає віднесенню його до оціночного судження, а вживання нецензурної лексики в громадському місці може свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, проте образливі висловлювання не можуть бути спростовані за позовом про спростування недостовірної інформації.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 541/349/20.

На підтвердження позовних вимог позивач надав висновок експерта від 31 травня 2021 року за № 056/125, у якому експерт дійшов висновку, що оспорюванні висловлювання ОСОБА_2 містять негативну інформацію про ОСОБА_1, виражену у формі фактологічних тверджень.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Суди попередніх інстанцій встановили, що основний мотив експертного висновку зводиться до того, що спірна інформація є негативною. Крім того, експерт зробив висновок про те, що спірна інформація є фактичним твердженням згідно з логіко-змістовним аналізом висловлювань, які мають стверджувальний характер.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що аналіз змісту оспорюваних позивачем висловлювань в їх загальному контексті свідчить про відсутність твердження про конкретні факти, конкретних осіб, конкретні обставини вчинення кримінально-караних діянь (час, спосіб, тощо) і вказує на те, що по суті в них викладені оціночні судження особи у виді критичної оцінки автором висловлювань суспільно-громадської діяльності позивача. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають. Тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 727/8388/17, від 23 грудня 2021 року у справі № 398/3086/19, від 04 травня 2022 року у справі № 757/58351/19-ц та інших є безпідставними, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.