Н-ській районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді

при секретарі

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу

за позовом П.

до Т.

про вселення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про вселення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням районного суду м. Києва від ХХ.06.2000 року за ним визнано право власності на частину квартири № 1 буд. № 4 - а по вул. В-ській в м. Києві у розмірі 31,82%.

В зв'язку з тим, що відповідачка змінила замки у вхідних дверях, позбавила його права здійснювати законне право власності на частину квартири, а також користуватися особистими речами, що знаходяться у вказані квартирі, на які за його клопотанням був накладений арешт з метою забезпечення доказів та їх збереження на час слухання справи, він вимушений був звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні права власності.

Рішенням районного суду м. Києва від ХХ.04.2000 року його позов був задоволений.

Відповідачку зобов'язано усунути та не чинити перешкоди позивачеві в користуванні квартирою № 1 по вул. В-ській, 4 - а в м. Києві. Однак, до цього часу він не може зайти до квартири, т.я. відповідачка вимоги держвиконавця ігнорує, в зв'язку з чим держвиконавцем притягувалася до адмінвідповідальності. Просить вселити його у вказану квартиру, визначити порядок користування квартирою, при якому він у відповідності до своєї частини в загальній власності буде користуватися кімнатою 11,2 кв.м., покласти судові витрати на позивачку та стягнути 200 грн. за юридичну допомогу.

Відповідачка у судове засідання двічі не з'явилася, належним чином повідомлена про день, час, місце слухання справи, однак, отримувати повістки відмовилася про що в справі є акти ЖЕКу, а тому суд вважає за можливе слухати справу у її відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задовлення позову , виходячи з наступного.

Рішенням районного суду м. Києва від ХХ.06.2000 року та ухвалою районного суду м. Києва від ХХ.06.2000 року за позивачем П. визнано право власності на частину квартири № 1 буд. № 4 - а по вул. В-ській в м. Києві у розмірі 31,82%.

Рішенням районного суду м. Києва від ХХ.04.2000 року відповідачку зобов'язано усунути та не чинити перешкоди позивачеві в користуванні квартирою № 1 по вул. Волгоградській,41 - а в м. Києві, шляхом передачі йому ключів від вказаної квартири.

Згідно ст. 48 ЗУ "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Згідно ст. 155 ЖК України (5464-10) жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою).

Згідно ст. 113 ЦК України (1540-06) володіння , користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

Встановлено, що сторони мають в спільній частковій власності вищевказану квартиру.

Рішення суду від ХХ.04.2000 року не виконується , в зв'язку з чим державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого провадження рішення суду виконується в примусовому порядку.

Згідно постанови від ХХ.01.2001 року на відповідачку держвиконавцем накладено штраф за невиконання рішення суду у сумі 170 грн.

У судовому засіданні встановлено, що позивач позбавлений права користуватися своєю власністю - квартирою, а тому суд приходить до висновку про вселення його в квартиру № 1 по вул. В-ській, 4 - а в м. Києві, та задоволення позову в цій частині.

Крім того позивач просить встановити порядок користування вищевказаною квартирою при якому він буде користуватися кімнатою 11,2 кв.м., що відповідає його частині в спільній частковій власності.

Встановлено, та вбачається з довідки форми № 3 , що у вказаній квартирі прописані 4 особи: П., Т. та їх двоє неповнолітніх дітей. Квартира складається з двох кімнат.

З технічного паспорту вбачається , що кімната такою площею в квартирі відсутня. Що стосується кімнати площею 12,5 кв.м. , то виділення йому її в користування суттєво порушить права Т., А., С., т.я згідно ст. 156 ч.1 ЖК України (5464-10) , члени сім'ї власника жилого будинку(квартири), що проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належать, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири). А тому суд приходить до висновку про відмову в позові в цій частині.

Що стосується стягнення 500 грн. за послуги адвоката, суд вважає за можливе відмовити в цій частині позову, оскільки позивач не надав документів, які б підтвердили його витрати на адвоката.

Згідно ст. 75 ЦПК України (1501-06) суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплаченого держмита у сумі 8 грн.50 коп.

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити частково.

Вселити П в квартиру № 1 буд. № 4 - а по вул. В-ській в м. Києві. Стягнути з Т. держмито на користь позивача держмито у сумі 8 грн.50 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через райсуд протягом місяця з наступного після оголошення дня.