ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 758/5591/23
провадження № 61-15454св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи:акціонерне товариство "УкрСиббанк", товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит-Фінанс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Ковбасюк О. О. від 12 червня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Нежури В. А., Верланова С. М., Невідомої Т. О., від 27 вересня 2023 року.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: АТ "УкрСиббанк", ТОВ "Кредит-Фінанс".
2. Свої вимоги заявник мотивував тим, щоАТ "УкрСиббанк" не надає інформацію, яка містить банківську таємницю, а саме завірені копії матеріалів кредитної справи за договором про надання споживчого кредиту та договором про заставу транспортного засобу № 11169815000 від 14 червня 2007 року, укладеними між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, для розрахунку вартості транспортного засобу, що призводить до штучного збільшення розміру боргу позичальника та до його невірного розрахунку.
3. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив зобов`язати
АТ "УкрСиббанк" розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, про реалізацію транспортного засобу Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого 13 червня 2007 року (ТСЦ 8047) на ім`я
ОСОБА_1, щодо документального підтвердження та вартості реалізації зазначеного автомобіля.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
4. РішеннямПодільського районного суду міста Києва від 12 червня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зі змісту поданої заяви є незрозумілим, з якою метою заявник має намір використати запитувану інформацію, у поданій заяві відсутнє обґрунтування необхідності розкриття банківської таємниці. Фактично заявник вживає заходів з метою отримання інформації щодо майна, реалізованого на виконання рішення суду. Водночас, можливість розкриття банківської таємниці з метою виконання судового рішення законодавством не передбачена. Крім того, банком було рекомендовано звернутися з питанням, порушеним у запиті, особисто клієнту банка ОСОБА_1, однак останній до банку не звертався.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва - без змін.
7. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1, оскільки представник ОСОБА_1 - Шаповалов А. М. не належить до кола суб`єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, що містить банківську таємницю. Таке право не передбачено у договорі № 23-04/21 від 23 квітня 2021 року про надання адвокатським бюро "Юридичною компанією "Шаповалов та партнери" правової допомоги. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що банк рекомендував клієнту банка з порушеним у запиті питанням особисто звернутися до банку та отримати запитувану інформацію і інформацію щодо договірних відносин з банком, або звернутися представнику клієнта банку з наданням належним чином оформлених документів, що підтверджують повноваження представника на отримання інформації, яка є банківською таємницею. В той же час, доказів звернення до банку з відповідним запитом саме ОСОБА_1, який є клієнтом банку, матеріали заяви не містять.
8. Також апеляційний суд вказав, що зі змісту поданої заяви є незрозумілою мета, з якою представник заявника просить надати йому таку інформацію і як використати її. У поданій заяві відсутнє обґрунтування необхідності розкриття такої інформації.
Узагальнені доводи касаційної скарги
9. 27 жовтня 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат
Шаповалов А. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва
від 12 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 вересня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
10. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування
норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі
№ 756/10063/15-ц, від 17 вересня 2019 року у справі № 277/599/15-к,
від 07 жовтня 2020 року у справі № 703/1610/17 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
11. Заявник зазначає, що у договорі про надання правової допомоги
№ 23-04/21 від 23 квітня 2021 року, копія якого долучалася до адвокатського запиту, передбачено надання адвокату інформації, яка містить банківську таємницю. Отже, у адвоката Шаповалова А. М. були все законні необмежені повноваження на вчинення юридично значимих дій від імені клієнта, ОСОБА_1, зокрема на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Запит представника від імені скаржника на розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому банк неправомірно відмовив у наданні такої інформації.
12. Заявник вказує, що у нього немає можливості особисто звернутися до
АТ "УкрСиббанк" для отримування запитуваної інформації у зв`язку із тим, що він перебуває у трудових відносинах із юридичною особою за кордоном (Литовська Республіка).
13. Також заявник звертає увагу на те, що у судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що ним у заяві було повністю, детально та обґрунтовано зазначено підстави для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, та наслідки такого розкриття, тобто у судів попередніх інстанцій були усі підстави для її задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 758/5591/23.
15. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
16. У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" посилається на те, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими, прийнятими відповідно до норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суди дійшли цілком правильного висновку про відмову у задоволенні заяви, а доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують. Договір про надання правової допомоги № 23-04/21 від 23 квітня 2021 року не містить жодних положень або умов, які б підтверджували надання повноважень адвокату на отримання інформації відносно свого клієнта, яка містить банківську таємницю. Суди правильно виходили з того, що зі змісту поданої заяви є незрозумілим, з якою метою представник заявника просить надати йому запитувану інформацію, у поданій заяві відсутнє обґрунтування необхідності розкриття такої інформації. Можливості розкриття банківської таємниці з метою виконання судового рішення законодавством не передбачено.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. 14 червня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є
АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11169815000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі
19 960, 00 дол США зі сплатою 12,50 % річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном погашення не пізніше 14 червня 2014 року, а позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі, у строки та розмірах, встановлених графіком погашення кредиту згідно з додатком № 1 до договору, якщо не застосовується інший строк повернення кредиту відповідно до умов договору та/або умов відповідної угоди.
18. Згідно з пунктом 2.1 договору предметом застави є транспортний засіб марки Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
19. У зв`язку з порушенням позичальником кредитних зобов`язань за договором 11 липня 2008 року АКІБ "УкрСиббанк" звернулося до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1, за результатами розгляду якого
04 грудня 2008 року судом ухвалено заочне рішення у справі № 2-4679/08, згідно з яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь АКІБ "УкрСиббанк" кредитну заборгованість у розмірі 96 896, 23 грн.
