СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/585/13-а
14.08.13 м. Севастополь
( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (rs30852513) )
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Іщенко Г.М.,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Даніліна К.В.
за участю сторін:
представник позивача - Медичного реабілітаційного центру "Сокіл" МВС України- Мустафін Юрій Абрарутдінович посв. №012 від 05.05.08,
розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 01.03.13 у справі № 801/585/13-а
за позовом Медичного реабілітаційного центру "Сокіл" МВС України (вул. Приморська, 23,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)
до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул.Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.13 позовні вимоги Медичного реабілітаційного центру "Сокіл" МВС України до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 19.12.2012 року №0001642201.
Стягнуто на користь Медичного реабілітаційного центру "Сокіл" МВС України з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.13 та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 14.08.13 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Феодосійською ОДПІ в АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Медичного реабілітаційного центру "Сокіл" МВС України з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських операцій з ТОВ БВП "Строитель-Плюс" (ЄДРПОУ 31263808), ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 3666165656), ПП "Габарит Груп" (ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд -М" (код ЄДРПОУ 33581667), ПП "Райс-М" (код ЄДРПОУ 33655597), ПП "Грандпродукт" (код ЄДРПОУ 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ПП "Сіті Буд" (код ЄДРПОУ 37081640), ПП "Скипер" (код ЄДРПОУ 37081677), ПП "Добре Місто" (код ЄДРПОУ 37081745), ПП "Комманд" (код ЄДРПОУ 37081766), ПП "Мобкрим торг" (код ЄДРПОУ 37081792), ПП "Визит Торг" (код ЄДРПОУ 37081939), ПП "Нантехімідж" (код ЄДРПОУ 37081965), ПП "Кримторг" (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (код ЄДРПОУ 32841299), ПП "Базис Торг" (код ЄДРПОУ 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (код ЄДРПОУ 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ "Кримстройіндустрія" (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ "Аквамарин" (код ЄДРПОУ 32836776), ПП "Єароградстрой" (код ЄДРПОУ 34836406), ПП "Прима торг" (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (код ЄДРПОУ 37132621), фірма "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815), КП "Альянс" (код ЄДРПОУ 32468182), ПП "Пан Буд" (код ЄДРПОУ 37081614), ПП "Беллатрикс" (37081991), ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 55096833), ПП "Мастреторг" (ЄДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.
За результатами перевірки складений акт №1926/22-01/14320346 від 29.11.2012 року, яким встановлені порушення позивачем пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 6000,84 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2009 року на суму 396,00 грн., за липень 2010 року на суму 1947,90 грн., за листопад 2010 року на суму 3056,94 грн. по взаємовідносинам з підприємствами - постачальниками КП "Альянс" та Фірмою "Капітель Плюс".
На заперечення позивача на акт перевірки від 07.12.2012 року №55/11-802 Феодосійською ОДПІ в АР Крим ДПС від 14.12.2012 року №249/10/22-01 зазначено про правомірність та обґрунтованість висновків акту перевірки №1926/22-01/14320346 від 29.11.2012 року.
На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 19.12.2012 року: №0001642201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 5604,84 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 1401,21 грн.
Судом встановлено, що Медичний реабілітаційний центр "Сокіл" МВС України за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з КП "Альянс" та Фірмою "Капітель Плюс".
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено завищення позивачем податку на додану вартість всього в сумі 6000,84 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2009 року на суму 396,00 грн., за липень 2010 року на суму 1947,90 грн., за листопад 2010 року на суму 3056,94 грн.
Наведені висновки робляться на підставі актів перевірки:
- від 06.04.2012 року №36/22/31263808 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки КП "Альянс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року", висновками якого встановлено зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ за відповідний податковий період;
- від 11.04.2012 року №38/22/36165986 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки фірмою "Капітель Плюс" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року", висновками якого встановлено зменшення суми податкового зобов'язання з ПДВ за відповідний податковий період.
Також, відповідач посилається на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ "Союз КДС" за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 ККУ та відносно директора ТОВ БВП "Строитель Плюс" ОСОБА_4, фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит Груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС", що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 206, ч.3 ст. 212 КК України.
Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, зареєстрували та придбали СПД, зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит Груп", ТОВ БВП "Строитель-плюс" директором та головним бухгалтером якого є ОСОБА_4, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.
Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі: КП "Альянс", фірма "Капітель плюс" з метою прикриття незаконної діяльності, ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.
Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту,не мають реального товарного характеру, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладання договорів без мети настання реальних наслідків.
На підставі викладеного, позивач дійшов висновку про формування позивачем податкового кредиту від постачальників з ознаками "фіктивності", реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних перевірок, а також той факт, що податкова вигода за придбані товари, роботи, послуги у контрагентів - постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності КП "Альянс" та Фірми "Капітель Плюс", а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".
Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентами: КП "Альянс" та Фірмою "Капітель Плюс" підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт на виконання цих договорів.
Проте, щодо ні до одного з наданих до перевірки позивачем документів, не наводиться висновок щодо їх невідповідності вимогам Закону та неможливості підтвердити господарські операції з контрагентами внаслідок складання з порушенням вимог Закону.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивачем укладено з вищенаведеними контрагентами наступні договори:
- Договір купівлі - продажу №1656 від 14.10.2009 року, укладений між позивачем (покупець) та КП "Альянс" (продавець), на виконання умов якого виписано рахунок №3439 від 14.10.2009 року на загальну суму 2376,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 396,00 грн., видаткова накладна №3778 від 14.10.2009 року на загальну суму 2376,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 396,00 грн., податкова накладна від 14.10.2009 року №3778 на загальну суму 2376,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 396,00 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням від 20.10.2009 року за №2313 на загальну суму 2376 грн.
- Договір послуги від 16.11.2010 року №1828, укладений між позивачем (замовник) та КП "Альянс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний виконати поточний ремонт телевізорів у кількості 20 одиниць по ціні 180,00 грн. за одиницю.
На виконання зазначеного договору позивачем складений акт прийомки виконаних робіт від 15.11.2010 року на суму 3600,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 600,00 грн., виписано рахунок №4452 від 15.11.2010 року на суму 3600,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 600,00 грн., податкова накладна від 16.11.2010 року №4191/1 на загальну суму 3600,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 600,00 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням від 22.11.2010 року за №2271 на загальну суму 3600,00 грн.
- Договір на надання послуг №1315 від 21.11.2011 року, укладений між позивачем (замовник) та КП "Альянс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний надати поточний ремонт телевізорів - 24 шт.
На виконання зазначеного договору позивачем складено акт прийомки виконаних робіт від 21.11.2011 року на суму 8640,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1440,00 грн., виписано рахунок №2870 від 21.11.2011 року на суму 8640,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1440,00 грн., податкова накладна від 22.11.2011 року №176 на загальну суму 8640,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1440,00 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням від 22.11.2011 року за №2372 на загальну суму 8640,00 грн.
- Договір на надання послуг №1349 від 12.12.2011 року, укладений між позивачем (замовник) та КП "Альянс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний надати поточний ремонт телевізійних мереж: в будівлі інгаляторію, в будівлі службових приміщень.
На виконання зазначеного договору позивачем складено акт прийомки виконаного поточного ремонту від 31.12.2011 року на суму 9701,66 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1616,94 грн., виписано рахунок №4396 від 12.12.2011 року на суму 9701,66 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1616,94 грн., податкова накладна від 30.11.2011 року №264 на загальну суму 9701,66 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1616,94 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням від 19.01.2012 року за №31 на загальну суму 9701,66 грн.
- Договір на надання послуг №1564 від 09.10.2009 року, укладений між позивачем (замовник) та КП "Альянс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний надати поточний ремонт телевізійного обладнання.
- Договір підряду №1569 від 09.10.2009 року, укладений між позивачем (замовник) та КП "Альянс" (підрядник), за яким виконавець зобов'язаний за завданням замовника виконати роботи у відповідності з проектно - кошторисною документацією.
- Договір №118/05-10/339 від 21.06.2010 року, укладений між позивачем (замовник) та фірмою "Капітель Плюс" (виконавець), за яким виконавець зобов'язаний виконати електромонтажні роботи з реконструкції житлового будинку по вул.. Приморська, 32, м. Судак.
На виконання зазначеного договору позивачем 21.06.2010 року складено специфікацію на загальну суму 11687,41 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1947,90 грн., складено акт прийомки виконаних будівельних робіт за 24.06.2010 року на загальну суму 11687,41 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1947,90 грн., виписано рахунок №б/н від 24.06.2010 року на загальну суму 11687,41 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1947,90 грн. Сплата за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2010 року за №1039 на загальну суму 11687,41 грн.
Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки, та перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення судовою колегією встановлено наступне.
При вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
П.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).
Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.
Згідно з положеннями Податкового кодексу України (2755-17) та Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.
Колегія суддів зазначає, що відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача та кримінальної справи, порушеної у відношенні директорів підприємств контрагентів - КП "Альянс" та фірми "Капітель Плюс".
Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.
Та обставина, що податковим органом складено акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.
Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.
Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.
Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.
Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №1926/22-01/14320346 від 29.11.2012 року про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19.12.2012 року №0001642201.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.03.13 у справі № 801/585/13-а -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 серпня 2013 р.
Головуючий суддя
Судді
підпис М.А.Санакоєва
підпис Г.М. Іщенко
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва