805/2338/16-а Про визнання неправомірним та скасування рішення ОДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - 25.04.2018 Прийняття

КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення ОДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (далі - ЄВ) від 07.07.2016 № 0005951303.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII (1669-18) (в редакції чинній на час виникнення вчасної несплати позивачем ЄВ, далі - Закон №1669-VII (1669-18) ) протиправно визначив йому фінансові санкції (штраф та пеню) за несвоєчасне сплату ЄВ за період з 23.04.2014 до 25.03.2015, оскільки перебуває на обліку в органах доходів і зборів, які розташовані у населених пунктах на території яких здійснювалась антитерористична операція, - м. Слов'янськ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016, позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення ОДПІ від 07.07.2016 № 0005951303 в частині застосування штрафу за періоди травень, червень, липень, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року в загальній сумі 27945 грн. 22 коп. та в частині нарахування пені в загальній сумі 5545 грн. 65 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди зазначили, що позивач звільнений від відповідальності через невиконання приписів частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464 (в редакції чинній на час прийняття відповідачем спірного рішення, далі - Закон № 2464), так як на нього розповсюджується вимоги розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки вважає, що судами не було враховано, що позивач всупереч Закону №2464-VI (2464-17) порушив терміни сплати ЄВ, що є наслідком застосування до нього фінансових санкції. Положення Закону №1669-VII (1669-18) , яким було внесено зміни до Закону №2464-VI (2464-17) , на час винесення спірного у даній справі рішення було виключено.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

12.09.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою ОДПІ відкрито.

22.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147 (2147а-19) .

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно звітів позивача та даних картки особового рахунку відповідачем визначено, що за період з 23.04.2014 по 25.03.2015 ним несвоєчасно сплачувався (несвоєчасно перерахувався) ЄВ, у зв'язку із чим, відповідно до частини 10 пункту 2, частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ було прийнято рішення, яким застосовано штраф у розмірі 27967 грн. 50 коп. та нарахована пеня у розмірі 5547 грн. 25 коп.

В ході розгляду судом першої інстанції даної справи, також встановлено про незгоду позивача щодо вказаного рішення в частині періодів своєчасної несплати ЄВ, а саме: травень, червень, липень, грудень 2014, січень, лютий 2015 року.

Матеріалами справи підтверджується, що КЗ "ЦПМ санітарної допомоги" перебуває на обліку в ОДПІ (м. Слов'янськ).

ЄВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI).

Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник ЄВ зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 (405/2014) введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII (1669-18) , яким, крім іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI (2464-17) та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" п. 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 (405/2014) , звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників ЄВ від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р (1053-2014-р) "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить в тому числі і місто Слов'янськ.

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (1275-2015-р) , місто Слов'янськ віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція, тому згідно із положеннями Закону №1669-VII (1669-18) не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI (2464-17) в частині несвоєчасної або не в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Варто зазначити, що, враховуючи характер спірних правовідносин як у даній справі, наявність сертифіката Торгово-промислової палати України не є обов'язковою підставою для звільнення платників від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо вчасної сплати ЄВ, в даному випадку, зважаючи на законодавче закріплення такого права, достатньо підтвердженого факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО, з урахуванням чого Суд вважає, що доводи заявника касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Вказаний висновок висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи, - рішення від 30.03.2018 (справа №812/292/18).

Доводи заявника касаційної скарги про те, що положення Закону №1669-VII (1669-18) , яким було внесено зміни до Закон №2464-VI (2464-17) , на час винесення спірного у даній справі рішення було виключено, не є належними для визнання його законним, оскільки на час відповідного прострочення зі сплати ЄВ названі положення Законів були чинні.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для частково задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

1. Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.09.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 - без змін.