349/26/22 Про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту, накладеного в межах виконавчого провадження - 08.05.2023 Прийняття

третя особа - Рогатинський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 травня 2022 року у складі судді Рибія М. Г. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року у складі колегії суддів:

Пнівчук О. В., Бойчука І. В., Томин О. О.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Рогатинської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - Рогатинський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Рогатинський РВ ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного МРУ МЮ), про визнання права власності на майно, звільнення майна з-під арешту.

Позовна заява мотивована тим, що у травні 2021 року він дізнався про арешт майна, накладений постановою головного державного виконавця Рогатинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кривня І. С. від 12 травня 2021 року у виконавчому провадженні щодо ОСОБА_2 .

Вказував, що арештоване майно, а саме: бетонні плити перекриття довжиною 6 м, шириною 1,5 м, товщиною 22 см - 12 шт.; бетонні блоки довжиною 2,40 м, шириною 40 см, висотою 60 см - 142 шт.; бетонні блоки половинки (1/2 частина) шириною 40 см, висотою 60 см - 80 шт.; перемички будівельні довжиною 3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см - 23 шт.; перемички будівельні довжиною 1,3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см. - 14 шт.; перемички будівельні довжиною 2 м, шириною 30 см - 15 шт.; перемички будівельні довжиною 3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см - 3 шт.; бочку 10 м. куб. - 1 шт.; бляха оцинкована 2 м - 140 шт., є його власністю.

Так, у 2008 році він з ОСОБА_2 уклав договір про спільне будівництво торгово-офісного комплексу на орендованій ОСОБА_2 в Рогатинської міської ради Івано-Франківської області земельній ділянці. Протягом 2008-2009 років спільними зусиллями збудували об`єкт незавершеного будівництва. Він вкладав у це будівництво кошти та будівельні матеріали, залучив підрядника, тому є власником арештованого майна.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати за ним право власності на бетонні плити перекриття довжиною 6 м, шириною 1,5 м, товщиною 22 см - 12 шт.; бетонні блоки довжиною 2,40 м, шириною 40 см, висотою 60 см - 142 шт.; бетонні блоки половинки (1/2 частина) шириною 40 см, висотою 60 см - 80 шт.; перемички будівельні довжиною 3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см - 23 шт.; перемички будівельні довжиною 1,3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см. - 14 шт.; перемички будівельні довжиною 2 м, шириною 30 см - 15 шт.; перемички будівельні довжиною 3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см -3 шт.; бочку 10 м. куб. - 1 шт.; бляху оцинковану 2 м - 140 шт.; зняти арешту з вказаного майна, накладений постановою головного державного виконавця Рогатинського РВ ДВС Південно-Західного МРУ МЮ Кривня І. С. від 12 травня 2021 року.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що не довів, що він був власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 з якої було вилучено арештоване майно, що йому було дозволено будівництво на вказаній земельній ділянці, або що за ним було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, та не довів, що є власником майна, зазначеного у позові.

Договір про спільне будівництво від 25 січня 2008 року, який підписано між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтверджує факт їхньої спільної діяльності саме із будівництва торгівельно-офісного центра за адресою: АДРЕСА_1, оскільки у договорі відсутні відомості про об`єкт будівництва, його місцерозташування та земельну ділянку, на якій таке будівництво здійснюється. Наданий позивачем договір підряду від 11 березня 2008 року, підписаний між ним, як замовником, та підрядником - ОСОБА_4, предметом якого вказано будівництво торгівельно-офісного центру по АДРЕСА_1, не підтверджує виникнення в нього статусу забудовника.

Копії накладних про придбання позивачем ряду будівельних матеріалів: плити ПК, блоків ФБС, перемичок, бляхи оцинкованої за період 2008- 2014 років, не можуть слугувати доказом того, що саме вказане майно описано державним виконавцем, так як таке не визначене індивідуальними ознаками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 25 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 349/26/22 із Рогатинського районного суду Івано-Франківської області.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції необґрунтовано, на думку заявника, відхилили докази, які вказують на виникнення договірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та які вказують на пряме відношення позивача (скаржника) до забудови, набуття статусу учасника такої забудови та використання ним своїх будівельних матеріалів для цього будівництва, відповідно не надали їм належної оцінки, прийшли до помилкового висновку про відсутність підстав вважати ОСОБА_1 власником будматеріалів, які перебувають під арештом.

Зазначав, що ОСОБА_1 є інвестором будівництва, якому було передано функції замовника будівництва із передачею ОСОБА_2 відповідних документів, отже, йому передано функцію забудовника з правом укладення договорів підряду з третіми особами щодо будівництва об`єкта.

Посилався на те, що сам факт відсутності державної реєстрації договору про спільне будівництво не може спростувати виникнення правовідносин між сторонами цього договору, які також підтвердженні показаннями сторін.

Стверджував, що у первинних документах відображено ціну та розміри будматеріалів, що надає їм первинну ідентифікацію. Розміри будматеріалів, які відображені в постанові про накладення арешту, в накладних про їх купівлю, а також в долученому акті приймання будівельних робіт за грудень 2009 року є ідентичними, що підтверджує фактичне використання вказаних матеріалів для будівництва саме апелянтом.

