824/58/22 Про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду - 21.12.2023 Прийняття

заявник - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",

заінтересована особа - ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у складі судді Лапчевської О. Ф. у справі за заявою директора Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Олега Дорошенка про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 листопада 2021 року у справі

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У червні 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулося до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України

(далі - МКАС при ТПП України) від 18 листопада 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року в задоволенні заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 листопада 2021 року відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу

ДП "НАЕК "Енергоатом" залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року - без змін.

Додатковою постановою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року стягнено

з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, у сумі 200,00 (двісті) євро.

Надходження заяви про відшкодування витрат на правову допомогу

15 серпня 2022 року представник IEC Indystrie Export GmbН (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. подав до Київського апеляційного суду заяву, у якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених IEC Indystrie Export GmbН (Німеччина) на професійну правничу (правову) допомогу, в сумі 400,00 євро.

Заява мотивована тим, що у зв`язку з наданням Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Копусь і Муляр" (далі - Адвокатське об`єднання) консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзиву щодо заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 18 листопада 2021 року, участю у судовому засіданні у цій справі, підготовкою та поданням цієї заяви,

IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 400,00 євро.

Аргументи інших учасників справи

Заперечуючи щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, представник ДП "НАЕК "Енергоатом" - Костянтин Гвоздицький подав клопотання, у якому просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат у сумі 400,00 євро на професійну правничу допомогу; а в разі задоволення судом вимог щодо стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) витрат на професійну правничу допомогу - зменшити їх розмір.

Клопотання мотивоване тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є недоведеним документально; вказані витрати не відповідають складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, часу, витраченому на надання цих послуг, та є неспівмірними ні з ціною позову, ні з розміром коштів, стягнених рішенням МКАС, оскільки справа стосується не прийняття рішення по суті, а лише перевірки підстав можливості визнання рішення.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Додатковим рішенням Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року

з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) стягнено витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, у сумі 400,00 євро.

Виходячи з того, що зазначені у заяві IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 400,00 євро є співрозмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані витрати піддягають стягненню з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина).

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із додатковим рішенням Київського апеляційного суду від

19 червня 2023 року, директор ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" ДП "НАЕК "Енергоатом" - Олег Дорошенко, 18 липня 2023 року через засоби поштового зв?язку подав для розгляду

в апеляційному порядку до Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати додаткове рішення Київського апеляційного суду від 19 червня

2023 року та увалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 400,00 євро.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не взяв до уваги висновки, наведені

у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії";

не врахував критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи і фінансового стану обох сторін. Заявник вказує, що ця справа є доволі простою і не потребує значних зусиль. Представник стягувача детально не розписав, що входить у підготовку та подання заяви, який саме спектр робіт і послуг, немає детального опису робіт і послуг, що були надані стягувачу, а також їх вартості, що унеможливлює їх об?єктивне дослідження. Заявник також звертає увагу суду на незадовільний стан ДП "НАЕК "Енергоатом" у зв?язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, унаслідок чого атомні станції працюють в екстремальних умовах, а Запорізька АЕС повністю зупинена та перебуває в окупації агресора. ДП "НАЕК "Енергоатом" втратило значні виробничі потужності, що вкрай негативно вплинуло на його фінансовий стан.

Аргументи інших учасників справи

21 серпня 2023 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року - без змін, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням усіх фактичних обставин справи. Стягувач довів реальність понесених витрат на правову допомогу шляхом надання відповідного договору про правову допомогу, додаткової угоди, інвойсу, виписки з банківського рахунка, а також детального опису робіт (наданих послуг) безпосередньо в самій заяві про відшкодування витрат на правову допомогу.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду, як суду першої інстанції та рух матеріалів справи

19 липня 2023 року апеляційна скарга надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року у справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.

17 серпня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позиція осіб, які брали участь у розгляді справи

Представник ДП "НАЕК "Енергоатом" Мітічкін А. С. у судовому засіданні підтримав аргументи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) буду належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з?явився, поважності причини відсутності суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,

з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статі 372 ЦПК України (1618-15) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у відзиві на апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення

з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно

з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин

є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України (254к/96-ВР) та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються

в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній

розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі

№ 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У серпні 2022 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просив покласти на ДП "НАЕК "Енергоатом" витрати на правову допомогу, пов`язані

з розглядом справи.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції, представник заявника надав:

- договір про надання правової допомоги від 30 березня 2021 року

№ KMLF/20/2021, укладений між IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) та АО "ЮФ "Копусь і Муляр" в особі керуючого партнера Муляра Є. Г., за умовами якого виконавець зобов`язався здійснювати представництво клієнта в його спільному спорі з ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо стягнення з нього суми основного боргу та 3 % річних за контрактом від 21 грудня 2018 року № 53-129-01-18-01703,

з повним обсягом процесуальних прав сторони у спорі (позивача) та повноважень, передбачених договором;

- додаткову угоду від 01 серпня 2022 року № 2 до договору про надання правової допомоги від 30 березня 2021 року № KMLF/20/2021, укладеного між IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) та АО "ЮФ "Копусь і Муляр" в особі керуючого партнера Муляра Є. Г., за якою в порядку та на умовах, визначених договором, клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво клієнта в Київському апеляційному суді під час розгляду заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті від 18 листопада 2021 року

у справі № 87/2021. Загальна сума додаткової угоди (сума гонорару Адвокатського об`єднання) становить 400,00 євро, які клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню протягом 3 робочих днів з дати укладення цієї додаткової угоди;

- банківську виписку за період з 14 серпня 2022 року до 15 серпня 2022 року, відповідно до якої загальна сума в розмірі 864,69 євро, до якої увійшла сума

у розмірі 400,00 євро, була сплачена IEC Industrie Export GmbH Адвокатському об`єднанню "ЮФ "Копусь і Муляр" згідно з рахунком від 08 серпня 2022 року

№ 20/2021/5 на суму 400,00 євро.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що

з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;

3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України (1618-15) законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі

№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Київський апеляційний суд взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом IEC Industrie Export GmbH(Німеччина) послуг, оцінивши співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, обґрунтовано вважав, що заявлена представником IEC Industrie Export GmbH сума в розмірі 400,00 євро є співмірною із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом" у сумі 400,00 євро відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, співмірності обставинам справи з урахуванням її складності та необхідних процесуальних дій сторони.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення

з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року - без змін, оскільки підстав для його скасування або зміни немає.