285/4998/21 Про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - 17.11.2023 Прийняття

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_3 . Після його смерті лишилось спадкове майно - земельні ділянки, площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та 1,5056 га, кадастровий номер: 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. За життя ОСОБА_3 26 січня 2011 року склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів їй - ОСОБА_1, та її бабі - ОСОБА_4 . Про існування заповіту дізналася лише цього року. ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини за вказаним заповітом. Після звернення до приватного нотаріуса щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Просила суд визнати за нею право власності на земельні ділянки, площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та площею 1,5056 га, кадастровий номер: 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті діда - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельні ділянки, площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та 1,5056 га, кадастровий номер: 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 вказала, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті діда, а оскільки постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційного суду

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 липня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 року у цивільній справі № 285/4998/21 закрито.

Знято арешт, накладений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2022, на земельні ділянки площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та площею 1,5056 га, кадастровий номер: 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона є власником спірних земельних ділянок, до участі у розгляді справи її залучено не було, а оскаржуваним рішенням порушені її права.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 додала до апеляційної скарги нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та 1,5056 га, кадастровий номер: 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, укладені 04 серпня 2008 року між нею та ОСОБА_3, а також державні акти на право власності на ці земельні ділянки, видані на її ім`я.

Враховуючи те, що вказаними договорами купівлі-продажу земельних ділянок та державними актами про право власності на землю підтверджувалось, що власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_2, апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження.

В ході розгляду апеляційної скарги ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року було зупинено розгляд цієї справи до розгляду цивільної справи № 285/4831/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, третя особа - Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та державних актів на право власності на земельні ділянки.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року у справі № 285/4831/22, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним Державний акт від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,1715 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, оформлений від імені Новоград-Волинської райдержадміністрації на бланку серії ЯД № 557514. Визнано недійсним Державний акт від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005, оформлений від імені Новоград-Волинської райдержадміністрації на бланку серії ЯД № 557515. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу зазначених земельних ділянок від 04 серпня 2008 року, реєстраційні номери 1028 та 1031, відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, суд виходив з того, що такі договори є нікчемними, а визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Вказане рішення набрало законної сили та є чинним.

З урахуванням того, що спірні земельні ділянки не перебувають у власності ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням місцевого суду її майнові права не порушені, а тому апеляційне провадження підлягає закриттю.

Оскільки апеляційне провадження у справі закрито, тому підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року.

Аргументи учасників справи

У липні 2023 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити до Житомирського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 по суті. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 684,00 грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року, викладених у справі № 334/3161/17, до 01 січня 2013 року право власності на нерухоме майно у покупця виникало з моменту реєстрації договору купівлі-продажу, незалежно від здійснення державної реєстрації права власності.

Згідно роз`яснень Верховного суду, наданих у цивільній справі № 2о-30/2009 (провадження № 61-11587св22) при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстав, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 127/28130/20, від 02 листопада 2022 року у справі № 686/27167/21).

Спірні земельні ділянки придбано нею у ОСОБА_3, який володів ними на підставі державних актів ЖТ № 072539, ЖТ № 072524. Цільове призначення (використання) земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства. Відхиляючи її доводи про правомірність придбання у ОСОБА_3 спірних земельних ділянок, суди у справі № 285/4831/22 не зазначили чому не прийнято до уваги висновки, викладені у постанові приватного нотаріуса Люлевича А. І. № 106/02-14 від 16 вересня 2021 року про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва на спадщину за заповітом, оскільки правовстановлюючих документи на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відсутні (а. с. 27). Відсутні належні докази про те, що на момент подачі позову та винесення судового рішення у цій справі вона вже не була власником придбаних мною спірних земельних ділянок. Рішення у цій справі ухвалено судом без залучення її до участі у справі.

Апеляційний суд не надав належної оцінки доданим до апеляційної скарги документам про те, що 08 серпня 2008 року за ОСОБА_2 було зареєстроване право приватної власності на земельні ділянки, площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та 1,5056 га кадастровий номер 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в межах території Кам`яномайданівської сільської ради Новоград-Волинського (Звягільського) району Житомирської області (а. с. 159). Відхиляючи її доводи про належність їй на праві приватної власності спірних земельних ділянок суд апеляційної інстанції помилково не зазначив чому договори купівлі-продажу земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які не ставились під сумнів попереднім власником - ОСОБА_3, не можуть підтверджувати право власності на придбане майно.

Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів належності спірного майна, а саме (земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) ОСОБА_3 на момент виникнення спірних правовідносин (відкриття спадщини, винесення рішення суду 25 листопада 2021 року).

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

26 січня 2011 року ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого усе належне йому майно заповів ОСОБА_1, 1976 року народження, та ОСОБА_4, 1929 року народження.

ОСОБА_4 27 січня 2021 року відмовилась від спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса Новоград-Волинського нотаріального округу Люлевича А. І. № 106/02-14 від 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, площею 1,715 га та 1, 5056 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за адресою: Кам`яномайданська сілська рада Новоград-Волинського району Житомирської області у зв`язку із відсутністю у неї правовстановлюючих документів на вказане майно.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 вказувала, що вона є власником спірних земельних ділянок, а тому оспорюваним рішенням суду першої інстанції її права порушені. На підтвердження чого додала до апеляційної скарги нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельної ділянки, площею 1,1715 га, кадастровий номер: 1824081701:02:000:0028 та 1,5056 га, кадастровий номер: 1824081701:04:000:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району, Житомирської області, укладені 04 серпня 2008 року між нею та ОСОБА_3, а також державні акти на право власності на ці земельні ділянки, видані на її ім`я.

Апеляційний суд також встановив, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року у справі № 285/4831/22, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, визнано недійсним Державний акт від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,1715 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, оформлений від імені Новоград-Волинської райдержадміністрації на бланку серії ЯД №557514; визнано недійсним Державний акт від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005, оформлений від імені Новоград-Волинської райдержадміністрації на бланку серії ЯД № 557515. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу вищезазначених земельних ділянок від 04 серпня 2008 року, реєстраційні номери 1028 та 1031, відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, суд виходив з того, що такі договори є нікчемними, а визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Позиція Верховного Суду

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження

№ 61-2417сво19) зроблено висновок: "аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 0917/443/2012 (провадження № 61-16055св19) вказано, що "право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 714/877/15 (провадження № 61-13835св21) зазначено, що "суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду".

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що "апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції".

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. В той же час відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 334 ЦК України (в редакції, чинній на момент відчуження спірних ділянок ОСОБА_3, на який посилалась ОСОБА_2 ) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) вказано, що "особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм статей 334, 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно.".

У справі, що переглядається:

апеляційний суд вважав, що спірні земельні ділянки не перебувають у власності ОСОБА_2, оскільки рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року у справі № 285/4831/22, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, скасовані державні акти від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2, та встановлено, що договори купівлі-продажу указаних земельних ділянок, укладені між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, є нікчемними;

суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

За таких обставин апеляційний суд помилково послався на судові рішення у справі № 285/4831/22, тому зробив передчасний висновок про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвала суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження

№ 61-39028св18) зроблено висновок, що "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".