Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмовому провадження

касаційну

скаргу

Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

на ухвалу

Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 (судді: Я.В. П'янова, І.С. Чалий, В.В. Зеленський)

у справі

№ 2а-6927/10/1870

за позовом до

Державної податкової інспекції в м. Суми Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості, -

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просила замінити стягувача за виконавчим листом - Державну податкову інспекцію в м. Суми на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року заяву про заміну сторони виконавчого задоволено, замінено стягувача за виконавчим листом - Державну податкову інспекцію в м. Суми (код ЄДРПОУ 21102740) на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39563287).

Задовольняючи зазначену заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області є правонаступником Державної податкової інспекції в м. Суми.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016 року скасовано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року та прийнято нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяви Державної податкової інспекції в м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про заміну сторони виконавчого провадження.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційний суд виходив з того, що виконавче провадження не було відкрито, а тому ані позивач, ані державний виконавець не можуть в порядку ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши в силі ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року, оскільки вважає, що апеляційним судом не враховано, що виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-6927/10/1870 було відкрите в період з 30.12.2010 по 08.12.2015.

Від відповідача відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

27.04.2016 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою позивача відкрито.

23.02.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147 (2147а-19) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року, яка набрала законної сили, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державної податкової інспекції в місті Суми заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 16 737 895, 85 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.12.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-6927/10/1870, виданого Сумським окружним адміністративним судом 01.11.2010, у зв'язку з тим, що заява про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2015 подана державною податковою інспекцією в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області, однак у виконавчому документі зазначено стягувача - Державна податкова інспекція в місті Суми з іншим податковим номером.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 606-XIV (606-14) ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції. ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява 22774/93, 28.07.1999, 63; "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, 40).

Аналізуючи ст.ст. 18, 26 Закону N 606-XIV касаційний суд дійшов висновку, що особа стягувача і боржника, а також точні відомості про них, є обов'язковим елементом змісту виконавчого документа, виданого судом. У разі відсутності цих відомостей виконавчий документ є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Отже, невідповідність відомостей про стягувача, які зазначені у виконавчому документі, і особи, яка звернулася до виконавця, є перешкодою для початку примусового виконання судового рішення.

Як встановлено ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Кодекс) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно ч. 2 ст. 14 Кодексу постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виходячи із принципу обов'язковості судових рішень Верховний Суд вважає, що тлумачити статтю 264 Кодексу слід як норму, як надає суду можливість контролювати виконання судових рішень, усувати перешкоди та сприяти виконанню. При цьому відсутність виконавчого провадження на час звернення із заявою про заміну сторони не є перешкодою для заміни сторони правонаступником, і не суперечить загальній меті адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного рішення.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції щодо задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованим та таким, що відповідає процесуальному закону.

За правилами ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 352 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 року скасувати, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.