Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції України

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді Багрій В.М., Рибачук А.І.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України,

про визнання дій протиправними, скасування рішення,

У січні 2016 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовом до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому просив: визнати протиправними дії Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 02 березня 2016 року щодо проведення атестації відносно позивача та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 02 березня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції, а позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 02 березня 2016 року щодо проведення атестації відносно ОСОБА_2 Скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 02 березня 2016 року щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Національна поліція України звернулась до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення цього суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що атестування позивача було проведено у межах наданих атестаційній комісії повноважень та у спосіб, який передбачений нормативними актами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

02 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (580-19) ( Закон №580-VIII (580-19) , набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до преамбули Закону №580-VIII (580-19) він визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ (580-19) , працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ (580-19) видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Наказом Голови Національної поліції України №210 о/с від 20 листопада 2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" було призначено проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК), Державної установи Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (z1445-15) , зокрема пункт 3 розділу І.

Зі змісту наказу Голови Національної поліції України №210 о/с від 20 листопада 2015 року "Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві" суд апеляційної інстанції правильно встановив, що він не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлених частиною 2 статті 57 Закону України "Про національну поліцію".

Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 статті 57 Закону №580-VIII.

Суд наголошує, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення.

Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні частини другої статті 57 Закону №580-VIII), а загальну атестацію для всіх поліцейських, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі №580-VIII (580-19) відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена.

Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

Згідно з ч.1 ст. 58 Закону №580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №105о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) позивача було прийнято на службу в поліцію на посаду заступника начальника управління захисту економіки в Івано-Франківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України згідно із штатним розписом із присвоєнням йому спеціального звання "підполковник поліції".

Позивач призначений на посаду безстроково із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, тому проводити його атестацію можливо було лише в разі виникнення індивідуальних підстав передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, але відповідач не зазначив, цих підстав.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що дії Національної поліції України щодо призначення і проведення атестування позивача вчинені в порушення вимог статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", не ґрунтуються на положеннях Конституції України (254к/96-ВР) та законів України та в порушення вимог частини першої статті 7 Закону не забезпечують дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.