Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Хохуляка В.В. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М. розглянув у порядку письмового провадження справу № 805/1568/15-а за позовом комунального підприємства (далі - КП) "Красноармійськводоканал" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (на сьогодні - Покровська державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області; далі - Покровська ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,

23.04.2015 КП "Красноармійськводоканал" звернулося з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування рішення від 18.03.2015 № 002031702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог КП "Красноармійськводоканал" посилається на те, що відповідно до Закону України 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) (далі - Закон № 1669-VII (1669-18) ) на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016, позов задоволено: визнано недійсним та скасовано рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.03.2015 № 002031702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції Покровська ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звернулася до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Верховний Суд України ухвалою від 24.04.2017 відкрив провадження за заявою Покровської ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 у справі № 805/1568/15-а.

У зв'язку з початком роботи Верховного Суду матеріали справи № 805/1568/15-а передано до Верховного Суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 для розгляду даної справи визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді у складі: Хохуляка В.В. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII (2147а-19) , який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018 заяву Покровської ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 у справі № 805/1568/15-а прийнято до провадження, справу призначено до розгляду без повідомлення та виклику учасників справи.

Суд перевірив матеріали справи, наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що КП "Красноармійськводоканал" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 22.11.2007; місцезнаходження: 85300, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Шевченка, 90; включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №12711020000000806; перебуває на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції з 23.11.2007.

20.08.2014 КП "Красноармійськводоканал" за його заявою виданий Торгово-промисловою палатою України Сертифікат (висновок) №2503/05-4, яким засвідчено настання обставини непереборної сили з 13.07.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

18.03.2015 Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення №002031702 про застосування до КП "Красноармійськводоканал" штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: штраф у розмірі 20668 грн 55 коп. та нарахована пеня у розмірі 11756 грн 90 коп. за період з 21.11.2014 по 04.02.2015.

Вважаючи спірне податкове рішення від 18.03.2015 № 002031702 необґрунтованим, КП "Красноармійськводоканал" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 податковий орган посилається на неоднакове застосування у подібних правовідносинах статей 6 та 7 Закону України від 08.07.2014 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI (2464-17) ).

На підтвердження своїх доводів надало копію постанови Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016 (справа № К/800/27167/15), в якій, на думку заявника, суд правильно застосував зазначені норми права.

У наданій на порівняння постанові Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 цей суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що статтею 2 Закону 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

30.10.2014 Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р (1053-2014-р) "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (далі - Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р).

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження № 1079-р (1079-2014-р) "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (1053-2014-р) " (далі - Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р).

Оскільки на момент прийняття податковим органом спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені (а саме: 18.03.2015) Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р (1079-2014-р) було чинним, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Натомість, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, виходив із того, що наявність заборони щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669-VII (1669-18) за невиконання обов'язків платника єдиного внеску унеможливлює нарахування штрафу та пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску та свідчить про незаконність винесення відповідачем оскаржуваного рішення. Настання та існування обставин непереборної сили підтверджені статтею 10 цього Закону, а також сертифікатом Торгово-промислової палати України.

З аналізу наданих рішень суду касаційної інстанції вбачається, що цей суд неоднаково застосував норми права, що регулюють питання застосування податковим органом штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм права, на які посилається відповідач, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон № 2464-VI (2464-17) .

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

На час проведення антитерористичної операції з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон № 1669-VII (1669-18) .

Відповідно до статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону передбачено внесення змін до деяких законів України.

Так, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII (1669-18) доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

- платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 (405/2014) "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ Президента України № 405/2014), звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи місцезнаходженням КП "Красноармійськводоканал" зареєстрований за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вулиця Шевченка, будинок 90, перебуває на обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції 23.11.2007.

Пунктом 5 статті 11 Закону № 1669-VII передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України № 405/2014 (405/2014) у період з 14.04.2014 до її закінчення.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII (1669-18) , Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р (1053-2014-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р (1053-2014-р) , до зазначених населених пунктів належить м. Красноармійськ.

В подальшому, Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р (1079-2014-р) зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053 (1053-2014-р) .

Разом з тим, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р (1053-2014-р) було чинним та не скасовувалось, його дія була лише зупинена на відповідний час.

В свою чергу слід зазначити, що Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р (1079-2014-р) не регулює питання щодо умов та порядку сплати єдиного внеску. Зазначені правовідносини врегульовані Законом № 2464-VI (2464-17) , в силу пункту 9-3 Розділу VIII якого, позивач звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури,- надання документу, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а саме - є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" (z1844-13) , документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.

З наведеного можна зробити висновок, що саме по собі включення того чи іншого населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками єдиного внеску своїх обов'язків, передбачених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI. Підставою для прийняття контролюючим органом рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), також є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи 20.08.2014 позивачу за його заявою виданий Торгово-промисловою палатою України сертифікат за № 2503/05-4 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчені настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

З огляду на викладене, встановлено, що положення, передбачені пункту 9-3 № 2464-VI щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на території проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, висновок судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

У заяві про перегляд Покровська ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015, постановлену за наслідками розгляду справи № 826/18327/14 про визнання нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р (1079-2014-р) . Такі доводи заявника спростовуються постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі № 826/18327/14, в якій суд дійшов висновку про те, що Кабінет Міністрів України в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, повноважень щодо зупинення дії власних розпоряджень немає.

Разом з тим, 02.12 2015 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р (1275-2015-р) "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Відповідно до пунктів 1, 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053 (1053-2014-р) та № 1079 (1079-2014-р) .

Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р (1275-2015-р) , місто Красноармійськ віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

В той же час, Верховним Судом розглянуто зразкову справу № Пз/9901/22/18 (812/292/18) за позовом Обласної комунальної установи "Луганський центр підтримки молодіжних ініціатив та соціальних досліджень" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про скасування рішення.

За наслідками розгляду зразкової справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 30.03.2018 дійшов висновку про наступне.

Перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ (2464-17) .

Перелік населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція, в яких розташовані органи доходів і зборів, де платники єдиного внеску перебувають на обліку, прийнятий на виконання Закону № 1669-VII (1669-18) відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) , за своїм правовим навантаженням визначає виключно території, на яких здійснюється ця операція. Неприйняття (несвочасне прийняття) або зупинення дії цього переліку не є підставою для відмови платнику єдиного внеску у звільненні від відповідальності, застосуванні штрафних та фінансових санкцій, за умови подальшого включення до нього населенних пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція.

Обставини зразкової справи № Пз/9901/22/18 (812/292/18) стосуються оскарження рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особою, що провадить (провадила) свою господарську діяльність на території, де проводилась антитерористична операція.

Пунктом 22 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення зразкової справи як типової адміністративної справи, що прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно пункту 21 частини першої статті 4 цього Кодексу типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

У справі, що розглядається товариство звернулося з позовом до податкового органу, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що були застосовані до особи, яка провадить (провадила) свою господарську діяльність на території, де проводилась антитерористична операція.

Тобто, справа яка переглядається є типовою по відношенню до справи № Пз/9901/22/18 (812/292/18), а правові висновки, викладені у зразковому Рішенні Верховного Суду від 30.03.2018 мають бути враховані судом.

Оскільки у справі, що розглядається, суди правильно застосували норми матеріального права, а доводи заяви Покровської ДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не знайшли свого підтвердження, у задоволенні заяви податкового органу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19) ) та статтями 235- 242, 243, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII (2136-19) ), суд -

У задоволенні заяви Покровської державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.12.2016 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.