районний суд м. Києва

у складі головуючого судді при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом АКБ "ХХХ"

до М.,

3-я особа М.

про стягнення суми

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки кошти, які були передані їй в якості кредиту в сумі 88 400 гр. ХХ.07.1999 р. строком на 9 місяців зі сплатою 50% річних. Разом з сумою кредиту та нарахованими відсотками та пенею за прострочення кредиту та процентів позивач просить стягнути 193 387 гр. 79 коп. , а також стягнути суму сплаченого держмита в розмірі 1700 гр.

Відповідачка М. повідомлена належним чином про місце та час слухання справи, в судові засідання неодноразово не з'являється, про причини неявки суду не повідомила, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

3-я особа - М. також від явки в судове засідання ухиляється, повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу в його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Згідно ст. 214 ЦК України (1501-06) боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо законом або договором не було встановлено інший розмір процентів.

В даному випадку позивачка ХХ.07.1999 р. отримала кредит у сумі 88 400 гр. у позивача, який мала сплатити разом з процентами 26 квітня 2000 р., однак до цього часу кредит та нараховані проценти не сплатила, в зв'язку з чим слід стягнути з неї вказаний борг. Також підлягає стягненню пеня за прострочення кредиту в сумі 23 593 гр. 72 коп. та процентів в сумі 14 306 гр. 91 коп.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, вказаний кредит був забезпечений договором закладу, який був укладений ХХ.07.1999 р. з сином відповідачки - М. Предметом закладу є 18 картин, вартість яких була визначена на той час в сумі 106 600 гр. і які на даний час знаходяться на зберіганні у позивача. Однак звернути стягнення на предмет закладу неможливо через його неліквідність. Крім того, кредитор має право вимагати як погашення боргу, так і звернення стягнення на предмет закладу.

В силу ст. 75 ЦПК України (1501-06) слід також стягнути на користь позивача суму сплаченого держмита в розмірі 1700 гр.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Законом України "Про заставу" (2654-12) , ст. 161, 179, 214 ЦК України (1540-06) , ст. 15, 30, 62, 75, 203 ЦПК України (1501-06 ), суд -

вирішив:

позов задовольнити та стягнути з М. на користь АКБ "ХХХ" 193 387 гр. 79 коп. та суму сплаченого держмита в розмірі 1700 гр.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.