Верховний Суд
РІШЕННЯ
Іменем України
|
19 квітня 2018 року
Київ
справа № 800/483/17
адміністративне провадження № П/9901/271/18
|
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Хохуляка В.В., суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисенко О.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Погребняка С.В.,
представника третьої особи Орленка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу № 800/483/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання незаконним та скасування рішення в частині,
ВСТАНОВИВ:
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 74900) звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (вул. Мельникова, 81-б, м. Київ, 04050), далі - КДКП, Комісія в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення КДКП від 18.10.2017 № 211др-17 в частині притягнення керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (далі - Спірне рішення). Також, просить суд прийняти постанову про поворот виконання рішення КДКП від 18.10.2017 № 211дп-17 у спірній частині із зазначенням способу його здійснення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА
Позивач вважає, що Спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 наводить наступні аргументи.
У Спірному рішенні зроблено висновок про те, що в порушення вимог пункту 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" позивач вчинив дії, які мають ознаки втручання у діяльність слідчого Іванівського відділення поліції Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, втручання у діяльність заступника керівника Каховської місцевої прокуратури.
Працівники поліції, будучи опитаними, не підтвердили фактів, які б свідчили про безпосереднє втручання позивача в їх діяльність. Під час спілкування із заступником керівника Каховської місцевої прокуратури позивач, на його думку, висловлював своє оціночне ставлення до ситуації та можливі варіанти дій, в межах, що передбачені чинним законодавством.
Заснованою на припущеннях також є інформація, зазначена в Спірному рішенні, щодо використання позивачем свого службового становища в особистих інтересах. Даний факт, як стверджує позивач, не підтверджується доказами в матеріалах дисциплінарного провадження. Також, КДКП зроблено неконкретизоване, оціночне твердження стосовно неетичної поведінки, допущеної позивачем.
Позивач зазначає, висновки Комісії невмотивовані та не містять правового обґрунтування. При розгляді дисциплінарного провадження не було досліджено всіх істотних обставин, у рішенні не зазначено, яка саме поведінка або конкретні дії можна вважати грубим порушенням прокурорської етики та яким чином ці дії тягнуть за собою негативні наслідки.
Вищевикладене є порушенням вимог пункту 62 Положення про порядок роботи КДКП, відповідно до якого Комісія не приймає рішень на підставі припущень, неперевіреної, недостовірної інформації.
Також позивач вважає, що КДКП порушено порядок розгляду скарг, опираючись на вимоги пункту 105 Положення про порядок роботи КДКП, згідно якого, дисциплінарні скарги щодо дій (поведінки) прокурорів, пов'язані з виконанням адміністративних функцій, спрямовуються до Ради прокурорів України.
Крім того, аргументує позивач, КДКП без з'ясування суб'єктивної сторони дій ОСОБА_6 відмовила у розгляді питання щодо можливості застосування більш м'якого дисциплінарного стягнення, ніж звільнення з посади в органках прокуратури. У Спірному рішенні не зазначені мотиви виключення можливості накладення іншого виду дисциплінарного стягнення та не обговорювалось дане питання під час засідання Комісії 18.10.2017, що є порушенням пункту 9 Положення про порядок роботи КДКП, відповідно до якого гласність роботи Комісії забезпечується відкритим обговоренням питань, що належить до її компетенції.
Відповідач у своїх запереченнях та відзиві на позов просить суд у позові відмовити та зазначає наступне.
Доводи позивача ґрунтуються на незгоді з оцінкою КДКП фактичних обставин справи, хоча самі факти ОСОБА_1 не заперечує
У Спірному рішенні містяться ґрунтовні доводи в чому полягає склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".
Також, у рішенні КДКП наявні мотиви щодо обраного виду дисциплінарного стягнення - вчинення проступку, який має характер грубого порушення. Комісією вмотивовано чому не може бути застосований більш м'який вид стягнення.
Щодо порушень, на думку позивача, процедури дисциплінарного провадження, відповідач зазначає, що недотримання ОСОБА_1 заборони втручання чи будь-якого іншого впливу прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора є загальною для всіх прокурорів, незалежно від займаної ним посади (адміністративної посади) в органах прокуратури є порушенням службового обов'язку як прокурора, а не неналежним виконанням посадових обов'язків на адміністративній посаді, у зв'язку з чим рішення про накладення дисциплінарного стягнення і виді звільнення з займаної посади повноважна приймати Комісія.
Третя особа у справі Генеральна прокуратура України в своїх письмових поясненнях стверджує, що наказ Генерального прокурора України від 02.11.2017 № 185к про звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури видано в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у адміністративному позові та запереченнях до відзиву.
Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову, опираючись на аргументи, зазначені в запереченні до позову та відзиві.
Представник третьої особи просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до КДКП про визнання незаконним та скасування рішення в частині, судове засідання призначено на 13.12.2017.
Суд у засіданні 13.12.2017 залучив у якості третьої особи Генеральну прокуратуру України та оголосив перерву.
