Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріадна" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - Митниця) про скасування рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/002051/2 від 21 жовтня 2015 року та картки відмови Харківської митниці ДФС у митному оформленні (випуску) товарів №80700000/2015/01102 від 21 жовтня 2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Митниця 21 грудня 2015 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому, до апеляційної скарги відповідачем було додано, зокрема, платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 1515,80 грн., тобто як за одну вимогу немайнового характеру.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України (2747-15) ), оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору в належному розмірі (за вимогу майнового та немайнового характеру); особі, що подала апеляційну скаргу, надано тридцятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення її недоліку.

Копію ухвали Митницею отримано 19 січня 2016 року, а ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС повернуто особі, що її подала, у зв'язку із неусуненням останньою у встановлений судом строк її недоліку.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 лютого 2016 року, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених нею в надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотанні доводів, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не подав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а згідно з частини 3 статті 189 вказаного Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

В свою чергу, як передбачено частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, частина 3 якої вимагає подання одночасно з позовною заявою документа про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За змістом же пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (3674-17) , за змістом підпунктів 1 та 2 пункту 3 частини 2 статті 4 якого (в редакції, що діяла на момент подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати; разом з тим, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 вказаного Закону).

Статтею ж 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року №80-VIII (80-19) мінімальну заробітну плату станом на 01 січня 2015 року установлено в розмірі 1218,00 грн.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового слід врахувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, реалізація яких може призвести до зміни складу майна позивача, є майновими.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно визначив характер адміністративного позову, зазначивши, що позовна заява має одночасно майновий та немайновий характер.

З огляду на викладене та зважаючи, що, як вже зазначалось, судовий збір за подання апеляційної скарги Митницею сплачено в розмірі, меншому ніж встановлено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (3674-17) , касаційний суд вважає, що їй обґрунтовано на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року повернуто залишену без руху ухвалою цього ж суду від 14 січня 2016 року апеляційну скаргу в зв'язку з неусуненням її недоліків у встановлений судом строк.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.