Про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - Матеріали рішення 7/3

Позивач Б. звернулась до суду із вимогами до відповідача ,і просить захистити її права споживача і відшкодувати збитки які полягають в понесених нею витратах у вигляді невикористаної частини проїзних документів та компенсації нанесеної при цьому моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовуючи тим, що ХХ.ХХ.99 року відповідно до купленого нею квитка ,відповідач повинен був надати плацкартне місце у вагоні №1 поїзду №1. Однак при посадці на станції в м.Н-ську зазначений вагон був відсутній , і вона разом з іншими пасажирами проїжджала без місця від станції в м.Н-ськ до станції в м.Т-ськ.

В судовому засідання представник позивача В. підтримав позовні вимоги , посилався на викладені обставини в позові. Наполягаючи на задоволенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди зазначив, що розмір компенсації визначено з урахуванням статусу який займає позивач , незручності які він зазнав під час поїздки , порушення відповідачем законних прав позивача.

Представник відповідача X. в судовому засідання заперечувала проти задоволення вимог позивача , вказуючи на те, що позивачу Б. ,як і іншим пасажирам було надано місце в іншому вагоні того ж класу . Крім того вини відповідача в несвоєчасному наданні вагону не має , оскільки зазначене виникло під час переоформлення митних документів.

Вислухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частковому розмірі виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.358 ЦК України (1540-06) за договором перевозки пасажира перевізник зобов`язується перевезти пасажира до пункту призначення ; пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те , що ХХ.ХХ.1999 року на станціюН-ська було подано поїзд №1, вагон №1 в якому був відсутній.

Позивач маючи квиток на одне місце в цьому вагону проїжджала від станції Н-ська до станції Т-ська з 14.16 год. до 17.22 год. без відповідного місця. Зазначений вагон було подано на станцію Т-ська, після чого позивач продовжила проїзд з наданням місця відповідно до купленого нею квитка.

Обставина , що позивач проїжджала без місця від станції Н-ська до станції Т-ська підтверджується актом від ХХ.ХХ.1999 року складеного начальником поїзду № 1 та іншими особами , відміткою про те , що місця у вагоні №1 , а саме місця №1 - №34 пасажирам надані не були із-за відсутності вагону №1 і останні проїжджали від сг. Н-ська до ст.Т-ська без місць , показаннями свідків С., Ч., які пояснили в судовому засіданні, що дійсно із за відсутності вагону №1. ХХ.ХХ.1999р. від ст. Н-ська до ст.Т-ська пасажири цього вагону проїжджали без місць за винятком пасажирів квитка №22 місця яким були надані у вагоні №10 , про що було складено відповідний акт. Допитані в якості свідків Т. і С. пояснили, що дійсно вагон № 1був відсутній від ст. Н-ська до ст.Т-ська , в зв`язку з чим пасажирам які мали квитки в цей вагон пропонувались інші місця в інших вагонах, від чого останні відмовились і проїзджали без місць , про що і було складено відповідний акт і зроблено відмітку на квитку.

Та обставина, що позивачу пропонувалось інше місце в іншому вагоні і вона від нього відмовилась об`єктивно ніякими доказами не підтверджується , а пояснення свідків Т. та С. суперечать складеному ними акту і зробленій відмітці на квитку .Крім того сама по собі відмова позивача від запропонованого місця не може бути доказом того , що відповідачем були виконані належним чином умови договору. При цьому є правом пасажира на відповідний вибір.

Як пояснив представник відповідача вагон №1 не був поданий на ст. Н-ська ХХ.ХХ.1999 р. з причин ведення нового митного оформлення. Ці пояснення як заперечення вини відповідача судом оцінюється критично , враховуючи що обставини митного оформлення мали місце в жовтні 1998 року , стосуються переміщення візків вагонних вузької колії і не можуть впливати на зобов`язання взяті відповідачем перед позивачем щодо належних умов надання послуг.

Із квитка - купону розрахованого на 14 осіб серії А вбачається , що він придбаний з 50% знижкою ХХ.ХХ.98року на проїзд від ст.Д до ст. Г.

Вартість проїзду Н-ськ - Т-ськ без надання відповідного місця складає 23 гр. 45 коп., враховуючи що квиток було придбано з відповідною знижкою.

При таких обставинах , суд находить вимоги позивача в частині стягнення невикористаної частини проїзних документів обгрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні , передбачені діючим законодавством , зокрема п. 9.4.1. Правил перевезення пасажирів, багажу , вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (z0620-98) , Угодою про міжнародне пасажирське повідомлення, ст. ст. 12,15 Закону України " Про захист прав споживачів " (1023-12) , ст. 358 ЦК України (1540-06) . При цьому суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума яка складає 23 гр. 45 коп.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд находить також обгрунтованими , оскільки відповідач не виконав належним чином взяти на себе зобов`язання відносно надання послуг пасажиру при його перевезенні , чим порушив його права як споживача і завдав цими діями моральних страждань. Вирішуючи питання про розмір компенсації моральної шкоди , суд виходить із наданих позивачем доказів в підтвердження своїх вимог, терміну заподіяних страждань , їх характеру, і вважає необхідним стягнути з відповідача 1 200 гр.

Судові витрати у вигляді державного мита необхідно стягнути з відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. 358 ЦК України (1540-06) , ст.ст. 12, 15, 24 Закону України " Про захист прав споживача" (1023-12) , ст.ст. 15, 30, 62, 202, 203 ЦПК України (1501-06) , суд -