У зв'язку з початком роботи Верховного Суду матеріали справи № 800/483/17 передано до Верховного Суду та згідно з протоколом від 09.01.2018 визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2018 справу прийнято суддею до провадження та призначено судове засідання на 15.02.2018, яке відкладено на 15.03.2018, в подальшому оголошено перерву до 12.04.2018, згодом відкладено на 19.04.2018.
У відкритому судовому засіданні за участю позивача, представників відповідача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову частково.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25.07.2017 до КДКП від прокурора Херсонської області Тригубенка В.М. надійшла дисциплінарна скарга про вчинення дисциплінарного проступку керівником Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 передбаченого пунктами 5, 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру".
Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора ОСОБА_1 скаргу розподілено за членом КДКП ОСОБА_9
Рішенням члена Комісії від 26.07.2017 відкрито дисциплінарне провадження щодо керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 КДКП рішенням від 26.07.2017 проведення подальшої перевірки доручено члену Комісії ОСОБА_10
Рішенням Комісії від 16.08.2017 продовжено строк проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення заступника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на один місяць до 29.09.2017.
29.09.2017 членом КДКП ОСОБА_10 складено висновок про встановлення вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частиною першою статті 43 Закону України "Про прокуратуру" та запропоновано притягнути керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
За результатами дисциплінарного провадження Комісією встановлено наявність у діях ОСОБА_11 дисциплінарного проступку, з огляду на такі обставини.
ОСОБА_1 за власною ініціативою зателефонував своєму заступнику ОСОБА_12 з приводу розслідування кримінального провадження та вчинив дії, які мають ознаки втручання в діяльність прокурора ОСОБА_12, оскільки останній як процесуальний керівник у кримінальному провадженні відповідно до статті 26 КПК України здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Також, ОСОБА_1 за посередництва ОСОБА_12 вчинив дії, які є втручанням в діяльність слідчого Іванівського ВП Каховського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_13
Зі змісту спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 вбачається, що останній через втручання в його діяльність змінив свою позицію, яка відповідала законодавству, почав в свою чергу втручатись у діяльність службових осіб поліції, відмовився погоджувати клопотання про арешт майна. В ході телефонних розмов ОСОБА_1 і ОСОБА_12 вживають численні вислови ненормативною лексикою, в тому числі на адресу підлеглого прокурора місцевої прокуратури та працівників поліції.
У результаті втручання була створена загроза порушення належного виконання службових обов'язків з боку прокурорів та працівників поліції. Негативні наслідки для розслідування кримінального провадження через незаконне втручання прокурора ОСОБА_1 не настали завдяки принциповій позиції слідчого поліції, який вилучив речові докази, а також прокурора місцевої прокуратури, який погодив клопотання слідчого про арешт майна.
18.10.2017 КДКП прийнято рішення про притягнення заступника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Наказом Генерального прокурора України від 02.11.2017 № 185-к ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури.
Не погоджуючись з рішенням КДКП про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
V. ОЦІНКА СУДУ
З урахуванням доводів і заперечення сторін, для вирішення спору слід з'ясувати правомірність дій КДКП в частині процедури винесення спірного рішення, а також законності та обґрунтованості прийнятого рішення.
Суд, досліджуючи дотримання процедури винесення оскаржуваного рішення зазначає наступне.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (1697-18)
та Положенням про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Положення).
Відповідно до статей 44, 45 Закону України "Про прокуратуру" дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 45 Закону України "Про прокуратуру", дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Згідно вимог частини першої статті 46 Закону України "Про прокуратуру" Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.
Частиною четвертою статті 46 Закону № 1697-VII встановлено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
Відповідно до частин 9, 10 статті 46 Закону України "Про прокуратуру" перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, але не більш як на місяць.
Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
У відповідності до пункту 103 Положення дисциплінарне провадження передбачає: відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення.
Відповідно до частини 11 статті 46 Закону № 1697-VII висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та мають бути отримані його членами не пізніш як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 47 Закону України "Про прокуратуру", розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На таке засідання запрошуються: особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 1697-VII Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу.
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону № 1697-VII, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу.
Частиною першою статті 49 Закону № 1697-VII передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Доводи позивача про порушення КДКП порядок розгляду скарг, опираючись на вимоги пункту 105 Положення про порядок роботи КДКП, згідно якого, дисциплінарні скарги щодо дій (поведінки) прокурорів, пов'язані з виконанням адміністративних функцій, спрямовуються до Ради прокурорів України не знаходять законодавчого підтвердження.
Згідно частини шостої статті 49 Закону України "Про прокуратуру" у разі якщо Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановила неналежне виконання ним посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, Комісія у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади.
Статтею 13 Закону України "Про прокуратуру" регламентовані повноваження керівника місцевої прокуратури, де містяться загальні вимоги до посадових обов'язків керівників органів прокуратури, а також в наказах Генерального прокурора України нормативно-правового характеру, наказах керівників про розподіл обов'язків, посадових інструкціях.
