457/176/22 Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - 20.12.2023 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Трускавецька міська рада,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,

1.Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Трускавецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Львів), ОСОБА_2, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати

ОСОБА_3, яка була власницею 1/2 квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про право власності. Після смерті матері ОСОБА_1 неодноразово зверталась до батька з питання успадкування маминої частки квартири, однак той запевняв, що підуть разом до нотаріуса, щоб оформити квартиру на позивачку.

Водночас ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я свого онука - сина позивачки. У 2019 році ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_2, після чого ОСОБА_1 в черговий раз звернулась до батька для вирішення питання зі спадщиною.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки помер, після чого вона звернулась до нотаріуса з питання прийняття спадщини. Нотаріус повідомила її про те, що частину квартири, що належала матері позивачки, успадкував її батько і вся квартира належить йому. Крім того, останній склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру свідоцтво про право на спадщину за законом на квартири на ім`я ОСОБА_4 було видано 12 березня 2019 року, у зв`язку із чим позивачка вважає, що її батько та його дружина позбавили її права на частки квартири, що належала її матері.

З огляду на вказане та посилаючись на те, що вона є спадкоємцем першої черги, а тому має рівні права з батьком ОСОБА_4 щодо успадкування частки майна, що належало ОСОБА_3, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 19 квітня 2022 року у складі судді Марчука В. І. позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалістю три місяці після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 квітня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спадщину після смерті

ОСОБА_3 прийняв її чоловік ОСОБА_4, спадкоємцем за заповітом після смерті якого є ОСОБА_2, а тому саме вона є належним відповідачем у даній справі як спадкоємиця, що прийняла спадщину.

Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу без її участі та без жодного повідомлення про дату та час судового засідання, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

Крім того, не погоджується з висновком апеляційного суду щодо неналежного суб`єктного складу сторін, а також зазначає, що недобросовісна поведінка інших спадкоємців та нотаріуса є поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим повторно 22 вересня 2020 року Трускавецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що батьком записаний ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 24 квітня 1982 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 уклали шлюб 24 березня 1982 року. Прізвище дружини після укладення шлюбу - " ОСОБА_1".

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 29 квітня 2020 року, що видане Трускавецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 05 квітня 1995 року, виданим відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому, квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до заповіту, складеного 12 липня 2006 року та посвідченого приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І. М. (зареєстровано в реєстрі за № 930), ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповів квартиру АДРЕСА_1 онукові ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з копії заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від 04 лютого 2019 року №14, що подана приватному нотаріусу Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л. В. ОСОБА_4, останній прийняв спадщину - спадкове майно, що залишилось на день смерті ОСОБА_3, а саме квартиру АДРЕСА_1, оскільки спільно проживав на момент смерті із спадкодавцем. У заяві зазначив, що інших спадкоємців вказаного майна немає.

З матеріалів спадкової справи №4/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що 04 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті його дружини ОСОБА_3

12 березня 2019 року приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л. В. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, а саме на ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності в частці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що виданий 12 березня 2019 року та в частці на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 квітня 1985 року.

ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .

Згідно з заповітом від 04 лютого 2019 року ОСОБА_4 заповів все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, на що він за законом матиме право - ОСОБА_2 .

З матеріалів спадкової справи №17/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Трускавецького міського нотаріального округу Єдин Л. В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на матеріали справи оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Верховним Судом встановлено, що судом апеляційної інстанції не було належно повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи 07 березня 2023 року, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення.

Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).

Частиною третьою статті 368 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції здійснювався у судовому засіданні з викликом учасників справи на 11:30 год 07 березня 2023 року.

Згідно з частинами третьою, шостою та сьомою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

З матеріалів справи вбачається, що судову повістку про виклик ОСОБА_1

в судове засідання, призначене на 07 березня 2023 року, суд апеляційної інстанції надсилав за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому номер квартири позивачки у повістці не зазначено, хоча для комунікації з судом ОСОБА_1 зазначала адресу зареєстрованого місця проживання:

Доказів отримання позивачкою вказаної повістки або повернення її на адресу суду у зв`язку із відмовою в отриманні матеріали справи не містять, як і не містять доказів отримання нею апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Крамара Ю. М.

У матеріалах справи також міститься телефонограма від 27 січня 2023 року, згідно якої повідомити ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 07 березня 2023 року, не було можливості, оскільки вона знаходилася поза зоною досяжності за вказаним номером.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що у будь-якому випадку телефонограма не є належним повідомленням позивача про дату, час і місце розгляду справи, оскільки за загальним правилом повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 квітня

2023 року у справі № 545/1103/20 (провадження № 61-17914св21).

Отже, апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача ОСОБА_1, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128- 130, 372 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними

Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення у першому судовому засіданні, апеляційний суд на зазначені вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення позивачки про дату, час та місце розгляду справи 07 березня 2023 року, в якому було ухвалено оскаржуване судове рішення, її розгляд не відклав, причин неявки позивачки до суду не з`ясував, чим порушив вимоги статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи, ця обставина підтверджується матеріалами справи, тому оскаржуване судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції з обов`язкової підстави для скасування судових рішень, інша частина доводів касаційної скарги Верховним Судом по суті не оцінюється та не перевіряється.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 400- 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.