546/1088/21 Про повернення апеляційної скарги без розгляду з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції - 15.02.2023 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2022 рокуу складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення суми авансу.

Короткий зміст вимог і рішень судів

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про повернення суми авансу.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2022 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов`язано акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") надати суду інформацію щодо отримання ОСОБА_2 грошового переказу в період з 31 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року через систему грошових переказів "MoneyGram" де відправником зазначено "GUSARENKO LIUDMILA", а отримувачем "OREL INNA", а саме: дані відправника та отримувача грошових коштів; дату їх перерахування; суму отриманих грошових коштів, дату їх отримання; місце отримання грошових коштів - назва банку (відділення) та його адреса.

До початку судового засідання 26 травня 2022 року позивач подав до суду клопотання про застосування до АТ КБ "ПриватБанк" заходів процесуального примусу у виді штрафу, оскільки станом на час звернення до суду з цим клопотанням АТ КБ "ПриватБанк" не надало суду витребувану інформацію, тим самим не виконало вимоги ухвали суду від 18 лютого 2022 року. Також, у даному клопотанні позивач просив повторно витребувати докази, які не були подані до суду.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2022 року задоволено клопотання адвоката Павелка Р. С. про повторне витребування доказів. Застосований до АТ КБ "ПриватБанк" захід процесуального примусу у виді штрафу у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481,00 грн, які необхідно стягнути на користь держави.

Повторно витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо отримання ОСОБА_2 грошового переказу в період з 31 березня 2021 року по 02 квітня 2021 року через систему грошових переказів "MoneyGram" де відправником зазначено "GUSARENKO LIUDMILA", а отримувачем "OREL INNA", а саме: дані відправника та отримувача коштів; дату їх перерахування; суму отриманих грошових коштів, дату їх отримання; місце отримання грошових коштів - назва банку (відділення) та його адреса.

Визначено строк подачі доказів до 22 липня 2022 року.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про повторне витребування доказів. Повторно застосований до АТ КБ "ПриватБанк" захід процесуального примусу у виді штрафу у сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 962,00 грн, які необхідно стягнути на користь держави.

Визначено строк подачі доказів до 22 серпня 2022 року.

Вказані ухвали від 26 травня 2022 року та від 22 липня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" оскаржило в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 листопада 2022 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2022 року та від 22 липня 2022 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник пропустив строк апеляційного оскарження.

Апеляційний суд вважав, що копії оскаржуваних ухвал було належно вручено скаржнику, оскільки представники АТ КБ "ПриватБанк" при зверненні до суду неодноразово зазначали електронну адресу help@pb.ua, дана адреса також вказана на сайті Мінфін (https://minfin.com.ua/ua/company/privatbank/) як реквізит АТ КБ "ПриватБанк", тобто електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 є офіційною адресою банку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2022 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального правата порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Решетилівського районного суду Полтавської області.

26 січня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 01 лютого 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14 лютого 2023 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Петров Є. В., Пророк В. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" вказує на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що джерелом офіційних даних відносно юридичної особи є Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до вказаного реєстру у АТ КБ "ПриватБанк" відсутні відомості щодо електронної адреси як засобу зв`язку. Жодною процесуальною нормою не передбачено, що інформація на сайті Мінфін може вважатись офіційною інформацією в розумінні закону.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частин першої і другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частиною сьомою статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною п`ятою статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно із статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційні скарги АТ КБ "ПриватБанк" залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд вказав, що копію ухвалу суду першої інстанції від 26 травня 2022 року направлено АТ КБ "ПриватБанк" 01 червня 2022 року на поштову адресу: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, 49094, а також на електронну адресу zapros.v.sud@privatbank.ua та отримано за електронною адресою 01 червня 2022 року о 16:29:33 год. Апеляційну скаргу направлено на адресу апеляційного суду 28 серпня 2022 року.

Копію ухвалу суду першої інстанції від 22 липня 2022 року направлено АТ КБ "ПриватБанк" 25 липня 2022 року на поштову адресу: вул. Набережна Перемоги 50, м. Дніпро, 49094, а також на електронну адресу zapros.v.sud@privatbank.ua та отримано за електронною адресою 25 липня 2022 року о 14:35:06 год. Апеляційну скаргу направлено на адресу апеляційного суду 28 серпня 2022 року.

На виконання вимог ухвали Полтавського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року надійшло клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому банк зазначав, що не отримав направлені на його поштову адресу копії ухвал. Електронна адреса zapros.v.sud@privatbank.ua не є офіційною електронною адресою банку, а тому таке повідомлення не може вважатися належним. Банк не подавав до суду будь-яких заяв про бажання отримувати процесуальні документи у цій справі на вказану електронну адресу (а. с. 87-90).

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20, на яку заявник посилається у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, вказав, що суд першої інстанції був зобов`язаний надіслати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, чого зроблено не було. Докази вручення оскаржуваного рішення заявнику в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що АТ КБ "ПриватБанк" надало згоду на отримання процесуальних документів в електронній формі, також відсутні відомості про направлення копій оскаржуваних ухвал на його офіційну електронну адресу з доменним іменем @mail.gov.ua та відомості про вручення копій судових рішень у паперовій формі.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про пропуск заявником строку апеляційного оскарження без поважних причин є передчасним.

Подібний висновок Верховний Суд зробив у постанові від 07 липня 2021 рокуу справі № 688/684/20(провадження № 61-7583св21).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанцій.

З огляду на зазначене, висновки апеляційного суду не відповідають нормам процесуального права, а оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.