200/8956/14-ц Про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі - 16.11.2023 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", яка підписана представником Васютою Крістіною Сергіївною, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року в складі колегії суддів:Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У червні 2023 року акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", банк) звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою, в якій просило:

визнати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів поважними та поновити строки для пред`явлення виконавчих листів № 200/8956/14-ц, виданих 06 березня 2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 200/8956/14-ц.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в складі судді: Овчиннікової О. С., від 29 червня 2023 року в задоволенні заяви АТ "Державний експортно-імпортний банк України" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі №200/8956/14-ц відмовлено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання від 26 червня 2023 року повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. У частині першій статті 353 ЦПК України визначений перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня ухвала про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Цей перелік ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається;

відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду;

за таких обставин, апеляційна скарга АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання від 26 червня 2023 року подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому підлягає поверненню.

Аргументи учасників справи

05 вересня 2023 року АТ "Державний експортно-імпортний банк України" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Васютою К. С., на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, в якій просило:

скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду;

направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в новому складі суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України (1618-15) ;

пунктом 24 частини 1 статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Натомість, апеляційний суд па вказані обставини, а точніше на пункт 24 частини 1 статті 353 ЦПК України належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

08 листопада 2023 року справу передано судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див. DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (частина шоста статті 185 ЦПК України).

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Касаційний суд враховує та нагадує, що питання про те, які ухвали підлягають оскарженню в апеляційному порядку без рішення суду неодноразово вирішувалися Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду. Зокрема:

(1) "у статтях 175, 293 ЦПК України у редакції 2004 року не міститься прямої заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у визнанні мирової угоди, у пункті 8 частини першої статті 293 цього Кодексу передбачено право оскарження в апеляційному порядку ухвали про визнання мирової угоди за клопотанням сторін. У зв`язку з наведеним висновок суду апеляційної інстанції про те, що така ухвала суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку, не відповідає як принципу верховенства права, Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормам процесуального права і зазначеним вище Рішенням Конституційного Суду України" (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 296/2944/16-ц (провадження № 61-6555сво18);

(2) "тлумачення пункту 15 частини першої статті 293 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення ПАТ "Укрсоцбанк" із апеляційною скаргою) має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права, особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. Ухвала про відмову у залишенні заяви без розгляду не перешкоджає подальшому провадженню у справі (не є остаточним рішенням), а тому особа має право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу про відмову у залишенні заяви без розгляду разом з рішенням суду першої інстанції" (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18);

(3) "ухвала суду першої інстанції за результатами вирішення питання про привід боржника може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції" (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 756/671/16-ц (провадження № 61-42865сво18);

(4) "тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Ухвала про відмову у затвердженні мирової угоди, яка укладена на стадії виконання судового рішення, може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки, з урахуванням стадії укладення мирової угоди, особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у затвердженні мирової угоди, яка укладена на стадії виконання судового рішення" (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 2-41/2006 (провадження № 61-12703сво21).

Особливість ухвали суду першої інстанції про відмову поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання полягає у тому, що вона постановляється на стадії виконання судового рішення і оскаржити її разом з рішення суду неможливо. Тому положення пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України необхідно розуміти як можливість учасника справи оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції як про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так і про відмову поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року в справі № 523/13035/14-ц (провадження № 61-4007св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 1316/4225/12 (провадження № 61-15648св21), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року в справі № 450/2600/14-ц (провадження № 61-14828св21).

У справі, що переглядається:

ухвалою суду першої інстанції відмовлено упоновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання;

ухвалою суду апеляційної інстанції повернуто апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, оскільки така ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

апеляційний суд не врахував, що особливість ухвали суду першої інстанції про відмову поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання полягає у тому, що вона постановляється на стадії виконання судового рішення і оскаржити її разом з рішення суду неможливо. Тому положення пункту 24 частини першої статті 353 ЦПК України необхідно розуміти як можливість учасника справи оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвалу суду першої інстанції як про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так і про відмову поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За таких обставин, апеляційний суд зробив помилковий висновок про повернення апеляційної скарги.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково; ухвалу апеляційного суду скасувати; передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадженні.