821/1228/17 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 24.04.2018 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Украгроекспо ЛТД" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (суддя Кузьменко Н.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (судді: Димерлій О.О. (головуючий), Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі № 821/1228/17 за позовом Приватного підприємства "Украгроекспо ЛТД" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів та зобов'язання здійснити митне оформлення,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Украгроекспо ЛТД" (далі - позивач, Підприємство) звернулась до суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган), з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування рішення №UA508030/2017/000019/2 від 10 липня 2017 року про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2017/00045 від 10 липня 2017 року та зобов'язання здійснити митне оформлення товарів на підставі даних, заявлених позивачем в митній декларації МД-2 №UA508030/2017/003272 від 6 липня 2017 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом ціною договору (контракту), при цьому до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують зазначену митну вартість, кількісні та якісні показники товару, що ввозився. Натомість контролюючий орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Підприємством шляхом надання додаткових витребуваних контролюючим органом документів, а тому відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів. Крім того, оскільки митне оформлення товару позивач здійснив саме за митною декларацією МД-2 №UA508030/2017/003297 від 7 липня 2017 року, не дочекавшись здійснення всіх митних процедур за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ№UA508030/2017/003272 від 6 липня 2017 року, відсутні правові підстави зобов'язувати контролюючий орган здійснювати митне оформлення товару за митною декларацією, яка, за ініціативи самого позивача, не була реалізована при митному оформленні товару.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено контракт № GV1854413600 від 29 березня 2017 року з Компанією "Greenovative Solutions Inc." (Канада) на поставку товару (відходи, шматки, обрізки та скрап матеріалів з бавовни, які утворились в процесі виробництва готових бавовняних виробів).

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару 6 липня 2017 року до відділу митного оформлення №1 митного поста Херсон-центральний подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ№UA508030/2017/003272.

18 липня 2017 року по даній декларації отримано висновок Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМП ДФС від 18.07.2017 №142005703-0516, відповідно до якого код товару УКТЗЕД 52029900 відповідає коду товару визначеному в декларації типу ІМ 40 ДЕ№UA508030/2017/003272 від 06.07.2017 року.

25 липня 2017 року по декларації типу ІМ 40 ДЕ№UA508030/2017/003272 від 06.07.2017 року винесено картку відмови №508030/2017/00051 за приписами ст. 256 Митного кодексу України, у зв'язку з тим, що декларантом подану іншу декларацію.

Позивач здійснив митне оформлення товару та 7 липня 2017 року подав до митного поста Херсон-центральний Херсонської митниці електронну митну декларацію МД-2 №UA508030/2017/003297, митна вартість товарів була визначена Підприємством із застосуванням першого методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Разом з декларацією митному органу було надано пакет товаросупровідних та комерційних документів.

7 липня 2017 року митним органом на адресу позивача направлено повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.

На виконання даного повідомлення, Підприємство надало до Херсонської митниці заяву №89 від 07.07.2017 з додатковими документами для підтвердження митної вартості. Додатково підприємство надало експорту митну декларацію продавця (Компанії "Greenovative Solutions Inc." (Канада) №01С945SCJ62220170500449 від 20.05.2017 року, лист продавця, банківські виписки з рухом коштів, заяви на купівлю валюти та платіжні доручення в іноземній валюті.

Проте, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, з огляду на те, що товар по митній декларації №UA508030/2017/003297 ввезено на умовах поставки СІF - Одеса (Україна), однак, при дослідженні наданих позивачем документів встановлено, що інвойс № GV1854413600 від 16.05.2017 визначає умови поставки згідно ІНКОТЕРМС 2010 СFR Одеса, доповнення (специфікація) до контракту від 29.03.2017 №1 містить умови поставки ІНКОТЕРМС 2010 СІF Одеса. Таким чином, вказані документи, самостійно подані позивачем, містять розбіжності стосовно розрахунку митної вартості.

10 липня 2017 року відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2017/00045, в якій зазначено, що заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано у зв'язку з тим, що документи надані для підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не всі відомості і розрахунки підтверджені.

Декларантом, на думку відповідача, заявлено не повні відомості про митну вартість товару, як наслідок, митну вартість визначено за другорядним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, яка наявна у митного органу.

10 липня 2017 року відповідачем прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA508030/2017/000019/2, яким збільшено митну вартість товарів (відходи бавовняні, які утворилися в процесі виробництва готових бавовняних виробів на 16760 доларів США, що становить 436 770,76 грн за курсом НБУ (26,060308 грн за 1 долар США) на дату декларування.

Митну вартість товару визначено шляхом співставлення заявленої підприємством вартості товару з вартістю подібного товару в мережі Інтернет, яка становить 2,00 долари США за 1 кг.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги Підприємство цитує норми матеріального права, посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, а допущена помилка підприємством - продавцем (Компанія "Greenovative Solutions Inc.") в інвойсі від 16.05.2017 щодо умов поставки спростована листом вказаного контрагента, який був наданий контролюючому органу. Касаційна скарга не містить інших доводів ніж ті які були зазначені Підприємством у позовній заяві та апеляційній скарзі, доводів у чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права касаційна скарга не містить.

8. Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на надання останнім документів, які містили розбіжності щодо умов поставки, що безпосередньо впливає на ціну товару, а також не надання додатково витребуваних документів, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Приватного підприємства "Украгроекспо ЛТД" без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Конституція України (254к/96-ВР) :

9.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

10.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

10.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

10.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.5. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

10.6. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

10.7. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

10.8. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

10.9. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

10.10. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

10.11. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

10.13. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

10.12. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

10.13. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

12. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

13. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

14. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи позивача:

17.1. Довід, відносно того, що допущена помилка підприємством - продавцем (Компанія "Greenovative Solutions Inc.") в інвойсі від 16.05.2017 щодо умов поставки спростована листом вказаного контрагента від 05.07.2017, який був наданий контролюючому органу, суди попередніх інстанцій при прийняті рішень правильно не взяли до уваги, оскільки, з вказаного листа дійсно вбачається, що вказане підприємство доводить до відома, що ним було допущено помилку в рахунку № GV 1854413600 від 16.05.2017, а саме вказано умови поставки CFR порт Одеса, замість CIF порт Одеса, проте з іншого листа від 07.07.2017 вказаного контрагента вбачається, що митна вартість вказана на умовах FOB, а також те, що вантаж не був застрахований, хоча згідно CIF саме продавець має страхувати товар. Таким чином, з наданих позивачем документів неможливо достовірно встановити на яких саме умовах було придбано товар, що розмитнювався, та яка вартість придбаного товару.

17.2. Довід відносно того, що контролюючим органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 17.07.2017 не було наведено пояснення щодо зроблених коригувань, зокрема не вказано обсяги партій ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, докладної інформації та джерел, які використовувались при визначенні вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, колегія суддів не приймає до уваги, адже по - перше, позивач фактично не заперечує, того, факту, що контролюючому органом не можливо було визначити митну вартість товару за іншими методами, що передують резервному (за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), з тих підстав, що були наведені у рішенні про коригування митної вартості від 17.07.2017, по - друге, у зазначеному рішенні контролюючий орган вказав реквізити митної декларації, на підставі якої було скориговано митну вартість ввезеного позивачем товару, та з якої можливо встановити, зокрема обсяги партії подібного товару, його ціну, в тому числі й умови поставки, проте враховуючи те що з наданих позивачем первинних документів неможливо встановити на підставі яких умов було імпортовано товари саме позивачем, такі посилання останнього є безпідставними та не обґрунтованими. Також при визначенні ціни за резервним методом контролюючий орган врахував і інформацію відносно вартості подібного товару, що розміщена в мережі Інтернет.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем в позовній заяві, апеляційній скарзі та контролюючим органом в запереченнях та відзиві, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

20. З огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару.

21. Позивачем не було надано документи, включаючи і додатково витребувані митним органом, які б усунули сумніви щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари. Фактично не можливо встановити на яких умовах було імпортовано товар, а враховуючи, що умови поставки згідно ІНКОТЕРМС 2010 СFR, СІF та FOB передбачають різні складові, які враховуються до вартості товару, неможливо встановити і достовірність заявленої позивачем митної вартості.

22. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

23. У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод, що не спростовано доводами касаційної скарги.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 52, 53, 54, 57 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Приватного підприємства "Украгроекспо ЛТД" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).