752/5040/19 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку - 14.02.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року у складі судді Хоменко В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року у складі колегії суддів:

Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Воловиченко В. В., в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку по

АДРЕСА_1 від 07 грудня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В. В., за умовами якого ОСОБА_2 придбав зазначене нерухоме майно, та витребувати вказані будинок і земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0069 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь, скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Воловиченка В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на вказане нерухоме майно.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року відкрито провадження у цій справі. Призначено підготовче судове засідання

на 23 травня 2019 року о 15 год 00 хв. У підготовче судове засідання викликано учасників справи.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:79:142:0069, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_1 ; заборонено будь-які дії щодо житлового будинку

АДРЕСА_1, зокрема, здійснювати його реконструкцію чи знесення.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року підготовче провадження у справі закрито. Призначено судовий розгляд у справі на 11 квітня 2023 року о 14 год 00 хв.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Воловиченко В. В., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2019 року у справі

Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, призначеного на 11 квітня 2023 року на 14 год 00 хв, шляхом поштового направлення ухвали суду першої інстанції про закінчення підготовчого засідання, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Ухвала районного суду про закінчення підготовчого засідання направлялась на електронну адресу позивача,

що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Судове засідання було відкладено на 08 червня 2023 року на 14 год 30 хв, про що позивач був завчасно повідомлений судовою повісткою шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. Крім того, судова повістка направлялась позивачу на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. 08 червня 2023 року належним чином повідомлений позивач у судове засідання до суду першої інстанції не з`явився. Таким чином, 08 червня 2023 року належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

Отже, суд першої інстанції, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 повторно не з`явився у судове засідання, ним не надано заяви про розгляд справи за його відсутності, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки конверт з копією ухвали суду першої інстанції від 29 листопада 2022 року, якою справу призначено до розгляду на 11 квітня 2023 року, направленою позивачу, повернуто до районного суду з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою", як і судова повістка, направлена на адресу ОСОБА_1 з викликом в судове засідання

на 08 червня 2023 року, містить аналогічну відмітку працівника акціонерного товариства "Укрпошта" - "адресат відсутній за вказаною адресою", то зазначені документи вважаються врученими позивачу відповідно до вимог пункту 3

частини восьмої статті 128 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що електронна адреса колишніх представників позивача - адвокатського об`єднання "Алтекса" є недоступною для ОСОБА_1

з 30 грудня 2022 року, безпідставні, оскільки апеляційний суд дійшов до висновку про те, що відповідно до частини четвертої статті 64 ЦПК України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. При цьому у справі відсутні докази звернення позивача з відповідною заявою до суду впродовж п`яти місяців з дня повідомлення 30 грудня 2022 року адвокатським об`єднанням позивача про припинення договору про надання правової допомоги до залишення позову без розгляду 08 червня 2023 року, що свідчить про неналежне виконання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, зважаючи на перевірені апеляційним судом обставини

повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи засобами поштового зв`язку і те, що у силу вимог пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він вважається таким, що отримав судову повістку про призначення районним судом судового засідання на 08 червня 2023 року і копію ухвали про призначення судового засідання на 11 квітня 2023 року. Посилання позивача в апеляційній скарзі на неналежне повідомлення судом на електронну адресу, яка йому не належить, не впливають на правильні висновки суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки таке повідомлення про судове засідання було додатковим.

Позивач не позбавлений можливості повторно звернутися з позовом до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 752/5040/19 з Голосіївського районного суду м. Києва.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди у порушення вимог ЦПК України (1618-15) не звернули уваги на те, що у справі відсутні належні та допустимі докази, якими підтверджується факт отримання позивачем судових повісток про виклик до суду першої інстанції у судові засідання, призначені на 11 квітня 2023 року

та 08 червня 2023 року. До суду повернулися конверти, які були направлені позивачу з відмітками про невручення. Апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивачем не подавалася до суду заява про отримання судової повістки в електронному форматі за допомогою SMS-повідомлення.

Ураховуючи викладене, судом першої інстанції не було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи, а отже, ухвала районного суду про залишення позову без розгляду винесена з порушеннями вимог процесуального законодавства. Відсутні докази здійснення позивачем своїх процесуальних прав недобросовісно, відмови ним від своїх вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд

і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини другої цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи

(частина друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої, пункту 2 частини 7, пункту 4 частини восьмої

статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених положень процесуального закону повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду:

від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956 св 22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264 св23).

Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (див.: постанову Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140 св 21)).

Судом установлено, що ОСОБА_1 у позовній заяві, яка подана його представником, зазначено відомості щодо позивача та його представника, у тому числі адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2, а також загальну для обох електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_1

До позовної заяви додано копію договору про надання правової

допомоги № 199/01-2019, укладеного 18 січня 2019 року між ОСОБА_1

та адвокатським об`єднанням "Романцова, Бончева і партнери", згідно з пунктом 8 якого адреса електронної пошти об`єднання - advokat@rbp.gmail.com, адреса електронної пошти клієнта - не зазначена (а.с. 2-25, т. 1).

У подальшому у процесуальних документах, поданих до суду першої інстанції

від імені представників позивача, вказувалась інша адреса електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2

Листом від 17 квітня 2019 року суд першої інстанції повідомив, що з 17 квітня

2019 року адвокатське об`єднання "Романцова, Бончева і партнери" перейменовано в адвокатське об`єднання "Алтекса" (а.с. 57, т. 1).

Районним судом направлено копію ухвали від 29 листопада 2022 року про закриття підготовчого засідання у справі та призначення судового розгляду

на 11 квітня 2023 року супровідним листом від 01 грудня 2022 року на поштові та електронні адреси учасників справи, у тому числі позивачу на поштову адресу:

АДРЕСА_2 та електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39, т. 4).

Згідно з довідкою Голосіївського районного суду м. Києва про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Ухвала одноособова"

від 29 листопада 2022 року по справі № 752/5040/19 було надіслано 01 грудня

2022 року одержувачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до довідки про причини повернення/досилання конверт з копією ухвали, направленої на адресу ОСОБА_1, а саме АДРЕСА_2, повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 51, т. 1).

Згідно з довідкою Голосіївського районного суду м. Києва, складеною секретарем судового засідання, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх сторін, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, розгляд справи призначено на 08 червня

2023 року, про що учасників справи повідомлено судовими повістками

від 11 квітня 2023 року, направленими на їх поштові та електронні адреси,

у тому числі позивача, а саме АДРЕСА_2, та електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 55-57, т. 4).

Відповідно до довідки Голосіївського районного суду м. Києва про доставку електронного листа документ в електронному вигляді "Повістка про виклик у цивільній справі" від 11 квітня 2023 року у справі № 752/5040/19 було надіслано

11 квітня 2023 року одержувачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт з судовою повісткою, направлений на адресу ОСОБА_1, повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 70, т. 4).

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Тлумачення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду:

від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507 цс 18),

від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109 гс 19).

Ураховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з його повторною неявкою у судове засідання до суду першої інстанції, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, та відсутності заяв про розгляд справи у його відсутності.

Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що конверт з копією ухвали суду першої інстанції від 29 листопада 2022 року, якою справу призначено до розгляду на 11 квітня 2023 року, направленою позивачу, повернуто до районного суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", як і судова повістка, направлена на адресу ОСОБА_1 з викликом в судове засідання

на 08 червня 2023 року, містить аналогічну відмітку працівника акціонерного товариства "Укрпошта" "адресат відсутній за вказаною адресою", таким чином, вищезазначені документи вважаються врученими позивачу згідно з вимогами пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України. Отже, позивача повідомлено про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджується належними доказами. Вказані висновки судів спростовують доводи касаційної скарги у відповідній частині про неповідомлення позивача про судові засідання.

Посилання касаційної скарги про те, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що позивачем не подавалася до суду заява про отримання судової повістки в електронному форматі за допомогою SMS-повідомлення, на увагу не заслуговують, оскільки постанова апеляційного суду не була мотивована тим, що позивача повідомлено про судові засідання судом першої інстанції шляхом направлення SMS-повідомлення, апеляційний суд підтримав висновок районного суду про те, що повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання відбулось шляхом направлення останньому судової повістки засобом поштового зв`язку.

Верховний Суд зауважує, що саме позивач, як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений

у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції

Ураховуючи наведене, можна дійти висновку, що суд першої інстанції вжив заходів з використанням передбачених нормами ЦПК України (1618-15) процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою,

з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114 заі 23)).

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До подібних правових висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов у постанові від 10 січня 2024 року у справі

№ 280/3193/23 (провадження № К/990/29336/23) про те, що особа, яка подає позов, скаргу, повинна діяти добросовісно, не зловживати процесуальним правом.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.