752/13542/20 Про розірвання шлюбного договору - 22.12.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Прилепа Руслан Анатолійович, на постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбного договору.

2. Позов обґрунтований, тим що з 14 лютого 2009 року до 30 травня

2019 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. 13 лютого 2009 року між ними укладено шлюбний договір, згідно з яким позивач зобов`язався щомісячно виплачувати аліменти на утримання непрацездатної дружини по

3 500 грн до зняття інвалідності або до моменту появи у неї доходів від підприємницької діяльності або будь-яких інших видів доходів.

3. У 2014 році у зв`язку з анексією Автономної Республіки Крим

(далі - АРК), він втратив роботу, закрив приватне підприємство та переїхав до м. Києва. Зараз є непрацюючим пенсіонером та через пенсійний вік не може працевлаштуватися в м. Києві, пенсії та будь-яких інших доходів на території України не отримує. Сплата аліментів у розмірі 3 500 грн на користь відповідачки ставить його у надзвичайно невигідне матеріальне становище,

а тому він не має можливості виконувати шлюбний договір.

4. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд розірвати шлюбний договір від 13 лютого 2009 року, укладений між ним та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округа Литвиненко Т. В., про що зроблено реєстраційний запис в реєстрі за № 358.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня

2022 року позов задоволено. Розірвано шлюбний договір, укладений

13 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округа Литвиненко Т. В., про що зроблено реєстраційний запис в реєстрі за № 358.

6. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що

із 2014 року позивач вимушено не може проживати на території АРК, наразі на території України не отримує пенсії та будь-яких інших доходів не має, відповідно перебуває у скрутному матеріальному стані, що є істотною обставиною за наявності якої, укладений ним 13 лютого 2009 року

з ОСОБА_2 шлюбний договір може бути розірваний.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Сердюк Ю. А., задоволено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.

8. Апеляційний суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що надані позивачем документи не є належними та достатніми доказами на підтвердження його скрутного матеріального становища. Крім того,

в матеріалах справи відсутні відомості, що позивач звертався до відповідачки з вимогою зміни, розірвання або відмови від шлюбного договору, як це передбачено умовами договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Прилепа Р. А., просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

10. 29 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Прилепа Р. А. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2023 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. У серпні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник вказує порушення апеляційним судом норм процесуального права, що виявилось

у встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

13. Вважає, що висновки апеляційного суду ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами, що є порушенням частини шостої статті 81 ЦПК України, а обставини отримання позивачем доходу апеляційний суд встановив виключно із факту перебування його

у складі добровольчих формувань територіальних громад, тобто на підставі недопустимих доказів, проте не взяв до уваги усі інші надані докази.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи встановлені судами

14. 13 лютого 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюбний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Литвиненко Т. В., зареєстрований в реєстрі за № 358.

15. Відповідно до пункту 4.2. шлюбного договору подружжя домовились про те, що у разі розірвання шлюбу чоловік зобов`язується щомісячно виплачувати аліменти на утримання непрацездатної дружини по 3 500 грн до зняття інвалідності або до моменту появи у неї доходів від підприємницької діяльності або будь-яких інших видів доходів.

16. Згідно з пунктом 6.2. шлюбного договору подружжя стверджувало, що

у момент укладення договору вони усвідомлювали значення своїх дій і могли керувати ними, розуміли природу цього правочину, свої права та обов`язки за договором, при укладанні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними, договір укладено ними у відповідності зі справжньою їх волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску.

17. Також сторонами зазначено про те, що договір укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких для подружжя обставин.

18. Пунктом 6.4. зазначеного договору передбачено, що за згодою сторін зміни та доповнення до нього вносяться шляхом укладення додаткового правочину, посвідченого нотаріально. Таким же шляхом договір може бути розірвано. За відсутності домовленості (згоди) питання вирішуються

в судовому порядку. Шлюбний договір укладається на необмежений строк

і може бути припинений в день подання до нотаріуса спільної заяви подружжя про відмову від нього, або за рішенням суду на підставах, які мають суттєве значення. Подружжя домовились, що підставою для розірвання шлюбного договору також може бути банкрутство, каліцтво одного із подружжя, знищення майна. У випадку виникнення спору цей шлюбний договір може бути змінений або розірваний на вимогу одного із подружжя в судовому порядку.

19. 14 лютого 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який було розірвано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2019 року, що набрало законної сили 06 листопада 2019 року.

20. Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики від 12 квітня

2014 року № 169 ОСОБА_1, який зареєстрований в АРК, прибув на тимчасове проживання до м. Києва, його заява була зареєстрована в журналі обліку 12 квітня 2014 року за № 817.

21. Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 20 листопада 2014 року видало довідку № 300200510, якою підтверджено взяття на облік

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, переміщеного з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за адресою - АДРЕСА_1 .

22. Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України

в місті Києві від 26 жовтня 2021 року № 430 ОСОБА_1 не перебуває на обліку у відділі обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та пенсію згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" (1058-15) не отримує.

23. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків

від 27 жовтня 2021 року № 17-01/ш/26-15-50-04-24, у ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, у період з 1 кварталу 2015 року до 2 кварталу 2021 року доходи відсутні.

24. ОСОБА_2 1960 року народження є особою з інвалідністю другої групи безстроково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

26. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі після її перегляду в апеляційному порядку

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

28. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Як на підставу позовних вимог про розірвання шлюбного договору

від 13 лютого 2009 року ОСОБА_1 посилався на те, що на час укладення договору він працював, та мав можливість надавати допомогу дружині, проте зараз його матеріальне становище змінилось, він не має доходів та після розірвання шлюбу він не має змоги сплачувати їй аліменти, та цей обов`язок, закріплений в договорі ставить його у вкрай невигідне матеріальне становище.

30. Відповідно до частини першої статті 92 СК України (тут і далі, у редакції на час укладення шлюбного договору) шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

31. Згідно зі статтею 93 СК України шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов`язки. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов`язки подружжя як батьків. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. За шлюбним договором не може передаватися

у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

32. Відповідно до статті 96 СК України у шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов`язків. У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

33. Згідно зі статтею 102 СК України на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

34. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

35. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

36. Апеляційний суд, дослідивши належним чином надані позивачем докази, а саме довідку Департаменту соціальної політики від 12 квітня

2014 року № 169, довідку Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 20 листопада

2014 року № 300200510, довідку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 26 жовтня 2021 року № 430, відомостей

з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 27 жовтня 2021 року

№ 17-01/ш/26-15-50-04-24, дійшов обґрунтованого висновку, що вказані документи не є достатніми доказами підтвердження наявності підстав для розірвання шлюбного договору, зокрема не підтверджують неможливості виконання позивачем його умов.

37. При цьому апеляційним судом зазначено, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження розміру його доходів, наявності у нього прав на рухоме та нерухоме майно, з яких можливо було б встановити, що станом на момент звернення до суду він не мав реальної можливості виконувати умови шлюбного договору та сплачувати аліменти на утримання

ОСОБА_1 у визначеному договором розмірі.

38. Суд апеляційної інстанції вмотивовано відхилив доводи позивача про відсутність у нього будь-яких доходів починаючи з 2014 року після переміщення з тимчасово окупованої території АР Крим, оскільки позивач не пояснив, у який спосіб протягом дев`яти років забезпечує себе матеріально, оплачує комунальні послуги та/або орендує житло тощо.

39. Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши докази у справі, надавши їм правову оцінку в межах своєї компетенції, правильно застосувавши норми матеріального права, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

40. Доводи касаційної скарги про те, що висновки апеляційного суду ґрунтуються виключно на припущеннях, є необґрунтованими з огляду на викладені апеляційним судом мотиви в оскаржуваній постанові, з якими погоджується Верховний Суд.

41. При цьому Верховний Суд звертає увагу, що виходячи із принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) саме позивач в передбаченому процесуальним законом порядку мав надати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження наявності підстав для розірвання шлюбного договору.

42. Апеляційним судом надано оцінку наявним в справі доказами відповідно до положень статті 89 ЦПК України, а доводи касаційної скарги які спрямовані на необхідність переоцінки доказів у справі, як і дослідження нових доказів, виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.

43. У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

44. Оскаржуване судове рішення є достатньо вмотивованим та містить висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

45. Крім того за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у липні 2019 року ОСОБА_1 звертався до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбного договору недійсним, посилаючись на те, що цей договір ставить його у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Однак рішенням Голосіївського районного суду м. Києва

від 06 лютого 2020 року в справі № 752/14535/19, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. При цьому суд констатував, що доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача матеріали справи не містять, як і не містять доказів на підтвердження того, що правочин було вчинено під впливом тяжкої для нього обставини чи на вкрай невигідних умовах.

46. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржуване судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або

із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

47. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.