П-ський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Ц., Б., П. та С.

до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України та головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим

про стягнення компенсації за невикористане службове обмундирування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі просять суд стягнути з відповідачів на їх користь компенсацію за невикористане службове обмундирування за 1994 - 2001 p. p. в наступних розмірах: - на користь Ц. - 7240 грн. 00 коп.; - на користь Б. - 7240 грн. 00 коп.; - на користь П. - 7240 грн. 00 коп.; - на користь С. - 7240 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивачі обгрунтовують тим, що відповідачі в порушення вимог постанови KM України № 177 від 19.03.1994 р. "Про порядок одержання, обліку, видачі та носіння службового обмундирування суддів України" (177-94-п) , ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , ст. 130 Конституції України (254к/96-ВР) , не забезпечували їх безкоштовним службовим обмундируванням та відмовились виплатити компенсацію його вартості.

Представники Міністерства юстиції України, Міністерство фінансів України, Головного управління державного казначейства України та головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим письмових заперечень на позов не надали своїх представників в судове засідання не направили.

Судом встановлено, що Ц. з 1991 р. по теперішній час працює суддею Ялтинського міського суду АР Крим і має 3 кваліфікаційний клас судді, Б. з 1976 р. по теперішній час працює суддею Я-ського міського суду АР Крим і має 2 кваліфікаційний клас судді, П. з 1987 р. по теперішній час працює суддею Ялтинського міського суду АР Крим і має 1 кваліфікаційний клас судді, С. з 1991 р. по теперішній час працює суддею Ялтинського міського суду АР Крим і має 3 кваліфікаційний клас судді.

Діючим законодавством України встановлено право позивачів на отримання у 1994 - 2001 p. p. безкоштовного службового обмундирування, а у випадку не забезпечення обмундируванням, - на отримання грошової компенсації його вартості.

Судом встановлено, що під час роботи суддями у 1994 - 2001 p. p. позивачі службового обмундирування, окрім мантій, або компенсації його вартості, не отримували.

Розмір компенсації за невикористане кожним з позивачів службове обмундирування за 1994 - 2001 p. p. складає 6298 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що невиплата позивачами компенсації за невикористане службове обмундирування була викликана недофінансуванням з боку Міністерства фінансів України необхідних витрат судової влади, що є порушенням ст. 130 Конституції України (254к/96-ВР) , щодо, забезпечення державою фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів.

Кошти для виплати позивачам компенсації за невикористане службове обмундирування повинно було виділити Міністерство фінансів України, а Державне казначейство України повинно було перерахувати ці кошти для їх безпосередньої виплати позивачам.

Строк позовної давності був пропущений позивачами з поважних причин і підлягає поновленню.

В іншій частині позов Ц. та інших є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130 Конституції України (254к/96-ВР) , ст.19 Закону України "Про судоустрій" (3018-14) , Положенням "Про Міністерство фінансів України", затвердженим Указом Президента України від 26 серпня 1999 р. № 1081/99 (1081/99) , Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 року № 590 (590-95-п) , ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 р., Постановою Президії Верховної Ради України від 15.11.1993 р. № 3592-126 (3592-12) , Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 177 "Про норми забезпечення службовим обмундируванням суддів України" (177-94-п) , наказом Міністра юстиції України від 22 квітня 1994 року № 1615 (z0099-94) , Рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року (справа № 1-15/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій) (v005p710-02) , ст. ст. 15, 30, 62, 202 ЦПК України (1501-06) , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Ц., Б., П. та С. - задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства фінансів України на користь Ц. компенсацію за невикористане службове обмундирування в розмірі 6298 грн. 00 коп.

Стягнути з Міністерства фінансів України на користь Б. компенсацію за невикористане службове обмундирування в розмірі 6298 грн. 00 коп.

Стягнути з Міністерства фінансів України на користь П. компенсацію за невикористане службове обмундирування в розмірі 6298 грн. 00 коп.

Стягнути з Міністерства фінансів України на користь С. компенсацію за невикористане службове обмундирування в розмірі 6298 грн. 00 коп.

Вказані суми списати з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства України в операційному управлінні управління Національного Банку України в м. Києві.

В задоволенні іншої частини позову Ц., Б., П. та С. - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва протягом одного місяця з наступного дня після його проголошення.