401/316/17 Про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів - 02.08.2023 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2021 року у складі судді Волошиної Н. Л. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2023 рокуу складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів.

Позовна заява мотивована тим, що ПАТ "УкрСиббанк" підробив кредитні документи, а саме її підпис у договір про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000.

08 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" уклало з ПАТ "Дельта Банк" договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, однак всупереч змісту даного договору ПАТ "УкрСиббанк" не передало ПАТ "Дельта Банк" кредитні документи за її зобов`язаннями, сума зобов`язань не встановлена. У зв`язку із цим вважала, що договір купівлі-продажу прав вимог у частині вимог за кредитним договором від 21 лютого 2007 року № 11120439000 не має правової сили, а дії відповідачів є нечесною підприємницькою практикою та обманом споживача, які виявилися у підробці кредитних документів.

Зазначеними діями їй завдано моральну шкоду.

У зв`язку з наведеним, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати договір про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000 недійсним;

- визнати дії АТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк", як нечесну підприємницьку практику, що включає обман споживача у фальшуванні прав вимог за кредитами, фальшуванні кредитних документів та підробці підписів споживача під кредитними документами;

- визнати договір купівлі - продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року, укладений між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта банк", у частині купівлі-продажу прав вимог за договором про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000 недійсним;

- визнати відсутність зобов`язань ОСОБА_1 перед ПАТ "Дельта Банк" стосовно договору споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000 у зв`язку з відсутністю доказів, які б підтвердили право на вимогу;

- стягнути солідарно з ПАТ "Дельта Банк" та Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області моральну шкоду у розмірі 12 000 000 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2019 року провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000, укладеного між нею та ПАТ "УкрСиббанк", закрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу прав вимог недійним та визнання відсутності її зобов`язань перед банком відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що договір про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000 у судовому порядку недійсним визнаний не був, тому ПАТ "Дельта Банк" набуло прав вимоги виконання боржником зобов`язань за вказаним договором у тому ж обсязі та на тих же умовах, що й попередній кредитор, тому відсутні порушення прав та інтересів позивача внаслідок укладення договору купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором.

Суд врахував відповідну судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2021 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками міського суду, вказавши, що вони є законними та обґрунтованими, зокрема, про відсутність порушення прав та інтересів позивача внаслідок укладення договору купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно врахував судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2023 року скасувати і направити справу на новий розгляд до районного суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, незважаючи на постановлення ухвали про витребування оригіналу кредитного договору, ухвалив судове рішення по суті спору, не виконавши відповідної ухвали. Вважає, що таким чином суд не забезпечив повного та всебічного розгляду справи. Крім того, суд безпідставно витребував докази у неучасника справи - ТОВ "Фінансова компанія інвест кредо", не залучивши останнє до участі в справі.

Зазначає, що суди незаконно не дослідили експертизу, якою підтверджено, що кредитний договір є сфальшованим, оскільки нею не підписаний.

Судді Волошиній Н. Л. було заявлено обґрунтований відвід, у зв`язку з численними порушеннями нею норм процесуального права, проте, він був безпідставно відхилений.

Вказує, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи 01 лютого 2023 року, коли було прийнято оскаржувану постанову.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

02 травня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № 11120439000, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлювальної кредитної лінії, що дорівнює 274 000 доларів США, на умовах повернення кредиту, сплати процентів, комісій в порядку і на умовах, визначених цим договором.

20 квітня 2011 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалив рішення у справі № 2-18/11 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, яким стягнув солідарно з них на користь банку заборгованість за кредитним договором з урахуванням відсотків, пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, у сумі 2 385 856,83 грн, що станом на 10 березня 2011 року становить 229 419,01 доларів США.

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з умовами якого продавець продає (відступає) права вимоги за кредитами та передає їх покупцеві, а покупець погоджується придбати права вимоги за кредитами, приймає їх та сплачує ціну купівлі.

Згідно з актом приймання-передачі, укладеного 19 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" на підставі вказаного договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року, продавець цим передав (відступив) права вимоги, зокрема, за наведеним вище кредитним договором.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) та постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 495/11830/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує порушення судами норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання та суди не дослідили зібрані у справі докази; необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки кредитний договір, право вимоги за яким було відступлено оспорюваним правочином, недійсним у судовому порядку не визнавався, то немає підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, з тих підстав, що, як вказувала позивач, "представниками ПАТ "УкрСиббанк" було передано ПАТ "Дельта Банк" фальшиві кредитні документи".

Доводи касаційної скарги, що стосуються доказування позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним (неповне дослідження обставин справи, невитребування оригіналу кредитного договору, не виконання відповідної ухвали суду, недослідження доказів у цій частині, тощо), є безпідставними, оскільки ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2019 року, яка не оскаржувалася, а, отже, набрала законної сили, провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту від 21 лютого 2007 року № 11120439000, укладеного між нею та ПАТ "УкрСиббанк" закрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України. Тобто, вказані доводи не входили до предмету доказування у цій справі у частині, яка розглядалася судами по суті.

Посилання заявника на те, що судді Волошиній Н. Л. було заявлено обґрунтований відвід, у задоволенні якого було, на її думку, безпідставно відмовлено, також відхиляються колегією суддів, оскільки вони зводяться до незгоди з ухваленими суддею процесуальними судовими рішеннями у справі, що не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Крім того, підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 411 ЦПК України, згідно з яким судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою, Верховний Суд також не убачає, оскільки суди правильно відмовили у задоволенні відводу судді.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо розгляду справи апеляційним судом без належного повідомлення її про розгляд справи, є безпідставними, оскільки вона була належно повідомлена про розгляд справи апеляційним судом у судовому засіданні 18 січня 2023 року, на якому було прийнято оскаржувану постанову, а неявка належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

При цьому, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України). У цьому випадку - 01 лютого 2023 року. Зазначене узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2023 рокузалишити без змін.