Суд приймає до уваги аргументи відповідача, що заборона вчинення незаконних дій, зокрема, передбачених вимогами пункту 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру" є загальною для всіх прокурорів, незалежно від займаних посад (адміністративних посад) в органах прокуратури. Недотримання цієї заборони є порушенням службового обов'язку прокурора.
Приймаючи до уваги аргументи сторін щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення КДКП, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив таке.
Згідно зі статтею 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" (1697-18)
.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України (254к/96-ВР)
функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.
Як унормовано частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15)
) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України, зокрема пунктами 3, 8 встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
При перевірці оскаржуваного рішення судом встановлено невідповідність оскаржуваного рішення вищевикладеним вимогам норми закону.
Відповідно до вимог частини шостої статті 48 Закону № 1697-VII рішення у дисциплінарному провадженні має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності; 2) обставини, встановлені під час здійснення провадження; 3) мотиви, з яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення; 4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення; 5) порядок і строк оскарження рішення.
Однак, приймаючи Спірне рішення, всупереч вимогам пункту 3 частини шостої статті 48 Закону №1697- VII Комісія не обґрунтувала мотиви, з яких прийняла рішення про накладення на прокурора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення з посади, негативні наслідки та обставини, що вплинули на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Як випливає зі змісту Спірного рішення, викладені обставини щодо вчинення позивачем дій, які є втручанням у діяльність слідчого Іванівського відділення поліції Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, останній, будучи опитаним підтвердив ведення телефонних розмов з колишнім заступником керівника Каховської місцевої прокуратури ОСОБА_12
Опитаний ОСОБА_12 не заперечив, що спілкувався зі ОСОБА_1 в ході кримінального провадження про незаконні операції з металобрухтом, однак зазначив, що вказані розмови не були втручанням у його діяльність та не мали характеру незаконних вказівок.
Інших прямих доказів, які б підтверджували факт втручання ОСОБА_1 у діяльність слідчого Іванівського відділення поліції Каховського ВП ГУНП в Херсонській області та були покладені в основу обґрунтування Спірного рішення, окрім аудіофайлів телефонних розмов - у рішенні КДКП не наведено.
Відповідачем не викладено в оскаржуваному рішенні та не доведено у судовому засіданні мотиви, з огляду на які КДКП зроблено висновок про те, що дії ОСОБА_1 свідчать про використання ним службового становища в його особистих інтересах. Висновки Комісії не містять належного правового обґрунтування та всупереч вимогам пункту 62 Положення засновані на припущеннях.
Згідно з частиною третьою статті 48 Закону № 1697-VII при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Окрім того, у Спірному рішенні відповідачем не вмотивовано виключення можливості накладення іншого виду дисциплінарного стягнення на позивача, яке є найбільш суворим видом дисциплінарної відповільності та відсутні обставини щодо встановлених негативних наслідків, зумовлених дисциплінарним проступком.
З огляду на встановлені в цій справі умови та правове регулювання спірних правовідносин суд встановив, що оскаржене рішення не відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема пунктам 3, 8.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За частиною другою цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Поряд з тим, розглядаючи адміністративну справу, суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач у адміністративному позові просить визнати рішення відповідача від 18.10.2017 № 211др-17 в частині притягнення керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури незаконним та скасувати.
Водночас суд, зважаючи на положення: частини четвертої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених у частині другій цієї статті, може: 1) визнати акт, зокрема, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність, зокрема, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, протиправними; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу; положення частини другої статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у разі задоволення позову суд може: 1) визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт чи окремі його положення; 2) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт або окремі його положення, вважає за правильне задовольнити зазначені позивачем позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18.10.2017 № 211др-17 в частині.
Стосовно заявленої ОСОБА_1 позовної вимоги на підставі пункту 1 частини другої статті 162 КАС України щодо прийняття постанови про поворот виконання Спірного рішення, суд відмовляє в задоволенні, з огляду на слідуюче.
Згідно пункту 1 частини другої статті 162 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)
, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
та інших законодавчих актів" 03.10.2017 № 2147-VIII (2147а-19)
від, внесено зміни до КАС України (2747-15)
, шляхом викладення його в іншій редакції.
Відповідно до статті 245 КАС України Повноваження суду при вирішення справи (в редакції чинній після 15.12.2017), яка кореспондується зі статтею 162 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017), зокрема частину другу викладено наступного змісту: у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до положень частини третьої статті 3 КАС України, що діє з 15.12.2017 провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо прийняття постанови про поворот виконання рішення КДКП від 18.10.2017.
Отже, дослідивши матеріали справи, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Керуючись статтями 245, 246, 262, 266 КАС України, підпунктом 5 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України (2747-15)
, cуд -
ВИРІШИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконним та скасування рішення в частині задовольнити частково.
Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18.10.2017 № 211дп-17 в частині притягнення керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури визнати протиправним та скасувати.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 24.04.2018.
|
Судді Верховного Суду
|
В.В. Хохуляк
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
Р.Ф. Ханова
В.П. Юрченко
|