20. У жовтні 2010 року кредитором було вилучено у ОСОБА_1 транспортний засіб, який був предметом застави за договором, разом з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в рахунок погашення заборгованості за договором.
21. 20 квітня 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кредекс Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого право вимоги за кредитними договорами, у тому числі й за договором, укладеним із ОСОБА_1, перейшли до ТОВ "Кредекс Фінанс".
22. 14 травня 2021 року адвокатом Шаповаловим А. М. в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2008 року, однак ухвалою суду від 31 травня 2021 року таку заяву залишено без задоволення.
23. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник заявника подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої 17 листопада 2022 року Київським апеляційним судом було винесено постанову про часткове задоволення скарги, якою вказане заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 грудня 2008 року змінено та зменшено суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11169815000 від 14 червня 2007 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Вердикт Фінанс", з 96 896, 23 грн до 66 949, 64 грн.
24. Заявник вважає, що банком безпідставно не відображено у розрахунках вартість транспортного засобу (предмета застави), який передано позичальником ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу АКІБ "УкрСиббанк", що призвело до штучного збільшення розміру боргу позичальника та до його неправильного розрахунку.
25. Згідно з відповіддю ТОВ "Кредит-Фінанс" № 7379 від 09 травня 2023 року на адвокатський запит, інформацією про реалізацію заставного автомобіля Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_1, у тому числі щодо суми реалізації такого транспортного засобу, ТОВ "Кредит-Фінанс" не володіє.
26. З огляду на наведене, представником заявника у травні 2023 року було направлено адвокатський запит до АТ "УкрСиббанк" з метою отримання вищевказаної інформації. Однак листом № 27-1-01/13623 від 19 травня 2023 року банк відмовив у наданні запитуваної інформації.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
28. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
29. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
30. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. За приписами частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта; відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом про банки і банківську діяльність.
32. Відповідно до статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
33. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів.
34. У статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю; організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю; застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації; застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
35. Відповідно до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження; 2) за рішенням суду; 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
36. Відповідно до пункту 1.4 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 (z0935-06) , банки зобов`язані за погодженням з клієнтом відображати в договорах, що укладаються між банком і клієнтом, застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання.
37. У розділі 3 Правил передбачено, що банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі.
38. Письмовий запит та/або дозвіл клієнта до банку про розкриття інформації, що становить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, письмовий запит бенефіціара за рахунком умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним, письмовий запит обтяжувача щодо залишку коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, складається за довільною формою в паперовому або електронному вигляді.
39. Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку, письмовий запит фізичної особи-бенефіціара та/або обтяжувача підписується: 1) у паперовому вигляді цією особою. Її власноручний підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально; 2) в електронному вигляді в порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Національного банку з питань застосування цифрового власноручного підпису, електронного підпису в банківській системі України.
40. Уповноважена особа під час надання запиту (дозволу), обов`язково додає документ (належним чином засвідчена копія документа), який підтверджує повноваження цієї особи на підписання запиту (дозволу).
41. Пунктами 4 та 5 частини першої статті 348 ЦПК України передбачено, що у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
42. Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
43. Частинами третьою, п`ятою статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України (254к/96-ВР) та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Водночас, виходячи зі змісту статті 1003 ЦК України, у договорі про правничу допомогу мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити адвокату.
44. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
45. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
46. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, об`єктивно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтованого виходив з того, що банк у своїй відповіді № 27-1-01/13623 від 19 травня 2023 року на адвокатський запит, з урахуванням положень Закону України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та вказаних вище Правил, правомірно відмовив представнику ОСОБА_1 -
адвокату Шаповалову А. М. у наданні запитуваної інформації, оскільки Шаповалов А. М. не довів наявності у нього повноважень на отримання інформації щодо ОСОБА_1, яка містить банківську таємницю. Суди встановили, що у договорі про надання адвокатським бюро "Юридичною компанією "Шаповалов та партнери" правової допомоги № 23-04/21 від 23 квітня 2021 року таких повноважень чітко не передбачено.
47. У пункті 1.4 зазначеного договору сторони погодили, що перелік повноважень представника не є вичерпним та може бути доповнений чи конкретно визначений сторонами у додатках до цього договору. Однак доказів доповнення договору, або ж укладення додаткових договорів, які б чітко визначали повноваження представника на отримання від банку інформації стосовно його клієнта, яка містить банківську таємницю, заявником не надано.
48. При вирішенні спору судами не встановлено обмеження банком прав та інтересів ОСОБА_1 стосовно отримання запитуваної інформації, що містить банківську таємницю, та можливості на реалізацію такого права безпосередньо ОСОБА_1, або ж його представником з належним підтвердженням його повноважень.
49. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на правильність висновку про відмову задоволенні заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, не впливають.
50. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням обставин цієї справи не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
51. Зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц вирішувалося питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з оцінкою відповідних доказів.
52. У постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі
№ 756/10063/15-ц судами попередніх інстанцій встановлено правовий статус представника позивача, оцінено довіреність на представлення інтересів, встановлено, що він наділений правом на отримання інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є клієнт банку.
53. Постанова Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі
№ 277/599/15-к стосується питання відводу суду та доказуванню.
54. У постанові Верховного Судувід 07 жовтня 2020 року у справі
№ 703/1610/17 було розглянуто заяву особи про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, яка є опікуном клієнта банку, визнаного недієздатним.
55. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
56. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, залишити без задоволення.
2. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 12 червня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович