Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів Косцової І.П., Стаса Л. В., Турецької І.О. у справі 821/1295/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

29 серпня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до Комунального підприємства "Таврійський" виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі - підприємство, відповідач у справі) з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності підприємства, що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу у розмірі 2 939 842,96 грн, в тому числі з податку на додану вартість в сумі 1 926 224,85 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами у розмірі 1 013 543,41 грн та з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 74,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Підприємством обліковується податковий борг, з метою погашення якого податковий орган звернувся до Херсонської міської ради, просив ініціювати включення до порядку денного сесії питання відчуження майна, описаного в податкову заставу.

26 вересня 2017 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду позов задоволено, з огляду на неприйняття органом місцевого самоврядування рішення з приводу поданого податковим органом звернення, що унеможливлює використання описаного майна в якості джерела погашення податкового боргу підприємства.

16 листопада 2017 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, прийнято у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із недотримання податковим органом процедури та порядку стягнення податкового боргу підприємства місцевого самоврядування, вказуючи при цьому, що положення пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України дає підстави податковому органу для звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, а не на кошти комунального підприємства.

13 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України позивачем подано касаційну скаргу.

28 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

03 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу податкового органу залишено без руху.

29 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Херсонського окружного адміністративного суду справу № 821/1295/17.

07 лютого 2018 року справа № 821/1295/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив до Верховного Суду від відповідача не надходив, що не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство створене Херсонською міською радою, перебуває на обліку платників податків у Головному управлінні Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Станом на момент звернення податкового органу до суду з позовом за відповідачем починаючи з 30 вересня 2014 року обліковується податковий борг в сумі 2 939 842,96 грн, з яких 1 926 224,85 грн податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 1 013 543,41 грн податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, 74,70 грн орендна плата за спеціальне використання води.

Податковим органом вжиті заходи для погашення податкового боргу, шляхом надіслання платнику податків першої податкової вимоги від 9 лютого 2010 року № 1/260 та другої податкової вимоги від 25 березня 2010 року № 2/527, складено акт опису майна від 18 квітня 2012 року №33/19-103, відповідно до якого проведено опис майна відповідача на загальну суму 4 142,63 грн, ініційовано 27 квітня 2017 року перед міською радою включення до порядку денного сесії питання відчуження майна, описаного в податкову заставу в рахунок погашення податкового боргу.

Звертаючись до суду податковий орган посилається на положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Оцінюючи спірні відносини суд апеляційної інстанції виходив з особливостей погашення податкового боргу комунальних підприємств, встановлених статтею 96 Податкового кодексу України, з системного аналізу пунктів 96.1, 96.2 та 96.3 цієї статті висновується те, що у разі несплати комунальним підприємством податкового боргу, а також відсутності у нього майна, яке можливо внести в податкову заставу та відчужити, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що передумовою стягнення податкового боргу є звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків.

Вчинені податковим органом дії не узгоджуються з положеннями пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, оскільки він не звертався до Херсонської міської ради з таким поданням, а відтак, не вжив всіх передбачених кодексом заходів щодо стягнення податкового боргу.

Доводи заявника касаційної скарги основані на направлені міській раді листа від 27 квітня 2017 року є неприйнятними з огляду на те, що не узгоджуються із встановленими способами реалізації владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що податковий орган неправильно обрав спосіб судового захисту та звернувся до суду із порушенням норм процесуального права за загальною процедурою, в порушення положень пунктів 1 та 3 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі 821/1295/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.