Вважав, що він фактично брав участь у будівництві, що надає йому право на виникнення у нього права на майно, яке ним було залучено для спільного будівництва.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року Рогатинська міська рада Івано-Франківської області та Рогатинський РВ ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного МРУ МЮподали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою від 02 жовтня 2020 року головний державний виконавець Кривень І. С. визначив витрати на залучення суб`єкта господарювання на платній основі до проведення виконавчих дій із звільнення земельної ділянки площею 0,0625 га по АДРЕСА_1 від будівельних матеріалів у розмірі 178 800 грн, які підлягають стягненню з боржника - ОСОБА_2 (а.с. 68).

Згідно з копією постанови від 12 травня 2021 року головний державний виконавець Кривень І. С. під час примусового виконання постанови

від 02 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 178 800 грн, описав та наклав арешт на майно ОСОБА_2 : бетонні плити перекриття довжиною 6 м, шириною 1,5 м, товщиною 22 см - 12 шт.; бетонні блоки довжиною 2,40 м, шириною 40 см, висотою 60 см - 142 шт.; бетонні блоки половинки (1/2 частина) шириною 40 см, висотою 60 см - 80 шт.; перемички будівельні довжиною 3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см - 23 шт.; перемички будівельні довжиною 1,3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см. - 14 шт.; перемички будівельні довжиною 2 м, шириною 30 см - 15 шт.; перемички будівельні довжиною 3 м, шириною 40 см, товщиною 10 см - 3 шт.; цеглу на піддонах розсипом в загальній кількості 1 600 шт. (а.с. 11-13).

Згідно з копією постанови від 11 жовтня 2021 року головний державний виконавець Кривень І. С. під час примусового виконання постанови від 02 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави додаткових витрат виконавчого провадження у розмірі 178 800 грн, описав та наклав арешт на майно ОСОБА_2 : металеву бочку довжиною 3 м, висотою 2 м; бляху металеву оцинковану висотою 2 м (47 листів) (а.с. 75-76).

Згідно з поясненнями сторін арештоване майно державний виконавець вилучив із земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу незавершеного будівництва торгово-офісного центру.

Відповідно до копії технічного паспорта на громадський будинок - незавершене будівництвом підвальне приміщення торгово-офісного комплексу АДРЕСА_1, який виготовлений 27 листопада 2017 року ТОВ "Західбудексперт" на замовлення ОСОБА_2, готовність цього об`єкта незавершеного будівництва складає 3 %, його конструктивними елементами є земляні роботи, бетонні блоки та залізобетонні плити, рік побудови - 2007.

Згідно з копією висновку експертного дослідження за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 31 травня 2019 року № 709/710/19-28 відсоток готовності об`єкта незавершеного будівництва торгівельно-офісного центра по АДРЕСА_1 становить 4 % (а.с. 40-52).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів частина перша статті 328 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Частиною першою статті 375 ЦК України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судами встановлено, що замовником будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 був ОСОБА_2, вказана земельна ділянка була надана йому в оренду Рогатинською міською радою Івано-Франківської області. 09 жовтня 2006 року ОСОБА_2 надано дозвіл № 21/1 на виконання будівельних робіт.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку, що ОСОБА_1 не доведено, що він був власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, з якої було вилучено арештоване майно, що йому було дозволено будівництво на вказаній земельній ділянці, або що за ним було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, та не довів, що є власником майна, зазначеного у позові.

Поданий позивачем договір підряду від 11 березня 2008 року № 11/2008, укладений між замовником - ОСОБА_1 та підрядником - ОСОБА_4, предметом якого вказано будівництво торгівельно-офісного центру по АДРЕСА_1 не підтверджує виникнення у ОСОБА_1 статусу замовника будівництва у розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , оскільки право на забудову земельної ділянки виникає не внаслідок укладення договору підряду, а у передбаченому законом випадку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що договір про спільне будівництво від 25 січня 2008 року, який укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_1, не підтверджує факт їхньої спільної діяльності саме із будівництва торгівельно-офісного центра по АДРЕСА_1, оскільки у договорі відсутні відомості про об`єкт будівництва, його місцерозташування та земельну ділянку на якій таке будівництво здійснюється (а.с. 21-23).

Посилання в касаційній скарзі аналогічні до посилань в апеляційній скарзі на те, що Рогатинською міською радою Івано-Франківської області та відділом державної виконавчої служби не надано жодних доказів, які б вказували, що надані позивачем докази стосуються іншого будівництва на іншій земельній ділянці є необґрунтованими, оскільки тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача.

Посилання касаційної скарги на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили докази, які вказують на виникнення договірних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та які вказують на пряме відношення позивача (скаржника) до забудови, набуття статусу учасника такої забудови та використання ним своїх будівельних матеріалів для цього будівництва, безпідставні, оскільки позивач та його представник визнали, що локальний кошторис з розрахункової договірної ціни на будівельні роботи № 2-1-1 на кошторис торгово-офісного центру та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2009 року складено у 2016 році, а не у 2008-2009 роках.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.