районний суд в складі:

головуючого - судді

при секретарі -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за скаргою п. П на постанову міського управління земельних ресурсів у зв`язку з накладенням адміністративного стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою до суду і просить постановити рішення , яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на нього від ХХ.ХХ.1999 року №1 у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за ст.53-1 КпАП України (8073-10) за самовільне заняття земельної ділянки, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення та зацікавленою особою пропущений сірок притягнення до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав свої вимога в повному обсязі, просив скаргу задовольнити та скасувати постанову. Представник зацікавленої особи в судове засідання не заявився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки в судове засідання суду не сповістив.

Згідно ст. 246 ЦПК України (1501-06) неявка представника зацікавленої особи в судове засідання не перешкоджає розглядові справи.

Суд, вислухавгши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та письмові докази, знаходить необхідним скаргу задовольниш з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено , що згідно договорів купівлі - продажу від ХХ.ХХ.98 року заявник став власником будинку та земельної ділянки площею 0,1 Га по вул.Н-ській.

ХХ.ХХ. року постановою службової особи Н-ського міського управління земельних ресурсів № 1 за самовільне розширення та зайняття земельної ділянки по вул Н-ській у відповідності до ст. 115 ЗК України (561-12) на заявника накладено адміністративний штраф у розмірі 170 гривень.

Як вбачається з вказівки державного інспектора по використанню і охороні земель зацікавленої особи від ХХ.ХХ.2000 року , при перевірці встановлено, що заявник самовільно розширив земельну ділянку та збудував паркан на горі та йому запропоновано до ХХ.ХХ.2000 року усунути порушення земельного законодавства, передбачене ст. 115 ЗК України (561-12) .

У відповідності до ст. 283 КпАП України (8073-10) , постанова про адміністративні правопорушення повинна містити в собі викладення обставин, установлених при розгляді справи.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від ХХ.ХХ. року , заявник самовільно розширив земельну ділянку по вул. Н-ській.

В судовому засіданні встановлено , що зазначена ділянка належить заявнику на праві власності з 1998 року , але в постанові, яка оскаржується , не зазначено час вчинення порушення і не уточнено по якій конкретній ділянці проходить розширення , чиї права власності чи користування порушив заявник , який розмір самовільно зайнятої земельної ділянки, в який час і ким встановлено паркан , яким розширено земельну ділянку та яким чином вона використовується заявником.

Постанова про накладення адміністративного стягнення на заявника від ХХ.ХХ.2000 року не відповідає вимогам закону , в зазначеній постанові не доведено чи є в діях заявника ознаки проступку за який передбачена адміністративна відповідальність ст. 53-1 КпАП України (8073-10) , оскільки в судовому засіданні встановлено , що паркан , яким розширено земельну ділянку був побудований ще колишнім власником будинку та земельної ділянки п.С до 1998 року, до укладання угоди купівлі- продажу.

Заявник відремонтував та покрасив існуючий паркан на початку року , землею на горі , обгорожену парканом не користується та не займає , а використовує паркан з метою захисту права власності на свою земельну ділянку та будинок .

Крім того , зацікавленою особою застосовано адміністративне стягнення після закінчення строку давності , оскільки порушення мало місце ХХ.ХХ.98 року при укладанні угоди купівлі - продажу земельної ділянки , відремонтоване в січні року , адміністративне стягнення накладене ХХ.ХХ.2000 року , після двох місяців з дати вчинення правопорушення , оскільки самовільне зайняття земельної ділянки вважається закінченим з моменту самовільного зайняття землі , (встановлення паркану ), законодавством не визнається це правопорушення триваючим.

Таким чином , відповідно до ст. 38 КпАП України (8073-10) адміністративне стягнення за самовільне зайняття земельної ділянки може бути накладено не пізніше двомісячного строку з моменту його вчинення.

Вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки в адміністративному порядку не передбачено.

Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні докази, вважає необхідним скаргу задовольнити , оскільки скарга обгрунтована , в судовому засіданні доведена , постанова про накладення адміністративного стягнення на заявника за порушення земельного законодавства не відповідає вимогам законодавства.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 15,30,62,202, 248 ЦПК України (1501-06) , ст.ст, 38,53-1,283 КпАП України (8073-10) , ст. 115 , 116 ЗК України (561-12) , суд, -

ВИРІШИВ:

Скаргу п.П на постанову міського управління земельних ресурсів у зв`язку з накладенням адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову заступника начальника міського управління земельних ресурсів №1 від року про накладення штрафу на п.П по ст. 53-1 КпАП України (8073-10) за порушення земельного законодавства у розмірі 170 гривень - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення оскарженню в касаційному порядку не підлягає.